Розділ 4. Туристичні ресурси та їх оцінка

де А - інтегральний показник пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів окремого поселення, місцевості; Р - компоненти пам'яток історії та культури; Т - компоненти архітектурних пам'яток; б - компоненти художніх промислів і ремесел; Л - компоненти етнографічних пам'яток; ^ - компоненти пам'яток народної творчості.

Для зручності оцінювання (зіставлення та порівняння оціночних параметрів) важливо ввести поняття "коефіцієнт пізнавальної цінності" (К ). Він дорівнює відношенню суми отриманих балів оцінки ІКТР окремого поселення, місцевості до максимально можливої кількості балів, яка наведена у шкалі оцінок:

к А

^гаах

де А - сума балів пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів окремого поселення, території (блоку); А - максимально можлива сума балів за шкалою бальної системи оцінок.

Цей коефіцієнт зручний для визначення рівня привабливості не лише комплексу історико-культурних ресурсів, а й окремих блоків. Для цього достатньо поділити отриману суму балів на максимально можливу кількість балів у розрізі окремих блоків ІКТР.

Зауважуючи значення Кр9можна здійснити таке ранжуван-ня рівнів пізнавальної цінності ІКТР:

0,86-1,00 - унікальні;

0,65-0,85 - високоатрактивні;

0,45-0,64 - середньоатрактивні;

0,25-0,44 - малоатрактивні;

менше 0,25 - неатрактивні.

У Карпатському туристичному регіоні зосереджена значна кількість історико-культурних пам'яток. Рівень його туристичного використання, як і в усій Україні, поки що невисокий. Тут зареєстровано понад 7 тис. пам'яток архітектури. Вони становлять найбільшу атрактивність як туристичні об'єкти44.

Ми спробували дослідити пізнавальну цінність ІКТР міст та інших поселень Карпатського регіону - Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей (табл. 4.4). Більшість міських поселень Карпатського регіону належать до високоатрактивних і середньоатрактивних. До групи високоатрактивних потрапили не лише середні міста (за кількістю населення) - Дрогобич, Коломия, Мукачеве, а й малі (Самбір, Косів, Трускавець). Тобто пізнавальна цінність ІКТР не визначається величиною міста, а залежить від наявності історико-культурних об'єктів, їхньої структури та пізнавальної цінності наявних ресурсів.

Групування міст за пізнавальною цінністю має і теоретичне, і практичне значення. Так, високоатрактивним поселенням, якими є Ужгород, Мукачеве, Дрогобич, Коломия, Самбір, Косів, Трускавець, необхідно надавати перевагу під час прокладання міжнародних і всеукраїнських туристичних маршрутів, адже у них зосереджені всі види ІКТР.

Середньоатрактивні поселення можна використовувати для часткового розвантаження високоатрактивних. Через

ці поселення доцільно прокладати місцеві туристичні маршрути, маршрути вихідного дня, а також радіальні маршрути із високоатрактивних центрів, де здебільшого розташовані відомі туристичні бази, санаторії, пансіонати відпочинку й інші рекреаційні заклади.

Зазначимо: ми оцінювали лише історико-культурні туристичні ресурси. Тому можлива ситуація, що відомі туристичні центри, якими є, наприклад, Воловець, Ворохта, за пізнавальною цінністю ІКТР будуть вважатися малоатрактивними. Одначе, беручи до уваги високу привабливість і значення природних туристичних ресурсів, ці поселення успішно використовують для розвитку оздоровчого туризму, гірськолижного спорту та відпочинку. Цей приклад засвідчує, що результати оцінки ІКТР повинні застосовувати переважно для розвитку пізнавального туризму. Безперечно, поєднання високої пізнавальної цінності ІКТР з унікальними природними ресурсами створює сприятливі умови для розвитку всіх видів туризму та відпочинку.

Запропонована методика дуже зручна для оцінки історико-культурних пам'яток сільської місцевості, зокрема у процесі визначення привабливості для розвитку зеленого туризму. Отримані результати можуть змінити тенденційні стереотипи про пізнавальні можливості окремих сільських поселень і району загалом, стати у пригоді насамперед освітянам, зацікавленим у прокладанні місцевих краєзнавчих маршрутів найпривабливішими поселеннями з метою всебічного вивчення історії та культури рідного краю.

Ми також спробували оцінити ІКТР сільської місцевості Карпатського регіону. До уваги взяли понад 700 сільських поселень, які є центрами сільських рад. Оцінка історико-культурних пам'яток підтвердила, що сільські території переважно не вирізняються високою концентрацією історико-культурних туристичних ресурсів. Виняток становили: у Закарпатській області - Мукачівський і Ужгородський райони; Івано-Франківській - Косівський і Коломийський; Львівській - Дрогобицький, Сколівський, Старосамбірський, Самбірський, Стрийський райони, яким притаманна висока пізнавальна цінність ІКТР. У більшості названих районів розвиваються відомі туристичні центри - Мукачівський, Сколівський, Дрогобицький, Косівський. Винятком можна вважати лише Старосамбірський район (щоправда, потенційні можливості для розвитку оздоровчого туризму тут значні). Сприятливі природні й кліматичні умови дають підставу вважати райони перспективними для розвитку і літніх, і зимових видів туризму.