Роль фізкультурно-оздоровчих факторів

Курортна справа

Щоб подовжити життя 44% респондентів обрали прогулянки, 29% - оздоровче плавання, 16% - гімнастику, 12% - танці, а 8% - оздоровчі біг та ходьбу.

Аналіз спеціальної літератури показав, що мотивація до фізкультурно-оздоровчих занять та рекреаційної діяльності залежить від потреб та інтересів. З віком потреба в руховій діяльності зменшується. У більшості людей інтерес до рухової діяльності пасивний, тому що більшість з них не відвідують занять і не виконують фізичні вправи самостійно.

З віком фізичні можливості організму людини поступово спадають, знижується працездатність, швидко настає втома, збільшується період відновлення організму, погіршується пам'ять та розумова діяльність, а також відбуваються зміни у функціонуванні нервової системи, порушується баланс процесів гальмування та збудження, погіршується точність рухів, еластичність кровоносних судин, властивостей легеневої тканини та ін.

До числа факторів, що сприяють нормальному функціонуванню всіх систем організму, підвищенню працездатності і довголіттю, варто віднести, в першу чергу, рухову активність. На думку багатьох вчених найбільшу шкоду здоров'ю приносить фізична бездіяльність на тлі великих нервово-психічних напруг і вживанні висококалорійної їжі.

Стан здоров'я та довголіття на 50% залежить від способу життя, на 20% від спадкоємних біологічних факторів, ще 20% від екологічної ситуації і тільки 10% від медицини.

Мотиви людей похилого і старшого віку що спонукають до занять фізичними вправами є бажання зберегти своє здоров'я, підвищити працездатність, зберегти бадьорість, попередити передчасне старіння, послабити вікові зміни.

Регулярні заняття фізичними вправами у поєднанні із загартовуючими факторами і відмовою від шкідливих звичок покращують життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, функції вегетативних систем та ін. Одним із найпоширеніших видів рухової активності, який задовольняє потреби людини є ходьба. Оздоровчий ефект ходьби може бути досягнутий в любому віці, тому що не потребує додаткових умов та обладнання.

Виявлення мотивів та інтересів осіб похилого і старшого віку показало, що 94% респондентів регулярно відвідують фізкультурно-оздоровчі заняття, 77,8% - відвідують заняття з метою зміцнення здоров'я і вони знають про користь фізичних вправ для організму людини, по 38,9% респондентів дотримуються режиму дня та займаються психорегуляцією. Крім того 83,3% опитаних харчуються повноцінно і не мають шкідливих звичок.

Історичні особистості та мінеральна вода

Мінеральна вода, яка повертає здоров'я, рівною мірою приваблювала і коронованих осіб, і відомих художників. Не одного разу тут побував Петро I. Більше десяти разів сюди приїжджав І. В. Гете і зауважив, що немає іншого такого місця, куди можна було б здійснити "більш приємний і корисний візит". Згадки про використання мінеральних джерел кременистих терм Силезських Теплиць на території Польщі відносяться до XII в. Мінеральні води використовувалися для питного лікування, ванн, купань в басейнах, інгаляцій і зрошень. Є чимало свідчень про те, що цілющою водою з мінеральних джерел у Російській державі успішно лікувалися місцеві жителі. Так, зберігся переказ, що в XVII столітті кріпак Іван Рібо ".. скорбевшій сердечною хворобою, знайшов у Карелії в рудному болоті не замерзаюче джерело, почав пити з нього воду і отримав досконале зцілення".

Після перебування Петра I у Карлових Варах в1712 р. він доручив шукати лікувальні джерела в Росії і за досвідом європейських країн будувати на них курорти. Історія вивчення та використання мінеральних вод в Росії почалася за часів Петра I. На початку XVIII ст. Петром було видано Указ "... шукати в Російській державі ключові води, якими можна користуватися від хвороб". Одним з перших був побудований водолікувальний курорт в Росії за його наказом на Марціальних (залізистих) водах у Заоніжжі. Петро I неодноразово лікувався цими водами, і за його ж наказом були складені "Правила докторські, як при оних водах надходити". У1717р. лейб - медик Петра I Шобер за Указом Петра I побував на Кавказі. В описі, представленому Шобером до Академії наук, були перші відомості про нарзан. Він писав, "що в землі черкесів славиться прекрасне кисле джерело. Але оскільки мені велено було тільки в Його Царської Величності землях шукати мінеральні води, своїх того ж з даними мені конвоєм, туди було їхати небезпечно, того заради я не міг за бажанням моєму того вишукати..".

