Розділ «Дата Туташхіа роман»

Дата Туташхіа

Помовчавши, дядько відповів:

— Хворих. Приїжджав тут удень один гуртівник, поїхав по другого. Мабуть, вони і їдуть. А хто б же інший?

— А що з ними?

Знову дядько Мурман не квапиться відповідати.

— Ведмеді їх порвали,— мовив він непевно.

Відчуваю, щось приховує дядько,— подивимося, думаю, чи надовго його вистачить.

А тупіт усе ближче.

— Мурмане-батоно! — покликали знадвору.

Дядько звелів мені присвітити лампою, а Хосро — забрати коней і одвести в стайню.

Один спішився сам. Другому допоміг зіскочити Хосро й завів його в будинок — нога в нього була дуже покалічена.

Поставив я лампу на стіл. Подивився спочатку на кривого, потім на його приятеля; кривого я ніколи не бачив. Другий був Дата Туташхіа, я його враз упізнав! Він зовсім не змінився, хіба що чорні скроні трохи посивіли. Вій теж глянув на мене, ніби пригадуючи, але зробив це так, що я міг і не помітити його уваги до моєї персони. Ну й бог з ним! Навіщо показувати, що я його впізнав?

Треба було оглянути й промити рани, але відчуваю я, зволікає мій дядько Мурман, не хоче при мені оглядати ногу. Та й мені це ні до чого. Все й так було ясно, залишатися з ними — тільки марно час гаяти.

Сказав я їм на добраніч — і до дверей. А тут саме мій Фараон зволив заявитися: сів на задок, лапки простяг і давай похитуватися. Злий я був на нього за те, що вчора вранці його, негідника, знайти не міг, тож як крикну:

— Ану, геть звідси!

Фараон подивився на мене ображено так і — шмиг з кімнати.

— Такого ситого та гладкого мені й поросяти не доводилося бачити! А цей ще й приручений?! — сказав приятель Туташхіа.

— Це людоїд? — спитав Туташхіа.

Я промовчав. Туташхіа ледь усміхнувся, і теж ані слова. За весь час, що ми разом пробули в лазареті, то був єдиний знак того, що він мене впізнав. А я і голосу не подав, пішов до себе.

Наша родинна професія давно втратила попит, і те, що я вам розкажу, тепер уже не таємниця.

Виводити людоїдів можна двома способами: голодом і обжерливістю. Так чи інакше — в обох випадках вийде людоїд, але я віддавав перевагу голодові — менше часу згаєш. Пацюків треба брати неодмінно сім або дев’ять штук. Зловлених звірків кидають у порожню діжку. Якщо виводити людоїда голодом, треба брати залізну бочку, інакше, зголоднівши, пацюки прогризуть дерево й повтікають. Якщо вважаєте за краще обжерливість, згодиться й звичайна діжка — ситі звірки сидять сумирно, стін і дна не зачіпають. Що ще необхідне — то це темрява! Без темряви людоїда не матимеш. У діжці аж на дні темрява цілковита, якщо, звичайно, самому не присвічувати всередину. Коли будете виводити голодом — тримайте їх на самій воді. Якщо обжерливістю — корму давайте досхочу, тільки щось одне: кукурудзу або пшеницю — це вже як випаде. Я вам коротко розказую, а як докладно, то це ціла педагогічна система.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дата Туташхіа» автора Чабуа Аміреджибі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дата Туташхіа роман“ на сторінці 54. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи