• 23) вносить пропозиції щодо розробки програм облаштування транспортних магістралей об'єктами туристичної інфраструктури;
• 24) виконує функції з управління об'єктами державної власності;
• 25) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держтуризмкурорту України;
• 26) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
Середній ланцюг - це виробники лікувальних послуг: санаторно-курортні заклади (санаторії та пансіонати з лікуванням) та поза курортні заклади (санаторії профілакторії, заводи з розливу мінеральних вод, організації, що займаються видобутком лікувальних грязей).
Санаторно-курортні заклади можуть бути однопрофільними (лікування хворих з однорідним захворюванням) та багатопрофільними (з декількома спеціалізованими відділеннями для лікування хворих з різними захворюваннями).
До функцій менеджерів цього ланцюга входять:
• 1. Забезпечення лікувального процесу на курорті.
• 2. Організація анімаційної та спортивної програми для відпочиваючих.
• 3. Забезпечення господарської діяльності курорту.
• 4. Фінансово-економічна діяльність курорту.
Нижчий ланцюг - це реалізатори курортних путівок та медичних послуг в санаторіях. До них відносяться Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який займається викупом та розподілом курортних путівок за льотними цінами, турфірми, які продають лікувальні тури та Департамент соціального захисту населення, який забезпечує санаторними путівками льготні категорії громадян (пенсіонерів, інвалідів т. і.).
Співробітники зазначених органів управління та посередницьких структур повинні вміти орієнтуватися на ринку лікувальних послуг та додержуватися загальної стратегії щодо розвитку курортної справи в Україні. Існує чотири основні стратегічні підходи до розвитку курортів.
• 1. Стратегія кардинального змінення, яку використовують при зниженні завантаженості курорту. Вона потребує виявлення причин та пошук інвестицій на розвиток курортів. Можливо перепрофілювання курорту.
• 2. Стратегія збереження росту при несприятливих зовнішніх умовах існування. Відвідувачів закликають за рахунок введення нових послуг (наприклад, медичних або анімаційних).
• 3. Стратегія досягнутого росту, коли курорт розраховує лише на певний набір нового продукту.
• 4. Стратегія вибіркового росту орієнтована на якийсь сегмент ринку. Для реалізацій зазначених стратегій повинні бути плани курортно-санаторного розвитку та комплекс заходів фінансової підтримки.
Країна та її регіони повинні мати програми розвитку санаторно-курортної системи. В Україні Міністерством охорони здоров'я розроблено Проект розпорядження КМУ "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку санаторно-курортної галузі на період до 2017 року". Як зазначається в цьому документі: "Головною метою програми є реалізація державної політики в санаторно-курортній сфері шляхом створення в Україні сучасного високоефективного санаторно-курортного комплексу, що забезпечить широкі можливості для задоволення потреб громадян в санаторно-курортній допомозі.
Основні завдання державної політики розвитку санаторно-курортної галузі в Україні:
• створення та розвиток системи державного регулювання та координації в санаторно-курортній сфері на державному та місцевому рівнях;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні“ на сторінці 3. Приємного читання.
