Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН

Рекреаційна географія

Розвиток антарктичного туризму відбувається у доволі складних природних і правових умовах, а також в умовах значної просторової віддаленості Антарктики, її відносної ізольованості від основних регіонів світу.

На південь від 60° південної широти діє Договір про Антарктику. У 1959 р. укладено міжнародний договір, за яким материк Антарктида не належить жодній державі. Будь-яка країна може проводити у ній наукові дослідження. Заборонені тут будівництво військових баз і розроблення родовищ корисних копалин.

Фактично рекреація і туризм у наш час стають основним видом, крім наукових досліджень, господарської діяльності в Антарктиді. Учасники Договору про Антарктику ухвалили Правила поведінки для 14 визначених туристичних стоянок, території яких чітко окреслені та межі яких не можна перетинати. У1991 р. створена Міжнародна асоціація антарктичних туроператорів, яка налічує понад 80 компаній. Дії цих туроператорів постійно і жорстко контролюються з метою повного виконання процедур висадження на берег і суворого дотримання кодексу поведінки під час перебування в Антарктиді. Порушники втрачають ліцензію і вже більше ніколи не допускаються на цей екологічно дуже вразливий материк.

Туристів з усього світу, які хотіли б відвідати Антарктиду, спочатку доставляють до базових міст — портів Південної півкулі. До них належать Хобарт (Австралія), Ушуайа (Аргентина), Пунта-Аренас (Чилі). Тут туристи з усієї планети чекають відправлення до Антарктиди.

Понад 90 % усіх туристів прибуває до цього макро-регіону суднами в режимі морських круїзів. Щороку спостерігається приблизно на 10—15 % зростання кількості бажаючих таким чином потрапити в Антарктику. Більшість туристів відвідує Антарктичний півострів і субантарктичні острови у літній час. Специфічний антарктичний тваринний світ поєднується з температурами вище 0 °С у цей період і розміщенням регіону північніше за смугою постійної плавучої криги. Саме тут можна милуватися незрівнянними айсбергами, які плавають в океані, відколовшись від материкового льодовика. Деякі з них досягають колосальних розмірів.

У Східній Антарктиці постійно зростає обсяг перевезення туристів авіаційним транспортом. Авіаційний туризм має багато переваг над морським. Нижчі ціни від круїзних, менша тривалість подорожі, можливість із повітря оглянути внутрішні райони крижаного материка все більше роблять авіатуризм конкурентоспроможним у цьому макрорегіоні.

Кількість туристів, які відвідують Антарктику, постійно зростає. Час зародження антарктичного туризму припадає на середину 50-х років XX ст. Початковий етап тривав до 1969 р. З 1970 по 1991 р. відбувалися становлення, швидкий розвиток і відпрацювання міжнародних механізмів регулювання туристичних потоків і контролю за рекреаційно-туристичною діяльністю. З 1991 р. почався сучасний етап розроблення і реалізації екологічно орієнтованої стратегії розвитку антарктичного туризму.

Нині визначено і нанесено на карту сотні туристичних об'єктів Антарктики, які вже реально використовуються або можуть бути використані в майбутньому з рекреаційною метою. До них належать нинішні або законсервовані науково-дослідні станції різних країн, аварійні бази, пам'ятні хрести, меморіальні дошки, кам'яні піраміди з надписами, моноліти, місця поховань, уламки суден, залишки споряджень китобійних експедицій тощо.

Основними регіонами світу, звідки спрямовуються більшість туристів, є Північна Америка, Західна Європа, Австралія. Серед країн світу лідерами антарктичного туризму є найрозвинутіші, з високим рівнем доходів на одну особу держави, такі як США, Німеччина, Велика Британія та Австралія. Ця четвірка забезпечує понад 75 % туристичного потоку до макрорегіону. Інші багаті держави, такі як Японія, Канада, Нідерланди, Швейцарія і Швеція, генерують близько 14 % туристів. Решта, припадає ще на 53 країни, з яких хоча б один турист потрапив до Антарктики. За сезон 2006—2007 рр. цей макрорегіон відвідало близько 40 тис. туристів.

