Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ

Курортна справа

Курортні ресурси (мінеральні води, лікувальні грязі, повітря, пляжі і т.д.) є загальнонаціональним багатством. Експлуатація джерел мінеральних вод і родовищ лікувальних грязей здійснюється органами управління курортів, а контроль за правильністю їх експлуатації і охороною від псування і передчасного виснаження покладений на органи Державного комітету по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості і гірському нагляду. Право на розробку родовищ мають тільки ті організації, які використовують мінеральні води з лікувальною метою або для розливу. Кожен курорт, санаторій, бальнеолікування, завод розливу повинні мати: 1) затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод і детально розвідані запаси лікувальних грязей; 2) дозвіл на спеціальне водокористування і розробку родовищ лікувальних грязей; 3) технологічну схему розробки і ділянку санітарної охорони родовища; 4) затверджену програму режимних спостережень. Призначення всіх цих документів - забезпечити цілеспрямовану і ефективну, технологічно правильну і економну експлуатацію мінеральних вод і лікувальних грязей, яка б попереджувала їх виснаження, забруднення, зміну складу і погіршення властивостей.

Організація служби охорони курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом

Нині спостерігається загальне погіршення екологічної ситуації та виснаження природно-ресурсного потенціалу. Соціально-економічна розбалансованість та негативні зміни у довкіллі вимагають наукового обґрунтування пріоритетів подальшого розвитку. Серед таких першочергових завдань домінуючим є формування нових концептуальних підходів до забезпечення ефективного використання вторинних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Тому одними з найважливіших як з точки зору стабілізації та покращення екологічної ситуації, так і забезпечення раціонального ресурсного потенціалу регіонів країни - виступають проблеми накопичення та використання твердих побутових відходів вторинних ресурсів.

Невирішеною екологічною проблемою в Україні залишається санітарне очищення міст та інших поселень від шкідливих побутових відходів і їх утилізація. Щорічно їх накопичується близько 1,5-2 млрд. тонн, і лише 10-15% від цієї кількості використовується в якості вторинних матеріальних ресурсів. Інша частина складується та нагромаджується на звалищах, площа яких сягає понад 160 тис. га. Серед місць, де спостерігається значне накопичення твердих побутових відходів, особливо в літній період, відносять рекреаційні та курортно-оздоровчі території.

У відповідності з основними функціональними цілями курортно-оздоровчих територій - лікуванням і оздоровленням людей, формування умов їх екологічно збалансованого розвитку має узгоджувати завдання оздоровлення максимальної кількості людей із дотриманням вимог екологічно невиснажливого природокористування, неперевищенням антропогенного навантаження на природні ландшафти.

Проте серед чинників, що гальмують динамічний розвиток курортно-оздоровчих територій, є відсутність дієвих економічних механізмів щодо використання вже накопичених твердих побутових відходів. Недостатній рівень державного регулювання і незадовільний розвиток науково-технічного потенціалу у сфері використання вторинних ресурсів звузили можливості діяльності заготівельних організацій до рівня використання тих видів вторинних ресурсів, які сприяють отриманню швидкого прибутку.

Полігони для захоронення твердих побутових відходів мають термін використання близько 30 років, нині вони заповнені в середньому на 90% або повністю вичерпали свій ресурс. Відсутні спеціалізовані полігони за видами відходів, що призводить до складування як промислових, так і побутових відходів без сортування на полігонах, переводячи їх в ранг екологічно небезпечних об'єктів.

Нині ще не повністю вирішена проблема, пов'язана зі збиранням, сортуванням і переробкою використаної тари й упаковки, інших елементів твердих побутових відходів у курортно-рекреаційній сфері. Постанова Кабінету Міністрів України "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" (№915 від 26.07.2001р.) пройшла лише етап активного обговорення. Фахівці акцентують увагу на необхідності поетапного вирішення цього питання, затвердження нормативної документації щодо маркування полімерної тари та впровадження його на промисловому рівні, що дало б змогу ідентифікувати полімерні відходи й одержувати якіснішу вторинну сировину.