Виробництво мінеральної води

Розлив мінеральної води в пляшки та продаж бутильованої мінеральної води, в тому числі і її експорт, в багатьох країнах світу має давні традиції. Перший завод з розливу мінеральних вод у пляшки відкрили в 1824 р. в Дрездені, що дозволило вживати їх далеко від джерела, найчастіше розташованого в тисячах кілометрах від хворого. Експортувати джерельну воду почали 22 травня 1843, і одним з перших був І А. Гехт з Франтішкових Лазней. У 1844 р. він розсилав вже 90000 джбанів мінеральної води. Після Гехта розсилкою води займалися Дамм, Сайферт, Кнолл, Маттоні і Шетлендер. Найбільшого розмаху експорт досяг під керівництвом геніального торговця Генріха Маттоні (1830-1910), який почав вивозити воду 1 січня 1875. У 70 - ті роки XIX ст. перший такий завод відкрили і в російських Мінеральних Водах, де вперше стали газувати розливаємо мінеральну воду вуглекислим газом для збільшення термінів її зберігання.

Виробництво штучних мінеральних вод

У другій половині XVII століття з'являються твори, які описують способи приготування штучних мінеральних вод для внутрішнього вживання. А на початку XVIII століття мистецтво наслідування натуральним джерелам досягає значної досконалості. У 1755р. доктор Бергман показав, як за допомогою насичення води вуглекислим газом можна приготувати зельтерську воду. І вже в 1788р. в Женеві аптекар Госсе заснував перший заклад з приготування штучних мінеральних вод, в якому вироблялося щорічно до 40 000 пляшок зельтерської води. Наприкінці XVIII ст. в таких містах, як Лондон, Париж, Регенсбург, з'явилися великі заводи, на яких виготовлялися різні мінеральні цілющі води. Абсолютно поставив справу штучних мінеральних вод на реальний грунт доктор Струве. Він заснував в 1820 р. свій перший знаменитий заклад в Дрездені, а потім у Берліні. Після цього він же засновував такі заклади в різних державах, у тому числі і в Росії. Доктор Струве, вивчивши аналізи мінеральних вод, довів, що натуральні води утворюються шляхом вилуговування гірських порід. І проте в даний час штучні мінеральні води лише за основним складом нагадують природні. За цілющими властивостями штучна мінеральна вода не може замінити натуральну, тому лікування штучними мінеральними водами не рекомендується.

Дельфінотерапія

З кінця 1990 - х років у Криму на серйозному рівні займаються дельфінотерапією як новим методом реабілітації. Накопичений досвід активно використовується вченими-медиками в роботі з хворими дітьми та дорослими.

Останніми десятиліттями відділенням кризової та клінічної психології УНІЇ Дитячої курортології і фізіотерапії Міністерства охорони здоров'я України, а також науковими співробітниками дитячого санаторію "Зміна" (Євпаторія) створена програма з медико-психологічної реабілітації хворих, в тому числі дітей з дитячим церебральним паралічем та дорослих після перенесеного інсульту і травм опорно-рухового апарату за допомогою дельфінів. Під час її розробки були враховані підходи до проблеми в США і Центральній Америці. У 1999 році відділення перейшло від дослідницького етапу до практичного.

Важливими компонентами дельфінотерапії є система медико-психологічної реабілітації, а також контакт і взаємодія дитини або дорослого з дельфіном, який виконує роль ко-терапевта. Стан хворих, за даними багаторічних спостережень медиків, при спілкуванні з дельфінами поліпшується, що стає особливо помітним після курсу дельфінотерапії. Основними показаннями для проведення курсу дельфінотерапії вважаються: дитячий церебральний параліч, ранній дитячий аутизм, синдром Дауна та інша генетична патологія, мозкова дисфункція або синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, функціональне порушення центральної нервової системи, розумова відсталість (крім глибокого ступеня), розлади мови і слуху , нейросенсорна туговухість, неврози різного походження, посттравматичні стресові розлади неендогенного характеру, розлади пам'яті, порушення здатності до навчання.

Крім того, добродушні ссавці благотворно впливають на самопочуття вагітних жінок. Вченими доведено: плавання з дельфінами перед пологами полегшує перейми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль фізкультурно-оздоровчих факторів“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК КУРОРТІВ В СВІТІ

  • Історія курортів світу

  • Розвиток курортів в Україні

  • Роль природно-лікувальних факторів у розвитку курортів

  • Гідромінеральні ресурси

  • Основні біометеорологічні фактори

  • Методи кліматотерапії

  • Роль фізкультурно-оздоровчих факторів
  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ

  • Інноваційні типи курортів

  • Організація санаторно-курортного обслуговування

  • Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні

  • Державне регулювання курортно-рекреаційної діяльності в Україні

  • Організація служби охорони курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом

  • Лікувальні грязі

  • Повітряне середовище

  • Ґрунтовий покрив

  • Організація дієтичного харчування

  • Характеристика основних дієт

  • Штучне лікувальне харчування

  • Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ

  • Бальнеологічні курорти Європи

  • Кліматичні курорти Європи

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЯ КУРОРТІВ АЗІЇ

  • Кліматокумисолікувальні курорти

  • Розділ 5. КУРОРТИ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

  • Курорти Африки

  • Розділ 6. КУРОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

  • Територіальна структура курортного комплексу України

  • Курортна система України

  • Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму

  • Рекреаційна система Карпатського регіону

  • Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ

  • Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони

  • Термінологічний словник

  • Список рекомендованих джерел