Розділ «Частина І. Генерал»

Я колись сказав Ріосу, що усієї сили Імперії не вистачить, щоб змусити «мертву руку» Гарі Селдона відхилитися від курсу.

– Добре! Добре! – Форелл не приховував свого задоволення. – То ви хочете сказати, що Імперія вже більше нам не загрожуватиме?

– Здається, що так, – погодився Барр. – Навряд чи Клеон доживе до кінця року, а тоді напевне почнеться боротьба за престол, що може означати останню громадянську війну для Імперії.

– Тоді, – сказав Форелл, – у нас більше немає ворогів.

Барр замислився.

– Є ще Друга Фундація.

– На іншому кінці Галактики? Це буде точно не в найближчі століття.

Деверс раптом озирнувся і його обличчя потемнішало, коли він глянув на Форелла.

– Можливо, існують внутрішні вороги.

– Тут? – холодно перепитав Форелл. – Хто, наприклад?

– Люди, яким кортить нахапати побільше грошей і тримати їх подалі від тих рук, які ці гроші заробили. Розумієте, про що я?

З обличчя Форелла повільно щезло презирство, і він уважно глянув на розгніваного Деверса.