Сучасний стан курортного господарства Європи
Лікувальний (санаторно-курортний) туризм є сьогодні невід'ємною, хоча й досить специфічною складовою туристичної індустрії. Його особливість полягає передусім у переважанні порівняно з іншими видами туристичного обслуговування медичних послуг, які базуються на використанні природних ресурсів. Це обумовлює реалізацію лікувально-профілактичної, реабілітаційної, превентивно - валеологічної функцій лікувального туризму. Багатофункціональність сучасних курортів великою мірою визначає стрімке зростання їх популярності, а звідси - й частки лікувального туризму в формуванні туристичних потоків та у валютних надходженнях.
Разом з тим зростає і кількість власне санаторно-курортних закладів. Зацікавленість владних структур і приватних підприємців в інвестуванні санаторно-курортного господарства визначається цілим рядом особливостей даного виду туризму:
• тривале перебування, обумовлене курсом лікування (результативність курортного лікування забезпечується мінімальним двотижневим його терміном в той час як середнє перебування туриста в країні становить 4-7 днів);
• відсутність обмеженості фінансових можливостей у більшості курортників;
• неможливість функціонування курорту без кваліфікованих кадрів та спеціального устаткування;
• швидка економічна віддача як від реконструкції старих, так і від освоєння нових рекреаційних територій;
• пропозиція як індивідуальних, так і комплексних (у т. ч. популярних антистресових) програм;
• значна ймовірність повторного приїзду клієнтів;
• мода на курорти.
За останні роки курорти вдало переорієнтувалися з обслуговування традиційних груп споживачів - людей похилого віку - на інші вікові категорії за рахунок впровадження широкого спектру дозвіллєво - розважальних (анімаційних) програм, що пропагують здоровий спосіб життя.
Рис. 3. 1. Курорти світу
Варто також відзначити корінну відмінність курортів Західної та Центральної Європи. У підходах до організації процесу лікування: на курортах "західного зразка" не існує чітко лімітованих рекреаційних циклів, клієнти на власний розсуд обирають час лікувальних процедур і не зобов'язані дотримуватися порад лікаря (Рис. 3.1).
Європа була, є і залишатиметься основним туристичним регіоном. У 2013 році європейськими країнами прийнято 398,8 млн. туристів (57,7 % світового потоку), а доходи від туризму склали 285,0 млрд. дол. (54,5% від загальних). І хоча спеціалісти прогнозують до 2020 року відносне скорочення частки Європи на світовому туристичному ринку, однак абсолютні цифри продовжуватимуть зростати.
За місцем курортної галузі в господарському комплексі та справі охорони здоров'я населення у світовій практиці виділяється кілька основних моделей:
• використання в основному для потреб національної системи охорони здоров'я з переважною орієнтацією на лікувально-реабілітаційну діяльність (Німеччина, Росія, Білорусь, Україна, Чехія та ін.);
• орієнтація на іноземних туристів, реалізована переважно через розвиток приморських курортів, що мають здебільшого рекреаційно-профілактичну спрямованість і забезпечують значні валютні надходження (Туреччина, Кіпр, Туніс, Болгарія, Хорватія та ін.);
• поєднання рекреаційно-профілактичної діяльності приморських кліматичних курортів та лікувально - реабілітаційно - бальнеологічних (Франція, СІЛА, Японія, Італія та ін.).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
