Розділ «1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРОСТОРОВОГО ТУРИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ ТА МОДЕЛЮВАННЯ В ГЕОГРАФІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ»

Картографічний аналіз повинен здійснюватися за певними правилами. Під час аналізу слід виконати низку завдань і відповісти на уточнювальні запитання. Для цього треба виконати таю дії: оцінити характеристики отриманого зображення туристичного об'єкта; виявити і виділити систему туристичних об'єктів, що підлягають розпізнанню та інтерпретації; оцінити особливості картографічного сприйняття туристичних об'єктів; визначити ієрархію класів аналізу зображення; виділити й оцінити ознаки, системи туристичних об'єктів, що підлягають розпізнанню на космічному зображенні та інтерпретації; оцінити ступінь можливості класифікації зображення щодо наявних картографічних програмно-технологічних засобів обробки. Крім того, інтерпретовані туристичні об'єкти і їх ознаки вимагають різного візуального та індикаторного аналізу. Виділяють чотири рівня візуального картографічного аналізу аерокосмічних матеріалів для потреб туризму:

1. Узагальнений космо-картографічний. Узагальнений візуальний картографічний аналіз починається з розгляду всього космічного зображення без розбивки його на окремі об'єкти. При цьому аналізі використовуються класифікаційні методи, де головна роль належить іконічним характеристикам. Результатом аналізу є класифікація космічного зображення за іконічними характеристиками. Після аналізу всього космічного зображення як єдиного цілого розглядають зображення картографічних об'єктів на ньому. Мета цього етапу аналізу – уточнення класу космічного зображення за характером зображених на ньому туристичних об'єктів. Наступний етап використовує як іконічні, так і статистичні ознаки, при цьому, домінуючими є статистичні. Результат аналізу повинен визначити вибір статистичних методів обробки і моделей для опису даних. Останній етап узагальненого візуального картографічного аналізу даних дистанційного зондування в цілях туризму спрямований на виявлення зв'язків між туристичними об'єктами зображення. Він ґрунтується на іконічних характеристиках і відношеннях. Головною проблемою є пошук відношень між зображеннями туристичних об'єктів. Усі етапи аналізу виконують головне завдання класифікації космічного зображення за його характеристиками, частинами, поділом елементів зображення і відношеннями між ними. Узагальнений візуальний картографічний аналіз можна представити як процес побудови інфологічної картографічної моделі зображення „місцевість – туристичний об'єкт”.

2. Формальний картографічний. Аналіз даного рівня спрямований на дослідження туристичного об'єкта безвідносно до всього зображення. За суттю, це аналіз структури і частин структури зображення. Цей аналіз можна розглядати як аналіз класів зображень туристичних об'єктів і віднесення зображень туристичних об'єктів до відомих класів.

3. Безпосередньо картосемантичний. Пов'язаний зі змістовним сприйняттям окремих туристичних об'єктів природного середовища – ландмарків – інфраструктури туристичних обсервацій (спостережень – оглядових майданчиків) для візуалізацїі геоморфологічних, гідрографічних, ґрунтово-рослинних, антропогенних туристичних пам'яток і їх комплексів; елементів і типів історико-культурного ландшафту (оглядові майданчики Ніагарського водоспаду, пункти спостережень висотних оглядових майданчиків). Перелічені сукупності характеристик помітно відрізняються один від одного своїм характером і складністю картографування.

4. Опосередкований картосемантичний. Пов'язаний з індикаційним, логічним аналізом елементів туристичних об'єктів. До них належать, наприклад, внутрішні компоненти історико-географічного ландшафту – унікальних гірських порід і геологічної будови, гідрогеологічних ексклюзивів, екстремальних туристичних фізико-геологічних явищ і т. ін. Для їх аналізу застосовується простір картографічних індикаторів, який включає групи непрямих і комплексних індикаційних ознак. Непрямі картографічні індикатори (часткові індикатори) – це індикатори, які можуть бути умовно розділені на групи відповідно до основних зовнішніх орієнтирів на місцевості г компонентів ландшафту; геоморфологічні, гідрографічні, геоботанічні, ґрунтові, антропогенні, зоогенні, пов'язані з композицією в їх архітектурі інфрасфуктури туристичного обслуговування та забезпечення життєдіяльності туристів. Для цього укладаються вуличні (інформаційно-довідкові), громадські туристичні картографічні зображення. До комплексних картографічних індикаторів відноситься макроструктура фототеодолітного зображення туристичних об'єктів, пов'язана з внутрішньою будовою туристичного ландшафту. Апостеріорна[1] картографічна інтерпретація туристичних об'єктів служить для організації препарованої геоінформацїі, що пройшла картографічну автоматизовану і статистичну обробку. Її основна функція інтеграційна, тобто представлення результатів аналізу й обробки в зручному вигляді для картографічного збереження, розуміння і використання фахівцем з геоінформатики або іншої прикладної галузі науки, котрий використовує геоінформаційну інформацію. Але головна відмінність полягає в тому, що за якісним рівнем аналізу картографічних даних, апріорна і апостеріорна інтерпретації належать до різних рівнів. Апріорна належить до параметричного рівня аналізу, а апостеріорна інтерпретація – до семантичного рівня, тобто до того ж рівня, що й візуальний аналіз. Відношення між візуальним картографічним аналізом і апостеріорною картографічною Інтерпретацією результатів обробки можна уподібнити з процесами декомпозиції і синтезу в туристичному бізнесі.

Однією з тенденцій розвитку туристичної геоінформатики є підвищення інтелектуальності туристичних ГІС і геоінформаційних картографічних технологій (ГІСТ). інтелектуальна обробка й аналіз інформації в туризмі включають; набір методів евристичної й автоматизованої обробки туристичних даних; накопичення даних і географічних знань; набір методів аналізу і здобування знань; накопичення методів інтерпретації знань; автоматизоване відновлення даних і модернізацію знань; методи інтерпретації задані на обробку; автоматизовані картографічні методи вибору алгоритму обробки, обробку і прийняття рішень. Накопичення даних відбувається із застосуванням баз . даних. Евристична картографічна обробка здійснюється в самій туристичній ГІС. Автоматизована картографічна обробка достатньо розвинена в системах обробки даних і є основою геоінтелектуалізації в туризмі.