Оздоровчо-спортивна діяльність

Рекреаційна географія

Оздоровчо-спортивна діяльність є однією з найдоступніших і наймасовіших форм рекреації. її роль буде постійно зростати, зважаючи на об'єктивно зумовлене характером розвитку сучасного суспільства зменшення фізичної рухливості та активності людей. Тому лише спортивно-оздоровчий туризм може вирішити цю проблему, яка дедалі загострюється.

Спортивно-оздоровчий туризм здійснюється шляхом подолання якоїсь відстані, території, маршруту активним способом, покладаючись на власні вольові і фізичні зусилля. Саме активна форма пересування на чистій або умовно чистій в екологічному плані території з гарними краєвидами дає великий оздоровчий ефект. Рухаючись у доступному ритмі, через деякий час людина починає відчувати ейфорію, яку можна назвати "м'язовим щастям". Крім того, якщо такий рух супроводжується єднанням з природою, відбувається на фоні чудових ландшафтів, оздоровчий ефект значно посилюється. Людина відпочиває не лише тілом, а й душею.

За комплексом природних умов і ресурсів Україна має всі можливості для розвитку найрізноманітніших видів активного відпочинку. Особливо великі перспективи не тільки національного, а й світового масштабу має пішохідний туризм (Крим, Карпати, Поділля), водний (річки, озера, моря), велосипедний (гори і височини країни), спелеотуризм (Поділля і Крим), гірськолижний туризм (Карпати і Крим).

В Україні традиційно за формою проведення заходів і особливостями організації спортивно-оздоровчий туризм поділяють на організований (плановий і самодіяльний) і неорганізований.

Плановий туризм здійснюється на основі туристичних путівок. Вони надаються відповідними туристичними організаціями й установами і є певною гарантією того, що турист за сплачені гроші отримає послуги, які надаватимуть професійні інструктори, гіди, провідники за розробленими, дослідженими, неодноразово перевіреними, описаними маршрутами. Це найкомфортніший вид активного відпочинку й оздоровлення, оскільки маршрути переважно проходять через туристичні притулки і бази. Туристи забезпечуються всім комплексом необхідного спорядження, ночівлею, харчуванням, медичним, культурно-видовищним, анімаційним та іншим обслуговуванням. Такі походи можуть включати і подолання окремих складних ділянок транспортом. Нескладність маршрутів і повне забезпечення всім необхідним робить плановий туризм доступним навіть літнім і хворим людям.

Самодіяльний туризм функціонує на основі організаційної діяльності різних громадських об'єднань

(туристичних клубів, секцій, товариств тощо). Проведення туристичних походів забезпечується такими громадськими організаціями на базі відповідного добору складу групи туристів, прокладання маршруту руху, забезпечення всім необхідним (від інструкторів і харчування до ночівлі і розваг).

Маршрути походів самодіяльних туристів затверджуються відповідними маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження за ними перебуває під контролем рятувальних служб і загонів МНС.

Неорганізовані, "дикі", аматорські, "під чорним прапором" походи організовуються одним або кількома туристами на власний страх і ризик. Вони самі визначають район проходження, добирають спорядження, забезпечують себе їжею, ночівлею, розвагами, розраховуючи лише на власні сили і життєвий досвід,

Пішохідний туризм

Пішохідний туризм охоплює практично всю територію України. Сама назва цього виду туризму вказує на те, що при подоланні маршруту виключається використання транспортних засобів. Погодні умови України дають змогу розвивати пішохідний туризм з березня до листопада. Інколи, за сприятливих погодних умов, наприклад як узимку 2006—2007 рр., пішохідні туристичні походи можна здійснювати впродовж усього року.

Оскільки близько 95 % території України — це низовини і височини, на яких немає значних природних перешкод на шляху пересування туристів, пішохідним маршрутам переважно надається І категорія складності. Походи П та III категорій складності можна здійснювати лише в Кримських горах і Карпатах.

