Водний туризм

Рекреаційна географія

Україна має понад 70 тис. річок, тисячі озер і водосховищ, її територія омивається двома морями. Існують і підземні водостоки в печерах, які простягаються на сотні кілометрів і майже недосліджені. Густота річкової мережі в різних регіонах суттєво відрізняється, що зумовлено кліматичними особливостями і характером рельєфу. Наша держава володіє великим потенціалом у розвитку водного туризму, основою якого є 163 річки довжиною понад 100 км. Практично безмежні можливості відкриваються у розвитку водних мандрівок з Європи через Дунай і притоки Вісли до Дніпра, Дністра, Південного Бугу тощо.

За всім комплексом природних умов для організації водного туризму (похилом русла, сезонним режимом, особливостями течії, наявністю природних перешкод і складністю у їх подоланні тощо) річки України поділяються на три групи: річки низовин, річки височин, річки гірських районів. З погляду їх використання з метою водного туризму кожна з трьох груп має власну туристично-спортивну складність.

Найнижчий рівень складності (до І категорії) мають річки Поліської, Придніпровської і Причорноморської низовин. До них належать Дніпро з правими притоками Прип'ять, Ірпінь та ін., праві притоки Прип'яті Горинь, Стир, Стохід та ін. Рівнинними є ліві притоки Дніпра, Десна з Сеймом і Остром, Сула з Удаєм, Псел, Ворскла, Самара та ін. Всі ці річки цілком доступні для туристів-початківців.

Річки височин України, як і самі височини, для пішохідних маршрутів можуть перетворитися у своєрідну європейську і світову школу водного туризму. Особливо придатні для цього річки Подільської, Волинської і Придніпровської височин. Це верхні течії Горині, Случа, Тетерів, Уж, Рось басейну Дніпра, Південний Буг з притоками Гірський і Гнилий Тікич, Синюха, Бужок та ін., а також верхів'я Дністра та його ліві притоки Жванець, Іванчик, Збруч, Смотрич та ін. Всі ці річки дають змогу здійснювати водні мандрівки II і ІІІ категорій складності. Пороги нижньої течії Південного Бугу є найскладнішими і вимагають від водних туристів спеціальних навичок.

Річки височин нашої держави — це полігон для набуття водними туристами базової тактичної і технічної підготовки з метою участі у змаганнях, підвищення власної спортивної майстерності. На багатьох таких річках необхідно організовувати навчально-тренувальні бази і проводити всеукраїнські та міжнародні змагання. Поки що змагання з техніки водного туризму проводяться на річці Південний Буг біля села Соколець та на Мізоцькому крязі. У час повені тут траси ПІ категорії складності.

Гірські річки Карпат належать до третьої групи. Найбільш освоєні туристами праві притоки Дністра: Черемош, Білий Черемош, Чорний Черемош, Стрий у Передкарпатті й Тиса з притоками на Закарпатті. Розвиток техніки водного туризму і збільшення її масштабів привели до освоєння приток Черемошу Бистреця, Пробійної, верхів'їв Пруту і приток Стрия. Карпатські ріки долаються на катамаранах, байдарках, плотах. Можливе відновлення мистецтва плотогонів, тепер переважно з туристичною метою.

Дуже перспективним є вітрильний туризм, В Україні для його розвитку є всі необхідні умови. Нині романтика подорожей під вітрилами дуже сильно приваблює туристів з усього світу. Дніпро з його притоками, пов'язаність Прип'яті за допомогою каналу з річковою мережею країн ЄС, участь у реалізації цікавих подорожей у рамках Національної системи туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" нікого не залишать байдужим. Ширина дніпровських водосховищ місцями досягає 30 км. Це справжні моря з великою глибиною, штормами, високими і крутими хвилями, яких немає і на Чорному морі. Все це дає можливість повною мірою відчути всі принади, труднощі й небезпеки вітрильного туризму.

Особливо привабливі вітрильні походи з історичним "присмаком", наприклад "Козацькими шляхами", "Із варяг у греки", "Козацькі чайки", "До Синопу і Трабзону" тощо. Окремими маршрутами в рамках таких походів можуть бути: Переяслав-Хмельницький

• Канів —Черкаси — Кременчук; Запоріжжя — Нікополь — Херсон; Білгород-Дністровський— Вилкове

• Кілія — Ізмаїл та ін.

Чорне й Азовське моря стосовно вітрильних подорожей все ще майже не освоєні, а можливості тут безмежні. І вітчизняних, і зарубіжних туристів зацікавлять походи під вітрилами по Азовському і Чорному морях з історичною, етнографічною та екологічною метою на кшталт "По стародавніх містах Причорномор'я", "До греків Приазов'я", "Болгарські поселення

Запорізької області", "Дунайські плавні", "До мисів Криму", комбіновані пішохідно-водно-вітрильні маршрути до Сивашу тощо.

Наступний розділ:

Велосипедний туризм


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рекреаційна географія» автора Масляк П.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водний туризм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками

  • Основні поняття рекреаційної географії

  • Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНА БАЗА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Теорії, які використовує рекреаційна географія

  • Закономірності та принципи рекреаційної географії

  • Розділ 3 РАЙОНУВАННЯ В РЕКРЕАЦІЙНІЙ ГЕОГРАФІЇ

  • Рекреаційне районування

  • Рекреаційне районування світу та України

  • Розділ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Територіальні рекреаційні системи

  • Територіальні рекреаційні системи України і світу

  • Розділ 5 РЕКРЕАЦІЙНІ УМОВИ І РЕСУРСИ

  • Рекреаційні ресурси

  • Рекреаційні ресурси України і світу

  • Розділ 6 РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ

  • Рекреаційні потреби

  • Рекреаційні потреби в Україні і світі

  • Розділ 7 РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Рекреаційна діяльність

  • Рекреаційна діяльність в Україні і світі

  • Частина II РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • Лікування системи кровообігу

  • Лікування органів дихання

  • Оздоровчо-спортивна діяльність

  • Водний туризм
  • Велосипедний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Пізнавальна рекреаційна діяльність

  • Сільський зелений туризм

  • Розважально-ділова рекреаційна діяльність

  • Діловий туризм

  • Розділ 9 РЕГІОНАЛЬНА РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ

  • Кримський підрайон

  • Карпатський район

  • Інші рекреаційні райони України

  • Правобережний височинний лісостеп

  • Лівобережний лісостеповий район

  • Частина III РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • Розділ 11 АЗІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Кіпр

  • Індія

  • Непал

  • Таїланд

  • Розділ 12 АФРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 13 ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 14 ЦЕНТРАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКО-КАРИБСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 15 ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 16 АВСТРАЛІЙСЬКО-ОКЕАНІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН

  • ДОДАТКИ

  • Додаток 2 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002—2010 роки"

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