TextBook – За що ти б’єшся, бісова ведмеда! я буду учителеві жалітись, – плакав білоголовий.
Петрусеві жаль його стало.
– Ні, він мене не бив. Він тільки намірявся мене вдарити, та я одсунувся.
Білоголовий пішов за дошку, що стояла в кінці хати, плачучи. Мордатий приступив до Петруся.
– Як тебе зовуть? – спитав.
– Петро.
– А прозивають?
– Телепень.
– Слухай же, Телепень: тільки хто буде тебе займати, зараз мені кажи. Я йому дам! Учителеві тільки не хвалися.
– Ні, я учителеві не буду казати.
– То-то ж, гляди. А гроші у тебе є?
– Ні, немає.
– Фью-у!.. – мордатий свиснув. – Тут немає, а може, дома є?
– Дома є.
– Принеси завтра, я подивлюся які.
Петрусь не знав, що одказати.
– Так при…
Тут саме показався на порозі учитель. Усі пороснули по місцях. Мордатий мов крізь землю провалився.
Коли сів Петрусь на своє місце, то біля його сидів уже білоголовий і весело дивився своїми зеленими очима на учителя. У хаті стало так тихо, що чуть, коли і муха пролетить. Коли-не-коли роздасться луск лави або глухий поворот кого з школярів.
– Білоброві урок! – сказав учитель.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Панас Мирний. Вибрані твори» автора Мирний Панас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лихі люди (Товариші)“ на сторінці 8. Приємного читання.