Замок князів Острозьких-Любомирських у Дубно — одна з найнеприступніших твердинь Волинського краю. Його збудовано в 1492 р. князем Костянтином Острозьким на місці старого давньоруського укріплення. На початку XVII ст. каштелян краківський, князь Януш Острозький перебудував замок у стилі пізнього ренесансу. Після згасання династії Острозьких замком володіли князі Заславські, Сангушки, Любомирські, Баратинські. І кожен новий власник додавав замку нові архітектурно-стилістичні елементи (рис. 5.5).
Ця оборона споруда упродовж століть ніким не була взята приступом. Замок зумів витримати облоги кримських татар, козаків Максима Кривоноса (1648 р.), російських військ Шереметьєва (1660 р.). На початку XVII ст. після Люблінської унії Дубно стає одним з центрів поширення католицизму на православній Волині. Місцеві православні церкви перетворювалися на уніатські греко-католицькі, посеред Дубно "виросли" укріплені католицькі монастирі бернардинів і кармеліток. Примусове
Рис. 5.5. Замок князів Острозьких-Любомирських у Дубно
покатоличення-ополячення українців породжувало стихійний опір й численні антипольські повстання. Тож саме під стінами Дубненського замку розігралася драма козацького ватажка Тараса Бульби (з його крилатою фразою "Я тебе породив — я тебе і вб'ю", адресованою синові, який зрікся рідної віри), що описана в однойменній повісті М. Гоголя. Дослідники припускають, що художньо оброблена М. Гоголем місцева легенда про Тараса Бульбу оповідає про події запеклої облоги Дубно козацькими загонами Максима Кривоноса у 1648 р.
Замок у Дубно складається з оборонного рову, двох бастіонів зі сторожовими баштами та казематами французького інженера Вобана. Підземними ходами замок з'єднаний з давніми спорудами міста та долиною Ікви. Всередині замку на цоколі давніших фортифікацій розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких (XVI—XVIII ст.), а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських (XVIII ст.) під високим черепичним дахом (авторства мальтійського архітектора Генрика Іттара). Інтер'єри палацу Любомирських прикрашені ліпним оздобленням італійського архітектора Доменіко Мерліні. Збереглися ліпні герби Любомирських та Острозьких на першому поверсі та витончений барельєфний фриз північної зали, що зображує пристрасний танок юних вакханок з гірляндами виноградної лози.
Сьогодні замок у Дубно поступово відбудовується і реставрується. На його території діють музеї, виставки. Ця рідкісна за красою фортифікаційна споруда по праву може вважатися визначною пам'яткою не тільки Рівненщини, а й усієї України.
Новомалинський замок Рівненщини "виріс" на давньоруських фундаментах після того, як у 1392 р. володарем навколишніх земель став литовсько-руський князь Свидригайло. Ця фортифікація знаходиться всього за 10 км від древнього Острога.
У XV ст. й XVII ст. замок перебудовується, а в XVII—ХУЛІ ст. поряд розбудовується палац магнатів Малинських і Сосновських. До нашого часу з цих споруд залишилися лише художньо атракційні руїни. З п'яти замкових башт частково збереглися лише дві. Третя в XVII ст. перероблена під каплицю.
Вражаюча фортифікаційна атракція знаходиться біля Тараканова Дубенського району обіч траси "Київ — Рівне — Львів". Це могутня споруда Тараканівського форту (кінець XIX ст.) збудована австрійськими військовими інженерами для оборони східного кордону з Російською імперією напереродні Першої світової війни. Форт повністю зберігся й, за умови залучення незначних інвестицій, здатний перетворитися на першокласний туристичний готель з елементами анімації й тематичним музеєм, розташований якраз при найжвавішій туристичній автостраді України.
Окреме місце у замковому "намисті" України посідають замки Закарпаття. З огляду на тривалу історичну відірваність цього краю від решти території України й перебування під гнітом угорських феодалів, у Закарпатті збереглися класичні феодальні замки західноєвропейського типу: Мукачівський ("Пала-нок"), Ужгородський, Невицький, Середнянський, Чинадіївський, Виноградівський ("Канків"), Королевський ("Нялаб"), Боржавський тощо.
Туристичною "візитівкою" Закарпаття є славнозвісний замок "Паланок" XIV—XVI ст. Експерти одностайно визнають його наймальовничішим замком Карпатського регіону і другим (після Кам'янця-Подільського) за туристичною атракциністю замком України.
Мукачівський замок ("Паланок") - один із найбільших оборонних комплексів Східної Європи, що повністю зберігся до наших днів. У Цій "перлині" середньовічної архітектури поєднані різні стилі оборонного зодчества (рис 5.6).
Мукачеве — це одне з найдавніших історичних міст України. Заснували його в VII—VIII ст. могутні білі хорвати. У X ст. град увійшов до складу Київської Русі. Після смерті Володимира Великого з феодальним розпадом Київської Русі Закарпаття загарбав угорський король Іштван.
Дерев'яний слов'янський град існував на Замковій горі (висота гори — 68 м) ще до утворення Київської Русі. А перші письмові відомості про кам'яний замок "Паланок" стосуються XI ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дав вказівку укріпити дерев'яну Мукачівську фортецю кам'яними стінами від набігів кочівників. Подальша історія замку насичена багатьма історичними подіями та легендарними історичними діячами.
У 1241 р. Мукачеве сплюндрувала орда хана Батия. У 1281 р. за князя Лева Даниловича Закарпаття на 40 років повернулося до складу Галицької Русі, відтак знову потрапило під угорське панування. У 1321 р. на запрошення короля Карла Роберта італійські будівничі здійснили повну реконструкцію фортеці давньоруського типу, надавши її архітектурі рис класичного середньовічного західноєвропейського замку.
У 1393 р. після ліквідації литовським Великим князем Вітовтом незалежного Подільського князівства король Угорщини подарував місто своєму дядькові — могутньому князеві Подільської України Федорові Коріатовичу.
З Кам'янця-Подільського Федір Коріатович переніс свою резиденцію у Мукачеве, з князем у край прибули десятки руських бояр та тисячі подільських селян-переселенців. Ф. Коріатович перевіз у фортецю з Кам'янця-Подільського 60 діжок гарматного пороху 1164 гармати, укріпив підступи до замку глибоким ровом та валом з дубовим частоколом - паланком. Від цього
Рис. 5.6. Мукачівський замок
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України“ на сторінці 3. Приємного читання.
