Розділ «Частина ІІ. ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ»

— Якщо не брати до уваги абстрактні висловлювання, що ви очікуєте від лорда Дорвіна?

Відповів Томаз Сатт. У нього була погана звичка звертатися до людини в третій особі, коли мав зарозумілий настрій.

— Цілком очевидно, — почав він, — що мер Гардін є професійним циніком. І навряд чи в змозі зрозуміти, що Імператор, імовірніше за все, не дозволить порушити свої особисті права.

— Чому? Що він зробить, якщо вони будуть порушені?

Почулася роздратована метушня. Піренн відповів:

— Ви порушуєте процедуру, — і, схопившись, додав: — І до того ж, робите майже зрадницькі заяви.

— Я можу вважати це відповіддю на моє питання?

— Так, якщо вам нічого більше сказати…

— Не поспішайте з висновками. Я хотів би поставити питання. Що конкретного, крім цього дипломатичного ходу — який може нічого не означати, — було зроблено для протидії загрозі, яка йде з боку Анакреона?

Йет Фулгем провів рукою по рудих вусах.

— Ви бачите там якусь загрозу?

— А ви хіба ні?

— Навряд чи, — поблажливо відповів він. — Імператор…

— О великий космос! — роздратувався Гардін. — Щоразу кожен згадує Імператора або Імперію так, ніби це якісь магічні слова. Імператор за тисячі парсеків звідси, і я сумніваюся, що він взагалі через нас переймається. А якщо й переймається, то що він може зробити? Увесь імператорський флот у цьому регіоні перебуває в руках Чотирьох королівств, і частина його — у руках Анакреона. Послухайте, нам доведеться воювати зброєю, а не словами.

А тепер просто послухайте. У нас досі є два місяці спокійного життя лише тому, що ми натякнули Анакреону, що маємо ядерну зброю. Звичайно, усі ми знаємо, що це маленька брехня заради спасіння. Ми маємо ядерну енергію, але використовуємо її лише з комерційною метою, та й то її до біса як мало. Вони скоро це зрозуміють, і якщо ви думаєте, що їм подобатиметься задобрювати нас, ви помиляєтеся.

— Мій дорогий сер…

— Почекайте. Я ще не завершив. — Гардін розпалювався, і йому це подобалося. — Це дуже гарна ідея — утягнути в цю справу канцлерів, але ще краще було б притягнути сюди кілька великих облогових знарядь, що стріляють прекрасними ядерними бомбами. Ми втратили два місяці, джентльмени, і не можемо дозволити собі змарнувати ще два. Що ви пропонуєте робити?

У розмову вступив Ландін Краст, сердито скрививши свій довгий ніс:

— Якщо ви пропонуєте мілітаризувати Фундацію, я не хочу про це й чути. Це означало б наш відвертий перехід у сферу політики. Містере мер, ми науковий фонд і нічого більше.

Сатт додав: