Розділ «Дата Туташхіа роман»

Відповідь: Запитуйте.

Запитання: Чи були ви знайомі з Туташхіа до поранення; якщо були — коли і за яких обставин ви познайомилися?

Відповідь: Дата Туташхіа — скотар, гуртівник. На зиму він орендує приморські пасовиська князя Анчабадзе і пасе там худобу. Оренда майже постійна, тому на пасовиську в Туташхіа стоїть пацха[4], де він зимує,— разом із своєю сестрою Еле. Берег на тому місці скелястий, і для мене, художника-пейзажиста, він дуже цікавий. Мені сподобалась місцевість, і я звернувся до орендатора з проханням дозволити мені поставити там намет. Як я вже казав, орендатором був Дата Туташхіа. Він дозволив поставити намет, допоміг мені й моєму служникові напнути його. Це сталося минулого, 1884 року, в жовтні, п’ять місяців тому.

Запитання: Змалюйте зовнішність Туташхіа, чи є в нього якісь примітні риси?

Відповідь: Трохи вищий від середнього зросту, дуже сильний. На вигляд — статечний. Очі голубі, ніс гачкуватий, трохи клишоногий, бо постійно їздить верхи. Одягається елегантно, до лиця, полюбляє грузинську чоху, здебільшого чорну. Часто міняє коней. І коні в нього щоразу кращі від попередніх. Одне слово, він майже нічим не відрізняється від своїх співвітчизників аристократичного походження.

Запитання: Еле Туташхіа?

Відповідь: Не думаю, щоб це запитання стосувалося справи.

Запитання: Що ви знаєте про близьких родичів Дати Туташхіа?

Відповідь: Дата і Еле — брат і сестра. Осиротіли змалку. Здається, в них є тітка — батькова сестра, її чоловік і двоюрідні брати.

Запитання: Яка освіта в Туташхіа?

Відповідь: У гімназії він не вчився, а проте досить освічений. Сиріт узяли на виховання тітка та її чоловік, сільський дячок. Росли вони разом з їхніми дітьми. Навчили грамоти, закону божого, ознайомили з красним письменством. Дата Туташхіа добре володіє російською розмовною мовою, краще, ніж я грузинською. Очевидно, спілкувався з росіянами. Але де й коли — не знаю. У нього жвавий, ясний розум. Дуже порядний, справедливий юнак.

Запитання: Що вас зв’язувало і які стосунки у вас були з Датою Туташхіа?

Відповідь: Дуже близькі, дружні. Незважаючи на те, що сталося, я й тепер сповнений глибокої поваги до Дати Туташхіа та його сестри Еле.

Запитання: Люди, такі близькі, вирішили приректи одне одного на загибель? Певно, були серйозні причини на те? За що посварилися?

Відповідь: Дата Туташхіа застав мене і свою сестру Еле, ми напівлежали на тахті. Вважаю своїм обов’язком сказати, що в нас були платонічні взаємини — і більше нічого.

Запитання: Що ж сталося потім?

Лікар: Пане ротмістре, хворий стомився. Продовження допиту погано позначиться на його здоров’ї. Панові Андрієвському треба відпочити.

Слідчий: Не смію відмовити вам. Сподіваюся, через кілька днів панові Андрієвському стане значно краще, і ми зможемо продовжити допит.

Мої свідчення записано правильно...

Рапорт Л. Д. Швангірадзе