Правобережний височинний лісостеп

Рекреаційна географія

За всім комплексом рекреаційних умов і ресурсів цей район посідає за можливостями розвитку рекреації і туризму третє місце після Карпатського і Південного. Південна межа району проходить із заходу на схід через Велику Михайлівку, Ширяєве, Первомайськ, Новоукраїнку, Кіровоград, Знам'янку, Онуфрієвку до Дніпра. В етнографічному плані це Поділля, частина Волині і Київщина.

Рельєф тут дуже розчленований і характеризується природною красою. Основу Правобережного лісо* степу становлять Волинська, Подільська та Придніпровська височини. В минулому тут гармонійно поєднувалися широколистяно-лісові з лучними різнотравно-злаковими степовими ландшафтами. Температура повітря, вологість, ґрунтові умови сприятливі для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур, що є харчовою базою розвитку тут рекреації. Південна частина району сприятлива для вирощування черешень, персиків, абрикосів тощо, що є основою забезпечення туристів найсвіжішими плодами.

У районі розвідані великі запаси родонових вод різного хімічного складу, а також практично необмежені поклади мінеральних вод типу "Нафтуся" (південь Тернопільської і Хмельницької областей). Тут необхідні будівництво великих курортів міжнародного значення, створення парків, розширення мережі природно-заповідного фонду, системне декорування території, відновлення численних замків і фортець, а також загублених традицій, ремесел тощо.

Поділля має всі умови для перетворення на найбільшу у світі базу розвитку спелеотуризму. В одній Тернопільській області відкрито 70 печер карстового походження. Тут зосереджені одні з найбільших і найгарніших печер світу. Із залученням іноземних інвестицій уже нині необхідно облаштовувати найпривабливіші печери для відвідання туристами, будувати спеціальні спелеологічні бази, кемпінги і притулки.

Просто ідеальними для розвитку пішохідного, велосипедного і водного видів туризму є Волинська, Подільська і Придніпровська височини.

Правобережний Лісостеп належить до територій України з найбільшою кількістю пам'яток архітектури. Найбільша кількість їх у Тернопільській, Хмельницькій і Вінницькій областях. У Хмельницькій області знаходиться місто-заповідник — Кам'янець-Подільський, яке посідає трете місце в країні за кількістю архітектурних пам'яток (понад 150). Найвідомішою з них є унікальна у світі Стара фортеця (VIII— XIX ст.) Вражають залишки оборонного комплексу міста (XIV—XVIII ст.), а також численні храмові, житлові та цивільні споруди XIII—XIX ст.

Області Правобережного Лісостепу мають багато цінних замків (XIII—XVII ст.), особливо виокремлюються своєю неповторною архітектурою замки Волині і Поділля. Немало тут архітектурних ансамблів монастирів, серед яких найвідомішою є Почаївська Лавра (XIV—XIX ст.) у Тернопільській області.

Ця частина України має найбільшу кількість палацово-паркових ансамблів, зокрема на Вінниччині. В Антополі, Вороновиці, П'ятиничанах і Тульчині збереглися палаци XVIII ст. Ще більше таких ансамблів було створено у XIX ст.: у Верхівці, Котюжанах, Немирові, Мурованих Курилівцях, Старій Прилуці тощо. Чотири палацово-паркових ансамблів збереглося в Хмельницькій області і по два у Тернопільській і Черкаській областях.

На Поділлі (Меджибіж) і в Черкаській області (Умань) виникла течія хасидів у іудаїзмі. Ці два центри уже нині стали центрами паломництва як одного э видів рекреаційної діяльності. На Поділлі збереглися стародавні синагоги, які теж можуть стати об'єктами релігійного туризму.

На Правобережжі багато місць, пов'язаних з життям і діяльністю видатних постатей української і світової історії, таких як М. Коцюбинський, Б. Хмельницький, П. Чайковський, М. Пирогов та ін.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рекреаційна географія» автора Масляк П.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правобережний височинний лісостеп“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками

  • Основні поняття рекреаційної географії

  • Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНА БАЗА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Теорії, які використовує рекреаційна географія

  • Закономірності та принципи рекреаційної географії

  • Розділ 3 РАЙОНУВАННЯ В РЕКРЕАЦІЙНІЙ ГЕОГРАФІЇ

  • Рекреаційне районування

  • Рекреаційне районування світу та України

  • Розділ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Територіальні рекреаційні системи

  • Територіальні рекреаційні системи України і світу

  • Розділ 5 РЕКРЕАЦІЙНІ УМОВИ І РЕСУРСИ

  • Рекреаційні ресурси

  • Рекреаційні ресурси України і світу

  • Розділ 6 РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ

  • Рекреаційні потреби

  • Рекреаційні потреби в Україні і світі

  • Розділ 7 РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Рекреаційна діяльність

  • Рекреаційна діяльність в Україні і світі

  • Частина II РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • Лікування системи кровообігу

  • Лікування органів дихання

  • Оздоровчо-спортивна діяльність

  • Водний туризм

  • Велосипедний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Пізнавальна рекреаційна діяльність

  • Сільський зелений туризм

  • Розважально-ділова рекреаційна діяльність

  • Діловий туризм

  • Розділ 9 РЕГІОНАЛЬНА РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ

  • Кримський підрайон

  • Карпатський район

  • Інші рекреаційні райони України

  • Правобережний височинний лісостеп
  • Лівобережний лісостеповий район

  • Частина III РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • Розділ 11 АЗІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Кіпр

  • Індія

  • Непал

  • Таїланд

  • Розділ 12 АФРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 13 ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 14 ЦЕНТРАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКО-КАРИБСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 15 ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 16 АВСТРАЛІЙСЬКО-ОКЕАНІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН

  • Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН

  • ДОДАТКИ

  • Додаток 2 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002—2010 роки"

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