Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ

Курортна справа

• лікувально-оздоровчі.

Кожен з названих класів курортів також поділяють на низку типів і підтипів, зокрема, приморські курорти на: курорти-БРЛ, таласокурорти, поселення з інфраструктурою так званого пасивного пляжного відпочинку, курортні центри з інфраструктурою активної рекреації (аквапарками, яхтингом, серфінгом тощо), історико-культурні курортні центри (наприклад, Монако), курортополіси з модерними рекреаційно-готельними комплексами (де все включено: власні басейни, аквапарк, сауни, фітнес-центр, ресторани і бари, ігрові центри, дансинги). Гірські курорти поділяють на два підкласи курортів (цілорічної дії і сезонної дії), на підставі чого виокремлюють курорти гірськолижні, літні активно-туристичні (маунт-байк, скелелазання, сплав гірськими річками тощо), екотуристичні, агротуристичні, мисливсько-туристичні, кліматично-оздоровчі, термально-оздоровчі тощо. Лікувально-оздоровчі курорти поділяють на питні, грязьові, купально-ропні, купально-термальні, кліматичні, спелеологічні (підземні) та ін.

У рекреалогії і курортно-рекреапійній географії поширені наукові типології курортів, що ґрунтуються на тих чи інших критеріях геопростору.

Геопросторові критерії типології курортів - це критерії, які акцентують увагу на просторових (географічне положення, ландшафт, соціально-економічне освоєння території тощо) характеристиках розміщення курорту як територіальної системи чи закладу сфери послуг, зорієнтованого на обслуговування певного сегмента споживачів його послуг. Цим критеріям притаманні такі риси, як ієрархічність і синергетичність.

Серед множини геопросторових критеріїв у науковій типології курортів найчастіше використовують ландшафтні, рекреаційно-кліматичні, рекреаційно-ресурсні й урбодемографічні. Загалом ці критерії прийнято об'єднувати у дві групи: природничо-та суспільно-географічні. І саме вони (а не функціональні критерії) є в основі наукових типологій курортно-рекреаційних систем макрорегіонального, регіонально-секторного й локального рангів.

Нижче наведено найпоширеніші типології курортів за геопросторовими критеріями:

• за орографічним критерієм: низинні, височинні, передгірні, гірські;

• за секторно-географічним критерієм: приморські, континентальні (а також такі підтипи, як субконтинентальні та океанічні);

• за зональними рекреаційно-кліматичними критеріями: високогірно-кліматичні (альпійські), помірно кліматичні сезонної дії, середземноморсько-кліматичного типу, тропічні (сухих або вологих тропіків);

• за ландшафтоформувальними критеріями: приморські (піщані, галькові, скелясто-брилові), континентальні (приозерні, лісові, гірськолу-чні тощо);

• за специфічними природними критеріями: питні водооздоровчі, термальні, приакваторіально-сольові (ропні) (на кшталт курортів Мертвого моря, солоних озер і лиманів), іонізаційно-сольові алергологічні (спелеологічні), грязьові, нафталанові, фітонцидні тощо;

• за демографічно-урбаністичними критеріями: курортополіси, великі поліфункціональні курортні центри, малі вузькоспеціалізовані курортні поселення, територіально відособлені локальні санаторно-курортні комплекси;

• за суспільними й економічними критеріями: місцевого значення, внутрішньодержавні, міжнародного класу; недорогі, респектабельні, фешенебельні; вузького (спеціалізовані) й широкого (загальнооздоровчо-відпочинкові) профілів тощо.

Поряд з названими, у науковій літературі трапляються й інші підходи до типології курортів. Скажімо, є типологія курортів за соціальними характеристиками і навіть за віком споживачів курортних послуг. Окремі групи утворюють так звані соціальні курорти, курортно-реабілітаційні центри для неповносправних громадян (інвалідів) й літніх людей, дитячі й молодіжні курортно-відпочинкові "містечка" та ін.

У практиці курортного обслуговування населення найпоширеніші такі загальноприйняті типології курортів:

• за медико-курортологічними технологіями: комплексні, бальнео-питні, бальнеогрязьові, таласо-, аеро-, фізіо-, фіто-, аромо-, єно-, ампелотерапевтичні та ін.;

• за медико-оздоровчим профілем (хворобами): серцево-судинні, обміну речовин, неврологічні, опорно-рухові, післяопераційних станів, легеневі, шлунково-кишкові, сечостатеві тощо.

Генетична класифікація організацій і територіальних курортно-рекреаційних систем ґрунтується на засновницькому профілі їхньої діяльності. Подальший поділ зводиться до розмежування досліджуваних об'єктів на підкласи, види та підвиди.

На підставі синтезу положень курортної систематики міжнародних і вітчизняної наукових шкіл рекреалогії й туристичної курортології Михайло Рутинський розробив інтегральну класифікаційну схему видів курортів (Рис. 2.5)[19].

Наведену класифікацію не вважають вичерпною, оскільки з кожним роком з'являються нові концепції курортно-рекреаційного обслуговування, і відповідно, триває процес подальшої диверсифікації курортних закладів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курортна справа» автора Заваріка Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК КУРОРТІВ В СВІТІ

  • Історія курортів світу

  • Розвиток курортів в Україні

  • Роль природно-лікувальних факторів у розвитку курортів

  • Гідромінеральні ресурси

  • Основні біометеорологічні фактори

  • Методи кліматотерапії

  • Роль фізкультурно-оздоровчих факторів

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СПРАВИ
  • Інноваційні типи курортів

  • Організація санаторно-курортного обслуговування

  • Принципи планування санаторно-курортної діяльності в Україні

  • Державне регулювання курортно-рекреаційної діяльності в Україні

  • Організація служби охорони курортних і гідромінеральних ресурсів та контролю за їх складом

  • Лікувальні грязі

  • Повітряне середовище

  • Ґрунтовий покрив

  • Організація дієтичного харчування

  • Характеристика основних дієт

  • Штучне лікувальне харчування

  • Розділ 3. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПИ

  • Бальнеологічні курорти Європи

  • Кліматичні курорти Європи

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЯ КУРОРТІВ АЗІЇ

  • Кліматокумисолікувальні курорти

  • Розділ 5. КУРОРТИ АМЕРИКИ, АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

  • Курорти Африки

  • Розділ 6. КУРОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

  • Територіальна структура курортного комплексу України

  • Курортна система України

  • Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму

  • Рекреаційна система Карпатського регіону

  • Розділ 7. ОХОРОНА КУРОРТНИХ РЕСУРСІВ ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ

  • Методика і організація робіт по встановленню округів санітарної охорони

  • Термінологічний словник

  • Список рекомендованих джерел