Розділ «Частина ІІ. ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ»

— Не данину, а податки. Ми вас захищаємо. Ви нам за це платите.

Раптом Піренн з люттю стукнув кулаком об стілець.

— Дозвольте, Гардіне, мені висловитися. Ваше високопреосвященство, мене і на іржавий півшеляг не хвилюють Анакреон, Смирно або всі ваші місцеві інтриги та домашні війни. Кажу вам, що це підтримувана державою неоподатковувана наукова інституція…

— Підтримувана державою? Але держава — це ми, докторе Піренн. І ми вас не підтримуємо.

Піренн обурено підвівся.

— Ваше високопреосвященство, я прямий представник…

— …його імператорської величності, — кисло підхопив Ансельм о’Родрік, — а я прямий представник короля Анакреона. Анакреон набагато ближче, докторе Піренн.

— Повернімося до справи, — закликав Гардін. — Ваше високопреосвященство, а як би ви стягували ці так звані податки? Ви б прийняли їх у натуральній формі: пшениця, картопля, овочі, велика рогата худоба?

Субпрефект витріщився на нього.

— Якого біса? Що ми з ними робитимемо? У нас є чимало надлишків продовольства. Звичайно, ми брали б золотом. А ще краще, до речі, було б хромом або ванадієм, якщо він є у вас у великих кількостях.

Гардін розсміявся.

— У великих кількостях! Та в нас навіть заліза у великих кількостях немає. Золото! От, гляньте на нашу валюту. — Він кинув йому монету.

О’Родрік підкинув її і здивовано глянув.

— Це що, сталь?

— Точно.

— Не розумію.

— Термінус — це планета, де практично немає металів. Ми їх усі імпортуємо. Отже, у нас немає золота й платити нам немає чим, хіба що ви захочете взяти кілька тисяч бушелів картоплі.

— Ну… а промислові товари…

— Без металів? З чого ми виготовляємо наші машини?

Виникла пауза й Піренн спробував ще раз.