Розділ «Частина ІІІ. МЕРИ»

Гардін запитав:

— Як саме ви хочете змінити нашу зовнішню політику? Ви хочете, щоб ми напали на Чотири королівства, на всі чотири одночасно?

— Я не пропоную такого, містере мер. Ми просто пропонуємо негайно припинити все це умиротворення. Протягом усього вашого правління ви проводите політику надання наукової допомоги королівствам. Ви дали їм ядерну енергетику. Ви допомогли їм відновити електростанції. Ви засновуєте медичні клініки, хімічні лабораторії та заводи.

— І? Які ваші заперечення?

— Ви робите це для того, щоб утримати їх від нападу на нас. За допомогою цих хабарів ви придурюєтеся, ведучи колосальний шантаж, через який ви дозволили висмоктати з Термінуса всі соки, — через що ми тепер залежимо від милості цих варварів.

— Яким чином?

— Бо ви дали їм енергію, зброю, обслуговуєте їхні кораблі, вони набагато сильніші, ніж три десятиліття тому. Їхні вимоги зростають, а маючи зброю, вони зрештою швидко задовольнять їх, анексувавши Термінус насильницьким шляхом. Хіба не цим зазвичай закінчується шантаж?

— І який вихід ви пропонуєте?

— Негайно припинити ці хабарі, поки це ще можна зробити. Витратити зусилля на зміцнення самого Термінуса й атакувати першими!

Гардін спостерігав за світлими вусами молодика з майже нездоровим інтересом. Сермак був упевнений у собі, інакше не став би так багато говорити. Не було жодних сумнівів у тому, що його слова відображали думку значної частки населення, дуже великої.

Його голос не видав тривожних думок, що крутилися в голові. Він був майже недбалим.

— Ви все сказали?

— Поки що так.

— Ну тоді скажіть, чи помітили ви вислів у рамці, що висить на стіні позаду мене? Прочитайте його, якщо хочете!

У Сермака сіпнулися губи.

— Тут написано: «Насильство — останній притулок некомпетентності». Це стареча догма, містере мер.

— А я використав її, будучи молодим, містере депутат, — і успішно. Ви якраз народилися, коли це сталося, але, можливо, щось читали про це в школі.

Він уважно глянув на Сермака й продовжив неквапливим тоном:

— Коли Гарі Селдон створив тут Фундацію, офіційною метою було видання великої Енциклопедії, і п’ятдесят років ми йшли за цими мандрівними вогнями, перш ніж виявили, за чим гналися. На той момент уже було занадто пізно. Коли зв’язки з центральними регіонами Імперії увірвалися, виявилося, що ми — світ науковців, сконцентрований у єдиному місті, без будь-яких промислових галузей, і перебуваємо в оточенні новостворених королівств, ворожих і здебільшого варварських. Ми були крихітним острівцем ядерної енергетики в цьому океані варварства й безмежно цінною здобиччю. Анакреон, який, як і зараз, був тоді наймогутнішим з Чотирьох королівств, зажадав, а потім і насправді створив військову базу на Термінусі, і тоді правителі міста, енциклопедисти, дуже добре зрозуміли, що це лише підготовка до захоплення всієї планети. Отакими були справи, коли я… гм… узяв на себе керівництво фактичним урядом. Що б зробили ви?

Сермак знизав плечима.