Розділ «Частина ІІ. ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ»

— Рада опікунів, — холодно відповів Піренн.

— Дивна назва! У будь-якому разі, сьогодні мова не про це. Сьогодні ми могли б поговорити з вами як людина з людиною, еге ж?

— Це означає… — підштовхнув його Гардін.

— Тільки те, що я кажу. Тут, на Периферії, певним чином змінилася ситуація, і становище вашої планети стало трохи невизначеним. Було б дуже добре, якби ми з вами порозумілися щодо стану справ. До речі, мере, у вас немає ще однієї такої сигари?

Гардін неохоче зробив йому одну.

Ансельм о’Родрік понюхав і задоволено заквоктав.

— Веганський тютюн! Де ви його взяли?

— Ми отримали останню партію. Навряд чи ще щось лишилося. І лише космосу відомо, коли ми отримаємо наступну та чи отримаємо взагалі.

Піренн насупився. Він не курив і, якщо вже на те пішло, терпіти не міг цей запах.

— Дозвольте мені зрозуміти, ваше високопреосвященство. Ваша місія полягає лише в тому, щоб дещо нам роз’яснити?

О’Родрік кивнув, випустивши дим після однієї з перших міцних затяжок.

— У такому разі, вона скоро завершиться. Ситуація з Енциклопедією Фундації така, як і завжди.

— Ах! І якою ж вона була завжди?

— Завжди однакова. Це наукова інституція, що підтримується державою та належить до особистого домену його величності Імператора.

Субпрефекта, схоже, це анітрохи не вразило. Він випустив кільця диму.

— Це чудова теорія, докторе Піренн. Я уявляю, що у вас є статут з імператорською печаткою, але яка ситуація насправді? Як ви вистоїте проти Смирно? Ви ж розумієте, що від вас до столиці Смирно менше п’ятдесяти парсеків. А як щодо Конома і Дарібоу?

Піренн відповів:

— Ми не маємо нічого спільного з будь-якими префектурами. Як частина імператорського…

— Це вже не префектури, — нагадав о’Родрік. — Це тепер королівства.

— Тоді королівства. Ми не маємо з ними нічого спільного. Ми наукова інституція…