Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ

Курортна справа


Сучасний стан курортного господарства Європи


Лікувальний (санаторно-курортний) туризм є сьогодні невід'ємною, хоча й досить специфічною складовою туристичної індустрії. Його особливість полягає передусім у переважанні порівняно з іншими видами туристичного обслуговування медичних послуг, які базуються на використанні природних ресурсів. Це обумовлює реалізацію лікувально-профілактичної, реабілітаційної, превентивно - валеологічної функцій лікувального туризму. Багатофункціональність сучасних курортів великою мірою визначає стрімке зростання їх популярності, а звідси - й частки лікувального туризму в формуванні туристичних потоків та у валютних надходженнях.

Разом з тим зростає і кількість власне санаторно-курортних закладів. Зацікавленість владних структур і приватних підприємців в інвестуванні санаторно-курортного господарства визначається цілим рядом особливостей даного виду туризму:

• тривале перебування, обумовлене курсом лікування (результативність курортного лікування забезпечується мінімальним двотижневим його терміном в той час як середнє перебування туриста в країні становить 4-7 днів);

• відсутність обмеженості фінансових можливостей у більшості курортників;

• неможливість функціонування курорту без кваліфікованих кадрів та спеціального устаткування;

• швидка економічна віддача як від реконструкції старих, так і від освоєння нових рекреаційних територій;

• пропозиція як індивідуальних, так і комплексних (у т. ч. популярних антистресових) програм;

• значна ймовірність повторного приїзду клієнтів;

• мода на курорти.

За останні роки курорти вдало переорієнтувалися з обслуговування традиційних груп споживачів - людей похилого віку - на інші вікові категорії за рахунок впровадження широкого спектру дозвіллєво - розважальних (анімаційних) програм, що пропагують здоровий спосіб життя.

Курорти світу

Рис. 3. 1. Курорти світу

Варто також відзначити корінну відмінність курортів Західної та Центральної Європи. У підходах до організації процесу лікування: на курортах "західного зразка" не існує чітко лімітованих рекреаційних циклів, клієнти на власний розсуд обирають час лікувальних процедур і не зобов'язані дотримуватися порад лікаря (Рис. 3.1).

Європа була, є і залишатиметься основним туристичним регіоном. У 2013 році європейськими країнами прийнято 398,8 млн. туристів (57,7 % світового потоку), а доходи від туризму склали 285,0 млрд. дол. (54,5% від загальних). І хоча спеціалісти прогнозують до 2020 року відносне скорочення частки Європи на світовому туристичному ринку, однак абсолютні цифри продовжуватимуть зростати.

За місцем курортної галузі в господарському комплексі та справі охорони здоров'я населення у світовій практиці виділяється кілька основних моделей:

• використання в основному для потреб національної системи охорони здоров'я з переважною орієнтацією на лікувально-реабілітаційну діяльність (Німеччина, Росія, Білорусь, Україна, Чехія та ін.);

• орієнтація на іноземних туристів, реалізована переважно через розвиток приморських курортів, що мають здебільшого рекреаційно-профілактичну спрямованість і забезпечують значні валютні надходження (Туреччина, Кіпр, Туніс, Болгарія, Хорватія та ін.);

• поєднання рекреаційно-профілактичної діяльності приморських кліматичних курортів та лікувально - реабілітаційно - бальнеологічних (Франція, СІЛА, Японія, Італія та ін.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК КУРОРТІВ В СВІТІ

  • Історія курортів світу

  • Розвиток курортів в Україні

  • Роль природно-лікувальних факторів у розвитку курортів

  • Гідромінеральні ресурси

  • Основні біометеорологічні фактори

  • Методи кліматотерапії

  • Роль фізкультурно-оздоровчих факторів

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ

  • Інноваційні типи курортів

  • Організація санаторно-курортного обслуговування

  • Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні

  • Державне регулювання курортно-рекреаційної діяльності в Україні

  • Організація служби охорони курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом

  • Лікувальні грязі

  • Повітряне середовище

  • Ґрунтовий покрив

  • Організація дієтичного харчування

  • Характеристика основних дієт

  • Штучне лікувальне харчування

  • Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ
  • Бальнеологічні курорти Європи

  • Кліматичні курорти Європи

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЯ КУРОРТІВ АЗІЇ

  • Кліматокумисолікувальні курорти

  • Розділ 5. КУРОРТИ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

  • Курорти Африки

  • Розділ 6. КУРОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

  • Територіальна структура курортного комплексу України

  • Курортна система України

  • Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму

  • Рекреаційна система Карпатського регіону

  • Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ

  • Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони

  • Термінологічний словник

  • Список рекомендованих джерел