TextBook Кількість пам'яток історії, археології, містобудівних об'єктів, пам'яток монументального мистецтва в Україні становить 49147 одиниць. З-поміж областей за кількістю відомих об'єктів вирізняють Львівську область (3934), АР Крим (3441), Київську (2886), Чернівецьку (2859) й Одеську (2663) області. За кількістю найвизначніших пам'яток історії, археології, містобудування й архітектури та монументального мистецтва виокремлюють Волинську (17,3 %), Закарпатську (13,4), Львівську (12,9), і з найменшою - Запорізьку (0,2), Донецьку (0,5) і Луганську (0,6 %) області.
Отже, пам'ятки історії та культури в Україні розміщені дуже нерівномірно. Однак кількісний показник цих пам'яток ще не дає уяви про рівень їхньої пізнавальної цінності й привабливості та придатність для організацій пізнавальних рекреаційних занять або введення у відповідні туристичні маршрути. Тому необхідне вимірювання інтенсивності властивостей за певними якісними ознаками. Відомий дослідник туризму В. Мацола із Закарпаття пропонує оцінювати рекреаційно-туристичну значущість території за щільністю пам'яток історії та культури на 100 км2 площі. Причому він рекомендує визначати щільність пам'яток найвищого класу (загальнонаціонального та міжнародного значення). Беручи за основу показники в Україні, де щільність усіх фіксованих пам'яток становить 7,9 одиниць на 100 км2, пам'ятки загальнонаціонального значення становлять 0,7 і відповідно у Львівській області - 18 і 1,8. Дотримуючись таких даних, В. Мацола пропонує оцінювати одним балом території, де ці показники дорівнюють менше 7,9, двома балами - 8-18 і трьома - понад 18 одиниць/100 км235. Безперечно, такий підхід можна застосовувати для оцінки ІКТР великих регіонів, а не для визначення історико-культурного туристичного потенціалу поселення чи навіть окремого адміністративного району.
Мінчанка Н. Полінова запропонувала підхід, який для оцінки пізнавальної цінності містить критерії: рівень організації об'єктів для показу; місцезнаходження туриста стосовно об'єкта огляду40. За рівнем організації історико-культурні об'єкти в такому випадку розподіляють на спеціально підготовлені для показу і не підготовлені, а за місцезнаходженням суб'єкта до об'єкта огляду - на інтер'єрні й екстер'єрні історико-культурні об'єкти. Ці термінологічні звороти, а також поняття про необхідний час огляду історико-культурних об'єктів ми взяли до уваги, розробляючи оціночні шкали запропонованої бальної системи оцінок ІКТР.
За останні роки все частіше використовують вартісну оцінку, насамперед природних туристичних ресурсів. Така оцінка історико-культурних пам'яток дуже складна, чи навіть небажана через їхню високу суспільну значущість. За економічної оцінки ІКТР можна враховувати прямий ефект від експлуатації пам'яток - плата за вхід, екскурсійне обслуговування та ін. Бальну систему оцінок на практиці застосовують достатньо широко, зокрема у тих випадках, коли певне явище не можна точно виміряти, але є потреба хоча б у приблизній його оцінці, а також тоді, коли немає потреби в точному вимірі якогось явища.
Сутність бального підходу оцінки історико-культурних туристичних ресурсів полягає в тому, що оціночні шкали побудовані на подальшій структуризації видових компонентів відповідно до історико-культурної вагомості явищ, які їх характеризують, і часу, необхідного для огляду таких об'єктів. Необхідний час огляду визначають спеціалісти-експер-ти. Що більше часу витрачають для пізнання об'єкта, то вища пізнавальна цінність, а це означає: вищий оціночний бал йому присвоюють.
Найскладнішим і відповідальним завданням виявилась розробка оціночних шкал для окремих показників. Адже необхідно було визначити певні закономірності для переходу від виміру до оцінки. У запропонованій методиці подано 14 підгруп, які отримали внаслідок структуризації п'ять підвидів ІКТР. Кожному з них притаманний логічний набір показників, що оцінюються за п'ятибальною шкалою (1 - дуже низька; 2 - низька; 3 - середня; 4 - висока; 5 - дуже висока) (табл. 4.3).
