Розділ VIII Воїни Тіней

 — Заждіть! Будь ласка, по одному й повільніше. Я вже давно не практикувався і для мене це надто швидко.

«Послухавши» хвилю-другу руки Мудри і його Тіні, Рашид обернувся до генерала Фоліанта й принца Боло з усмішкою.

 — Усе гаразд, — сказав він. — Мудра — наш друг. Нам пощастило, бо ми тут говоримо не з ким-небудь, а з Наймогутнішим Воїном країни Чуп, якого майже всі чупвали вважають другою особою після самого Хаттам-Шуда.

 — Якщо він друга особа після Хаттам-Шуда, — вигукнув принц Боло, — то нам справді пощастило. Давайте схопимо його й закуємо в кайдани, а тоді скажемо Культмайстру, що звільнимо його тільки тоді, коли вони повернуть нам живу й здорову Бачет.

 — І як ви збираєтеся його захоплювати? — м’яко поцікавився генерал Фоліант. — Скидається на те, що він не хоче бути захопленим. Авжеж.

 — Будь ласка, послухайте, — наполягав Рашид. — Мудра — вже не союзник Культмайстра. Йому остогиділи жорстокість і фанатизм Культу без’язикого крижаного ідола Безабана, і він розірвав усі стосунки з Хаттам-Шудом. Він прийшов у пустелю сутінків, аби поміркувати, як йому бути далі. Якщо бажаєте, то я можу перекласти для вас його абгіная.

Генерал Фоліант закивав головою, а Мудра почав «говорити». Гарунові ж впало у вічі, що мова жестів послуговується не лишень руками. Важливою була позиція ніг, а також рух очей. Крім того, Мудра володів феноменальним умінням управляти всіма м’язами свого зеленого обличчя. Він міг змусити будь-яку частину обличчя зморщитися й засіпатися, що було частиною мови абгіная.

 — Не думайте, ніби всі чупвали підтримують Хаттам-Шуда й поклоняються Безабанові, — сказав Мудра у притаманний йому мовчазно-танцювальний спосіб (а Рашид переклав його «слова» на звичайну мову). — Здебільшого вони схиляються перед великою силою чарів Культмайстра. Якщо ж його повалити, то більшість народу країни Чуп підтримає мене. Хоча моя тінь і я — воїни, ми обоє за Мир.

Настала черга Тіні «говорити».

 — Вам належить знати, що в країні Чуп Тіні прирівнюються до людей, з якими вони пов’язані, — почала Тінь (а Рашид знову перекладав). — Чупвали живуть у темряві, а в темряві Тіням не обов’язково мати однакові обриси з тими, від кого вони падають. Деякі Тіні, скажімо, такі як я, знають, як змінюватися — потрібно лишень захотіти. Уявіть собі всі переваги! Якщо, до прикладу, якійсь Тіні не подобається одяг чи зачіска особи, до якої вона прив’язана, то вона вибирає свій власний стиль! Тінь може бути граціозною танцюристкою, навіть якщо її власник вайлуватий, як слон. Розумієте? А ще таке: часто в країні Чуп Тінь — сильніша особистість, ніж сама Особа або ж Сутність, якій вона належить! Тому дуже часто Тінь іде попереду, а Особа чи Сутність — за нею. Авжеж, між Тінню й Сутністю чи Тінню й Особою трапляються сварки; вони можуть тягнутися врізнобіч. Скільки разів я таке бачив! Однак так само дуже часто між ними — дружні стосунки й взаємоповага. Мир з чупвалами також означає Мир з їхніми Тінями. Серед Тіней також дуже багато незадоволених Культмайстром Хаттам-Шудом.

Воїн Тіней Мудра розповідав далі. Швидше й швидше рухались його руки, лицеві м’язи дуже дивно скорочувались і смикалися, а ноги швидко й безшумно танцювали. Рашидові довелося нелегко, проте мусив устигати за ним.

 — Чорна магія Хаттам-Шуда спричинилася до страхітливих наслідків, — повідомив Мудра. — Він настільки глибоко поринув у Темне Ремесло чаклунства, що й сам став Тінеподібним — мінливим, похмурим, навіть зовнішньо більш схожим на Тінь. Тимчасом як він ставав дедалі більш Тінеподібним, його Тінь ставала більш Людиноподібною. Усе це зайшло так далеко, що вже й годі було розрізнити, де Тінь Хаттам-Шуда, а де його справжнє Єство — йому вдалося зробити те, що недосяжне для всіх решти чупвалів: відокремити себе від своєї Тіні! У темряві він ходить без Тіні, і Тінь ходить без нього, куди їй заманеться. Культмайстер ХаттамШуд може бути одночасно в двох місцях.

І тут Лепетуха, яка дивилася на Воїна Тіней мало що не з захопленням, не витримала:

 — Це ж бо найгірша новина на світі! Його майже неможливо здолати один раз, а тепер доведеться перемагати двічі.

 — Саме так, — показала жестами Тінь Мудри. — Крім усього іншого, новий подвійний Хаттам-Шуд, тобто ця людина-тінь і тінь-людина, дуже згубно впливає на дружбу між чупвалами та їхніми Тінями. Багато Тіней обурює їхня пов’язаність з чупвалами. Тому всі сваряться.

 — Настали часи, — резюмував жестами мудра, — коли чупвали не вірять своїм власним Тіням.

Запанувала тиша, а генерал Фоліант і принц Боло розмірковували над «сказаним» Мудрою та його Тінню. Раптом принц Боло вигукнув:

 — А з якого доброго дива ми повинні вірити цій істоті? Хіба він не зізнався у зраді свого вождя? Що, нам обов’язково мати справу зі зрадником? Звідки нам знати, що він знову не зрадить? А може, він має якісь потаємні далекосяжні плани, приготував для нас якусь пастку?

Тепер Генерал Фоліант, який, як помітив Гарун, хоч був людиною м’якою, але зі здоровим глуздом, побуряковів, а його обличчя ніби трохи аж розбухло.

 — А хай вам трясця! ваша високосте! — нарешті промовив він. — Тут командую я. Тож припніть язика, бо зараз поїдете назад до Ґуп-Сіті, і хтось інший від вашого імени рятуватиме вашу Бачет. А це навряд чи вам сподобається!