Антарктида все більше приваблює як місце, де можна займатися альпінізмом, здійснювати пошуки метеоритів, відвідувати незрівнянні антарктичні бази.

У 1996 р. Велика Британія передала Україні антарктичну станцію Фарадей. Ця станція вже з літнього сезону 1967—1968 рр. почала приймати туристів. Особливо зросла їх кількість із часу передачі станції Україні. Нині станція називається Академік Вернадський і підпорядковується Національному антарктичному науковому центру. Він проводить політику заохочення міжнародного туризму з метою отримання прибутків для здійснення наукових досліджень, а також популяризації досягнень України як "антарктичної держави".

За десять років (1996—2006 рр.) відбулося 336 відвідувань станції Академік Вернадський з туристичною метою. За цей час станцію відвідало майже 17 тис. туристів з усього світу на 121 яхті та на 176 круїзних суднах. Зниження кількості відвідувань у 2001—2002 і 2004—2005 рр. пов'язане зі складною льодовою ситуацією, яка виникла в цей час.

На станції Академік Вернадський туристів цікавить комплекс життєзабезпечення з унікальним науковим обладнанням, а також навколишні історичні пам'ятки. Тут же продаються сувеніри, поштові марки, надаються послуги поштового зв'язку, прогноз погоди, льодової ситуації, техніки пересування по льодовику та ін.

Запитання та завдання

• 1. В яких умовах відбувається розвиток антарктичного туризму?

• 2. Коли було створено Міжнародну асоціацію антарктичних туроператорів?

• 3. Знайдіть на карті базові міста — порти антарктичних подорожей.

• 4. Яким видом транспорту переважно прибувають туристи до Антарктики?

• 5. Які переваги авіаційного транспорту в мандрівках по макрорегіону?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рекреаційна географія» автора Масляк П.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками

  • Основні поняття рекреаційної географії

  • Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНА БАЗА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Теорії, які використовує рекреаційна географія

  • Закономірності та принципи рекреаційної географії

  • Розділ 3 РАЙОНУВАННЯ В РЕКРЕАЦІЙНІЙ ГЕОГРАФІЇ

  • Рекреаційне районування

  • Рекреаційне районування світу та України

  • Розділ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Територіальні рекреаційні системи

  • Територіальні рекреаційні системи України і світу

  • Розділ 5 РЕКРЕАЦІЙНІ УМОВИ І РЕСУРСИ

  • Рекреаційні ресурси

  • Рекреаційні ресурси України і світу

  • Розділ 6 РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ

  • Рекреаційні потреби

  • Рекреаційні потреби в Україні і світі

  • Розділ 7 РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Рекреаційна діяльність

  • Рекреаційна діяльність в Україні і світі

  • Частина II РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • Лікування системи кровообігу

  • Лікування органів дихання

  • Оздоровчо-спортивна діяльність

  • Водний туризм

  • Велосипедний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Пізнавальна рекреаційна діяльність

  • Сільський зелений туризм

  • Розважально-ділова рекреаційна діяльність

  • Діловий туризм

  • Розділ 9 РЕГІОНАЛЬНА РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ

  • Кримський підрайон

  • Карпатський район

  • Інші рекреаційні райони України

  • Правобережний височинний лісостеп

  • Лівобережний лісостеповий район

  • Частина III РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • Розділ 11 АЗІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Кіпр

  • Індія

  • Непал

  • Таїланд

  • Розділ 12 АФРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 13 ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 14 ЦЕНТРАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКО-КАРИБСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 15 ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 16 АВСТРАЛІЙСЬКО-ОКЕАНІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН
  • ДОДАТКИ

  • Додаток 2 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002—2010 роки"

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