Таблиця 4.3. Бальна шкала оцінок історико-культурних туристичних ресурсів
| № з/п | Групи і підгрупи об'єктів | Оцінка, бали |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Археологічні об'єкти | ||
| 1.1 | Території первісного заселення | 1 |
| 1.2 | Стоянки, поселення | 2 |
| 1.3 | Кургани | 3 |
| 1.4 | Давні городища (прості) | 4 |
| 1.5 | Давні городища - складні (з декількома лініями оборони, дитинцем та "вкольним городом") | 5 |
| 2. Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами та бойовими традиціями | ||
| 2.1 | Пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, бойовими традиціями, що підтверджуються історичними джерелами | 1 |
| 2.2 | Окремі пам'ятки, меморіальні дошки, пам'ятні знаки простих форм | 2 |
| 2.3 | Окремі пам'ятки, меморіальні дошки, які становлять високу мистецьку цінність | 3 |
| 2.4 | Групи пам'яток, меморіальні парки, споруди, дошки, пам'ятні знаки простих форм | 4 |
| 2.5 | Група пам'яток, меморіальні музеї, парки, споруди та пам'ятні знаки, що мають високу мистецьку цінність | 5 |
| III. Пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури | ||
| 3.1 | Пам'ятні місця, пов'язані з учасниками історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячами історії та культури, що підтверджуються історичними джерелами | 1 |
| 3.2 | Окремі пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури спрощені (з обмеженою інформацією) | 2 |
| 3.3 | Окремі пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що мають високу мистецьку цінність | 3 |
| 3.4 | Групи пам'ятників учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури простих форм (з обмеженою інформацією) | 4 |
Продовження табл. 4.3
| 1 | 2 | 3 |
| 3.5 | Групи пам'ятників учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, які мають високу мистецьку цінність | 5 |
| IV. Пам'ятки архітектури (громадська архітектура, про архітектура, архітектурні монументи) та містобудування | ||
| 4.1 | Фрагмент архітектурних споруд | 1 |
| 4.2 | Середньої збереженості архітектурні споруди | 2 |
| 4.3 | Добре збережені архітектурні споруди | 3 |
| 4.4 | Реставровані пам'ятки архітектури без музейної експозиції | 4 |
| 4.5 | Пам'ятки архітектури з музейною експозицією | 5 |
| V. Пам'ятники оборонного будівництва (земляні укріплення, муровані укріплення, замки з бастіонними укріпленнями, монастирі, найновіші фортифікаційні споруди XIX-XX ст.) | ||
| 5.1 | Частково збережені елементи оборонних споруд | 1 |
| 5.2 | Середньої збереженості елементи оборонних будівель або окремих архітектурних комплексів | 2 |
| 5.3 | Повністю збережені елементи або окремі комплекси пам'яток оборонного будівництва | 3 |
| 5.4 | Реставровані пам'ятники оборонного будівництва без музейної експозиції | 4 |
| 5.5 | Добре збережені пам'ятки оборонного будівництва з музейною експозицією | 5 |
| VI. Сакральні споруди або культова архітектура (церкви, костели, синагоги тощо) | ||
| 6.1 | Фрагменти культових споруд | 1 |
| 6.2 | Окремі культові різностильові споруди | го |
| 6.3 | Комплекс культових різностильових споруд | 3 |
| 6.4 | Окремі культові стильові споруди | 4 |
| 6.5 | Комплекс культових стильових споруд | 5 |
| VII. Пам'ятки народної архітектури (поселення, двори, господарські й житлові будівлі, дерев'яні церкви та ін.) | ||
| 7.1 | Окремі будівлі з елементами народної архітектури | 1 |
| 7.2 | Окремі будівлі, що є пам'ятками народної архітектури | 2 |
| 7.3 | Окремі садиби - пам'ятки народної архітектури | 3 |
| 7.4 | Окремі вулиці або групи будівель, які є пам'ятками народної архітектури | 4 |
Продовження табл. 4.3
| 1 | 2 | со |
| 7.5 | Поселення, визнані пам'ятками народної архітектури або спеціально зведені (музеї під відкритим небом) | 5 |
| VIII. Громадські споруди (народні школи, народні доми, шпиталі, корчми, млини тощо) | ||
