Роль фізкультурно-оздоровчих факторів

Курортна справа

В опорно-руховому апараті зміни стосуються м'язів і зв'язок, які втрачають свою еластичність, вони стають слабкими, зменшуються в об'ємі, з'являється деформація хребта і кінцівок. По мірі старіння змінюється обмін речовин. Послаблюється секреторна і рухова функції кишечнику, порушується травлення. Зменшується протидія організму до несприятливих умов навколишнього середовища.

Основними стресорами людей похилого віку є:

• відсутність чіткого життєвого ритму;

• звуження сфери спілкування;

• відхід від активної трудової діяльності;

• відчуття дискомфорту від замкнутого простору та багато інших життєвих подій та ситуацій.

Організм людини розрахований на довготривалу життєдіяльність, що визначається тим, як людина сама себе будує - скорочує чи подовжує свій вік, як піклується про своє здоров'я.

Тільки регулярні заняття оздоровчою фізичною культурою протягом року є ефективними для профілактики захворювань та відтягування старіння, підвищення життєвого тонусу організму та зняттю стресів.

Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором доброякісних реакцій, в першу чергу, здійснюють загальну неспецифічну дію на організм, стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, покращують динаміку основних нервових процесів, покращують діяльність серцево-судинної та дихальної систем при позитивних емоціях, які виникають під час занять фізичною культурою, відбувається різне збудження симпатичної частини автономної нервової системи, покращується діяльність органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. Регулярне застосування фізичних вправ і загартовуючих факторів покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, функції вегетативних систем, працездатність, попереджує передчасне старіння.

При заняттях фізичними вправами особливе значення повинне приділятися підвищенню функціональних можливостей серцево-судинної, дихальної, м'язової і нервової системи, що поліпшується при навантаженнях аеробного характеру (оздоровча ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді, ходьба на лижах, робота на велотренажері).

Велику роль ходьбі приділяли такі визначні люди як: Сократ, Ж. Руссо, О.С. Пушкін, О.М. Горький, Л.М. Толстой, Г. Сковорода, Т. Джеферсон, Г. Трумен, ПІ. де Голь та інші. Загальновідомо, що ходьба синхронізує діяльність і рефлекси головного мозку, стимулює розумову діяльність, крім того ходьба та прогулянки на природі покращують стресовий стан, та і здоровим людям нерідко допомагають позбутися від хмурих думок, розвіятися.

Тренувальний ефект ходьби порівнюється майже з усіма основними видами фізичного навантаження.

Оздоровча ходьба - найдоступніший вид фізичних вправ, може бути рекомендована людям всіх вікових груп, які мають різну підготовку і стан здоров'я.

Для реалізації оздоровчого впливу ходьби необхідно враховувати три показники: час ходьби, її швидкість і відстань.

Темпи ходьби встановлюються індивідуально, в залежності від самопочуття і фізичних можливостей кожної людини.

Під час ходьби дуже важливо правильно дихати, правильно побудоване дихання набагато підвищує ефективність роботи, що виконується.

Дихання повинно бути ритмічним і черевним. Недостатнє або обмежене дихання, як правило, помітно знижує потенціальні можливості.

Ще у 1925 році автори одного із посібників з легкої атлетики писали: "Ходьба може бути широко використана всіма тими, хто не має можливості присвячувати час на спеціальні заняття фізичними вправами, як широкий та доступний засіб для збереження здоров'я. Ходьба, що правильно використовується, є реальним, активним засобом фізичного оздоровлення".

Одним з найбільш поширених видів фізкультурно-оздоровчих занять серед людей похилого віку - є ходьба. Ходьба - це вміння, цінність якого можна усвідомити лише тоді, коли трапляються будь-які порушення: болять ноги або серце і тимчасово не можна ходити, або ще страшніше, коли людина прикута до ліжка чи інвалідного візка.

В організмі людини під впливом регулярних аеробних тренувань виникає ряд сприятливих функціональних зрушень:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль фізкультурно-оздоровчих факторів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК КУРОРТІВ В СВІТІ

  • Історія курортів світу

  • Розвиток курортів в Україні

  • Роль природно-лікувальних факторів у розвитку курортів

  • Гідромінеральні ресурси

  • Основні біометеорологічні фактори

  • Методи кліматотерапії

  • Роль фізкультурно-оздоровчих факторів
  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ

  • Інноваційні типи курортів

  • Організація санаторно-курортного обслуговування

  • Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні

  • Державне регулювання курортно-рекреаційної діяльності в Україні

  • Організація служби охорони курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом

  • Лікувальні грязі

  • Повітряне середовище

  • Ґрунтовий покрив

  • Організація дієтичного харчування

  • Характеристика основних дієт

  • Штучне лікувальне харчування

  • Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ

  • Бальнеологічні курорти Європи

  • Кліматичні курорти Європи

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЯ КУРОРТІВ АЗІЇ

  • Кліматокумисолікувальні курорти

  • Розділ 5. КУРОРТИ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

  • Курорти Африки

  • Розділ 6. КУРОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

  • Територіальна структура курортного комплексу України

  • Курортна система України

  • Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму

  • Рекреаційна система Карпатського регіону

  • Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ

  • Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони

  • Термінологічний словник

  • Список рекомендованих джерел