У деяких джерелах цей факт розглядається як негативний для розвитку пішохідного туризму в Україні, але це не так. Хоча нині Карпати та Крим є головними районами, де проводяться піші походи, в майбутньому різко зросте використання надзвичайно мальовничих українських височин, які займають майже половину території держави. Непересічну красу наших височин, останців і кряжів першими відкрили іноземці. Кожен рік зростає кількість пішохідних туристів з країн ЄС, які освоюють Мізоцький кряж, Товтри, Вороняки, Гологори, Розточчя, Хотинську височину тощо. Враховуючи весь комплекс сучасних умов і чинників розвитку нашої цивілізації, пішохідні маршрути мальовничими височинами будуть мати у майбутньому найбільший попит на світовому ринку пішохідного туризму.

Нині до 80 % зафіксованих організованих пішохідний походів припадає на Карпати і Крим, що пов'язано з великою різноманітністю природних перешкод. За таких умов туристи не просто отримують незабутні враження і відпочивають, у них є можливість оволодіти всім арсеналом техніки пішохідного туризму. Карпати і Крим — майже ідеальні місця для молодих або недосвідчених туристів перед проведенням походів у більш складних умовах. Особливо Карпати з їх розлогими схилами можуть перетворитися на світову школу, полігон підготовки пішохідних туристів нашої планети.

Взагалі Карпати майже ідеальне місце для розвитку пішохідного туризму. Розмаїття деревного складу на різних висотах, численні полонини з незабутніми краєвидами, бурхливі повноводні річки, гарні озера поєднуються тут з етнографічним розмаїттям і заглибленою в тисячоліття історією. Окремі частини Карпат цілком придатні для екстремального туризму, найбільшою мірою хребти і масиви Чорногора, Горгани і Свидовець.

Унікальні властивості для розвитку пішохідного туризму має Гірський Крим. Лісові масиви тут поєднуються з безлісими яйлами, печерами, скелями і величезними проваллями, цікавими водоспадами і неповторними каньйонами. Ландшафтне розмаїття тут небачене для Європи на локальній території. Особливо перспективні меридіональні походи з півночі на південь із завершенням маршрутів на Південному узбережжі.

Наступний розділ:

Водний туризм


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рекреаційна географія» автора Масляк П.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оздоровчо-спортивна діяльність“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками

  • Основні поняття рекреаційної географії

  • Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНА БАЗА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Теорії, які використовує рекреаційна географія

  • Закономірності та принципи рекреаційної географії

  • Розділ 3 РАЙОНУВАННЯ В РЕКРЕАЦІЙНІЙ ГЕОГРАФІЇ

  • Рекреаційне районування

  • Рекреаційне районування світу та України

  • Розділ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Територіальні рекреаційні системи

  • Територіальні рекреаційні системи України і світу

  • Розділ 5 РЕКРЕАЦІЙНІ УМОВИ І РЕСУРСИ

  • Рекреаційні ресурси

  • Рекреаційні ресурси України і світу

  • Розділ 6 РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ

  • Рекреаційні потреби

  • Рекреаційні потреби в Україні і світі

  • Розділ 7 РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Рекреаційна діяльність

  • Рекреаційна діяльність в Україні і світі

  • Частина II РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • Лікування системи кровообігу

  • Лікування органів дихання

  • Оздоровчо-спортивна діяльність
  • Водний туризм

  • Велосипедний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Пізнавальна рекреаційна діяльність

  • Сільський зелений туризм

  • Розважально-ділова рекреаційна діяльність

  • Діловий туризм

  • Розділ 9 РЕГІОНАЛЬНА РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ

  • Кримський підрайон

  • Карпатський район

  • Інші рекреаційні райони України

  • Правобережний височинний лісостеп

  • Лівобережний лісостеповий район

  • Частина III РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • Розділ 11 АЗІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Кіпр

  • Індія

  • Непал

  • Таїланд

  • Розділ 12 АФРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 13 ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 14 ЦЕНТРАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКО-КАРИБСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 15 ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 16 АВСТРАЛІЙСЬКО-ОКЕАНІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН

  • ДОДАТКИ

  • Додаток 2 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002—2010 роки"

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