Розділ п’ятий

Крім фізичного дискомфорту я відчуваю жахливе спустошення, наче дощ іде прямо мені в душу.

Наче з мене все висмоктали.

— У мене є результати вашого МРТ, — каже вона, вмикаючи планшет. — Результати сканування в межах норми. Кілька синців, але нічого серйозного. А от результати токсикологічного аналізу більш промовисті. Ми знайшли сліди алкоголю, так як ви й повідомляли доктору Рендольфу, але є ще дещо.

— Що саме?

— Кетамін.

— Не знаю, що це.

— Це хірургічний анестетик. Одним із побічних ефектів якого є короткострокова амнезія. Чим можна пояснити деякі прояви вашої дезорієнтації. Токсикологічний аналіз виявив ще щось, чого я раніше ніколи не бачила. Психоактивна сполука. Просто якийсь чудернацький коктейль. — Вона сьорбає свою каву. — Я вимушена спитати: ви самі не приймали ці препарати?

— Звісно, що ні.

— Минулої ночі ви повідомили доктору Рендольфу ім’я вашої дружини, і дали кілька телефонних номерів.

— Так, її мобільник і наш стаціонарний.

— Увесь ранок я намагалася до неї додзвонитися, але номер її мобільного телефону належить якомусь хлопцю на ім’я Ральф, а ваш стаціонарний телефон увесь час перемикається на голосову пошту.

— Чи не могли б ви прочитати мені номер її телефону?

Спрінгер читає номер мобільника Даніели.

— Все правильно, — кажу я.

— Ви впевнені?

— На сто відсотків.

Вона знову заглядає у свій планшет, і я питаю:

— А ці препарати, які ви знайшли в моєму організмі, здатні викликати довгострокові змінені стани?

— Ви маєте на увазі марення? Галюцинації?

— Саме так.