Найбільший інтерес викликають пляшки з поліетилентерефталату, що посідають нині перше місце на підприємствах, які випускають мінеральну воду, прохолодні напої, соки, пиво, оцет, олію, тому що на відміну від інших (обгортки цукерок, кульки) їх можна зібрати та ідентифікувати. Це надто важливо саме тепер, коли відсутня національна система збирання, сортування, у тому числі маркування полімерних матеріалів.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку курортно-оздоровчих територій є зниження екологічного збитку внаслідок накопичення твердих побутових відходів. Слід виділити небезпечне вивезення високотоксичних і побутових відходів на сміттєзвалища, які не мають відповідного захисту від забруднення ґрунту та підземних вод. Через зростання вартості вивозу сміття спостерігається збільшення кількості випадків незаконного захоронення твердих побутових відходів, що спричиняє додаткові витрати на охорону здоров'я населення в результаті забруднення навколишнього середовища.

Серед основних шляхів вирішення проблеми накопичення твердих побутових відходів в курортно-рекреаційній сфері слід, в першу чергу, віднести: впровадження роздільного збору твердих побутових відходів на рекреаційних та курортно-оздоровчих територіях; вдосконалення екологічного законодавства, яке містить прогалини в сфері нормативно-правового забезпечення процесів поводження з відходами; розробку організаційно-економічного механізму, що забезпечить повною мірою ефективне використання накопичених твердих побутових відходів; формування єдиної інформаційної системи щодо показників утворення та використання твердих побутових відходів.

Отже, проблеми накопичення і використання твердих побутових відходів в якості вторинних ресурсів є одними з основних екологічних проблем в курортно-рекреаційній сфері, які можуть бути вирішені лише шляхом активізації процесів запровадження екологобезпечних інноваційних рішень [60].

Враховуючи різноманітний характер курортних і гідромінеральних ресурсів, які включають родовища мінеральних вод, лікувальних грязей, нафталіну, глин, виходи парів і газів, прибережні частини водойм, морів, озер, річок, пляжі, повітря, ґрунти, рослинність і т.д., їх охорона здійснюється різними відомствами. Відповідальність за охорону і раціональне використання поверхневих та підземних мінеральних вод несе Міністерство екології і природних ресурсів України. Міністерство охорони здоров'я України відповідає за ті аспекти охорони повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, які безпосередньо стосуються санітарних умов проживання населення.

Контроль за станом навколишнього середовища людини здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління і підлеглі йому санітарно-епідеміологічні служби. Вони мають право заборонити експлуатацію діючих підприємств, цехів, водозаборів при відсутності споруд, які б забезпечували ефективне очищення газових викидів, стічних вод і чистоту поверхневих і підземних вод. Вказані служби забезпечені спеціалізованими лабораторіями, які проводять стаціонарні спостереження за чистотою навколишнього середовища. Об'єктами санітарних спостережень є водойми, які використовуються для господарсько-питних і культурно-побутових потреб населення. Санітарний стан водойм, які мають рибогосподарське значення, контролюють органи рибоохорони.

Міністерство екології і природних ресурсів України вивчає хімічний склад поверхневих вод і його зміни під впливом діяльності людини. На основі отриманих матеріалів складаються огляди стану забруднення водних джерел по стаціонарних постах. Спеціальні станції ведуть спостереження за якістю води поверхневих водойм, включаючи морські узбережжя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК КУРОРТІВ В СВІТІ

  • Історія курортів світу

  • Розвиток курортів в Україні

  • Роль природно-лікувальних факторів у розвитку курортів

  • Гідромінеральні ресурси

  • Основні біометеорологічні фактори

  • Методи кліматотерапії

  • Роль фізкультурно-оздоровчих факторів

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ

  • Інноваційні типи курортів

  • Організація санаторно-курортного обслуговування

  • Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні

  • Державне регулювання курортно-рекреаційної діяльності в Україні

  • Організація служби охорони курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом

  • Лікувальні грязі

  • Повітряне середовище

  • Ґрунтовий покрив

  • Організація дієтичного харчування

  • Характеристика основних дієт

  • Штучне лікувальне харчування

  • Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ

  • Бальнеологічні курорти Європи

  • Кліматичні курорти Європи

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЯ КУРОРТІВ АЗІЇ

  • Кліматокумисолікувальні курорти

  • Розділ 5. КУРОРТИ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

  • Курорти Африки

  • Розділ 6. КУРОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

  • Територіальна структура курортного комплексу України

  • Курортна система України

  • Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму

  • Рекреаційна система Карпатського регіону

  • Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ
  • Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони

  • Термінологічний словник

  • Список рекомендованих джерел