Розділ «3. МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ НАВІГАЦІЙНИХ ТУРИСТИЧНИХ КАРТ ДЛЯ ТУРИСТИЧНИХ НАВІГАТОРІВ GARMIN DAKOTA 20»

3.1. GPS-туристичні карти як засіб контролю і моніторингу в системі туризму

Значне поширення програмних засобів туристичних ГІС, котрі володіють функціональними можливостями картографічних редакторів, зняття грифа таємності з карт масштабу 1:100 000 і поява комерційного доступу до матеріалів вітчизняної і зарубіжної космозйомки дозволили створювати цифрові туристичні карти в різних науково-виробничих і комерційних організаціях, навчальних закладах і навіть індивідуально, у домашніх умовах.

Багато науково-дослідних і навчальних організацій отримали змогу створювати власні банки туристичної картографічної інформації і самостійно забезпечувати картографічне обслуговування своєї роботи. Однак одночасно із позитивними моментами цієї діяльності є й негативні. Основними факторами, що викликають справедливі нарікання з боку картографічних організацій, є недотримання стандартів просторової точності цифрованих туристичних карт, а також порушення авторських прав при створенні цифрових копій цифрових туристичних карт і атласів.

У випадку комерційного використання таких матеріалів відбувається подальше накопичення просторових похибок (і відповідно, похибок вимірювання відстаней і площ). На даному етапі розвитку туристичних ГІС в Україні триває розробка стандартів на тематичний туристичний зміст і просторову точність деяких видів туристичних GPS-карт, проводиться сертифікація виробників цифрових GPS-карт, програмного й апаратного забезпечення.

Туристична картографія як сфера географічних наук віддавна використовує математичні методи і тому раніше за інші науки про туризм почала використовувати можливості ЕОМ для побудови картографічного зображення в туристичному обслуговуванні. Удосконалення методів картографо- математичного моделювання обумовило застосування ЕОМ і для формування тематичного змісту GPS-карт.

Цифрове туристичне картографування, цифрова туристична картографія – порівняно новий науковий теоретичний і прикладний розділ туризмознавства, що перебуває на стику взаємодії теорії туризму, географії туризму, географічної картографії, математичних методів обробки даних і геоінформатики, котрий займається створенням і вивченням цифрових аналогів традиційних картографічних зображень у туризмі. У зв'язку з різними підходами до тлумачення суті „цифрової туристичної картографії” нині існують різні погляди на місце і роль цього напрямку у сфері наук про туризм – від повного заперечення традиційних методів до заперечення можливості застосування методів автоматизації складання туристичних карт.

Туристичні GPS-карти, побудовані за допомогою різних програмних і технічних засобів, давно перевершили за точністю і дизайном традиційні технології, але при їхньому створенні повинні використовують основні методи, розроблені картографічною і суміжними науками для виявлення й подання просторових туристичних об'єктів та їхніх взаємозв'язків.

Розвиток туристичної GPS-картографії – безупинний процес, що включає теорію і технологію створення GPS-карт. Туристична GPS-картографія вивчає основні положення про форму і методи зв'язку між реальними туристичними об'єктами й процесами та їх відображенням на туристичних GPS-картах.

Центральним об'єктом GPS-картографії є власне карта – образно-знакова модель, математично визначене, зменшене, генералізоване зображення поверхні туристичного ареалу, що показує розміщені чи проектовані на них об'єкти в прийнятій системі умовних знаків. Унаслідок того, що GPS-карта сама є моделлю будь-якої місцевості, усе частіше лунають вислови, що цифрова GPS-карта не повинна бути копією паперової туристичної карти з її системою умовних знаків (моделлю моделі), а прямо відображати реальну дійсність, використовуючи власний арсенал засобів створення зображення і різноманітних джерел даних.

За ступенем ускладнення зв'язків між окремими елементами підсумкової туристичної карти і використання спеціальних програмних та технічних засобів створення туристичних карт дотепер сформувалася така система визначень.

Картографічна база туристичних даних (cartograpliic data base, cartographic database) – сукупність взаємозалежних картографічних даних з будь-якої предметної (туристичної) галузі, що представлена в цифровій формі (серед іншого у формі інших картографічних баз даних) при дотриманні загальних правил опису, збереження і маніпулювання даними. Картографічна база туристичних даних доступна багатьом туристам. Вони не залежить від характеру прикладних програм і підпорядковується системі управління базами даних (СУБД).

Картографічний банк туристичних даних, КБТД (cartographic data bank, cartographic databank) – комплекс технічних, програмних, інформаційних та організаційних засобів збереження, обробки й використання цифрових картографічних даних. До складу КБТД входять картографічні бази туристичних даних з окремих предметних (туризмознавчих) галузей, СУБД, а також бібліотеки запитів і прикладних програм. Розрізняють єдиний центральний картографічний банк туристичних даних (central (centralized) cartographic tourist databank), що містить увесь фонд інформації з даної теми, / розподілений картографічний банк туристичних даних (distributed cartographic tourist databank), що являє собою територіально роз'єднану систему регіональних і/або локальних КБТД, поєднаних у мережу під єдиним управлінням. За оцінками різних туризмознавців, інформаційний обсяг різних цифрових туристичних GPS-карт і геозображень, збережуваних у пам'яті комп'ютерів у всьому світі, уже в декілька разів перевищує обсяг паперових туристичних карт, і розрив постійно збільшується не на користь паперових туристичних карт. У зв'язку з цим усе частіше виникають думки, що традиційна туристична картографія має поступитися місцем новим комплексним картографічним дисциплінам – туристичній геоінформатиці, тургеоматиці, тургеоікониці.

У картовидавничій практиці колишнього СРСР, а згодом – України, методи автоматизованої туристичної картографії використовуються вже понад ЗО років, розроблена низка відомчих стандартів цифрових GPS-карт і автоматичних картографічних систем (АКС). Насамперед ці системи призначені для автоматизації виробництва і збереження номенклатурних листків стандартних туристичних GPS-карт різних масштабів. Широко використовуються методи автоматизованого дешифрування космо- і аерофотознімків для відновлення туристичних GPS-карт і побудови різних моделей на них.

Водночас, потреби більшості споживачів картографічної туристичної продукції значно випереджають можливості аерогеодезичних підприємств за термінами відновлення туристичних GPS-карт, а також за номенклатурою відображуваних туристичних об'єктів. У зв'язку з цим виникла велика кількість відомчих стандартів цифрової туристичної картографії, у яких туристичні GPS-карти необхідні тільки для початкової координатної прив'язки.

При складанні багатьох видів відомчих туристичних GPS- карт (пам'яткоохоронного кадастру, екскурсійних маршрутів, мережі готелей і закладів швидкого харчування), використовується GPS-інформація з атрибутивних баз даних, даних дистанційного зондування, матеріалів польових туризмологічних експедицій. На методики і технології складання туристичних GPS-карт значно виливають галузеві підходи до виділення і класифікації просторових туристичних об'єктів, районування, просторової інтерполяції.

Для отримання таких зображень використовуються програмні й апаратні засоби, не передбачені стандартами відомчої туристичної картографії. Оскільки такого роду картографування нині, як зазвичай, виконується програмними засобами туристичних ГІС, у науковій літературі все частіше вживається термін геоінформаційне туристичне картографування як визначення Інтегрального напрямку, що передбачає методи автоматизованого GPS-картографування, обробки даних дистанційного зондування, геоінформатики і теоретичних методів системного туристичного картографування для конкретної адміністративної області, району, міста, села України.

3.2. Геодезичні технології візуалізації туризмознавчої Інформації

Традиційні способи створення й використання карт містять у собі визначення математичної основи GPS-туристичної навігаційної карти необхідного змісту. Однак при проектуванні й створенні туристичної ГІС питанням визначення математичної основи всієї системи часто зневажають, що призводить до втрати значимості просторово прив'язаних даних і часто перетворює GPS-туристичні навігаційні карти ГІС у карти-схеми. Одна з причин такого становища – відсутність чіткого визначення мили і їм математичної основи туристичної ГІС, а як наслідок цього – і відсутність відповідних вимог до програмного забезпечення й технології створення й використання цифрових GPS-туристичноТ навігаційної карти в складі ГІС.

У відповідності математичну основу GPS-туристичної навігаційної карти складають: астрономо-геодезична основа, картографічна проекція, масштаб, координатні сітки, а також елементи компоновки. Тобто математична основа в даному випадку – це конкретний набір математичних елементів GPS- туристичної навігаційної карти.