| 8.1 | Частково збережені елементи громадських споруд | 1 |
| 8.2 | Середньої збереженості елементи громадських споруд | 2 |
| 8.3 | Повністю збережені елементи громадських споруд | 3 |
| 8.4 | Реставровані пам'ятки громадських споруд | 4 |
| 8.5 | Добре збережені пам'ятки громадських споруд | 5 |
| IX. Палацово-паркові ансамблі | ||
| 9.1 | Окремі залишки палацово-паркових ансамблів | 1 |
| 9.2 | Окремі фрагменти палацово-паркових ансамблів | 2 |
| 9.3 | Упорядковані фрагменти палацово-паркових ансамблів | 3 |
| 9.4 | Добре збережені палацово-паркові ансамблі | 4 |
| 9.5 | Добре збережені та впорядковані палацово-паркові ансамблі | 5 |
| X. Сучасні пам'ятки архітектури | ||
| 10.1 | Окремі пам'ятки архітектури, збудовані з використанням сучасних будівельних матеріалів, технологій, композиційних вирішень | |
| 10.2 | Окремі сучасні пам'ятки архітектури, зведені з використанням найновіших технічних засобів | 4 |
| 10.3 | Група сучасних пам'яток архітектури, зведених із використанням найновіших технічних засобів | 5 |
| XI. Пам'ятки професійних художніх промислів | ||
| 11.1 | Наявність музейних експозицій, що побудовані на основі зібраних зразків фахових народних майстрів | 3 |
| 11.2 | Наявність окремих майстрів з експозицією власних творів | 4 |
| 11.3 | Наявність декількох фахових майстрів та музейних експозицій, складених із художніх творів професійних майстрів | 5 |
| XII. Пам'ятки художніх промислів (ткацтво, килимарство, вишивка, художня обробка шкіри, художнє плетіння, деревооброблення. гончарство тощо | ||
| 12.1 | Наявність музейних експозицій, побудованих на основі зібраних зразків народних умільців | 3 |
Закінчення табл. 4.3
| 1 | 2 | 3 |
| 12.2 | Наявність окремих народних умільців із експозицією власних творів | 4 |
| 12.3 | Наявність декількох народних умільців та музейних експозицій, складених із художніх творів народних умільців | 5 |
| XIII. Пам'ятки музейної культури | ||
| 13.1 | Індивідуальні музейні експозиції | 3 |
| 13.2 | Відомчі музеї пам'яток матеріальної культури | 4 |
| 13.3 | Етнографічні музеї, музеї народної архітектури та побуту | 5 |
| XIV. Пам'ятки фольклору | ||
| 14.1 | Наявність окремих традицій, що збереглися у родинному та громадському побуті | 3 |
| 14.2 | Поширення окремих жанрів або видів фольклору | 4 |
| 14.3 | Наявність різножанрового та різновидового складу фольклору | 5 |
Пам'ятки історії та культури - важливі об'єкти огляду на туристичних маршрутах, екскурсіях, подорожах. їх вважають цінним джерелом інформації, чинником формування національної самосвідомості українського суспільства. У таких умовах дуже важливо якнайповніше визначити рівень привабливості всіх компонентів ІКТР.
Оцінка археологічних об'єктів як залишків матеріальної культури минулих епох характеризує життя та діяльність людей у вигляді окремих старовинних предметів або комплексів, відкритих завдяки археологічним розкопкам, і зводиться до визначення рівня їхньої привабливості та пізнавальної цінності. Остання більше відповідає можливості уявного відтворення відвідувачем історичної епохи чи окремої події, що пов'язані з ними. Так, стоянка, оцінена у запропонованій шкалі двома балами, для пересічного туриста постає як неукріплене давнє поселення з малопотужним культурним шаром, позбавлене довготривких споруд. А давні городища (оцінене в чотири і п'ять балів) вважаються поселеннями, укріпленими одним або кількома земляними,
деревоземляними, глинобитими, кам'яними або цегляними валами та зовнішніми ровами, і для його пізнання необхідно потратити значно більше часу.
Другу і третю підгрупи, що належать до історико-культурних туристичних ресурсів, О. Бейдик вирізняє як біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси37. Ця специфічна складова об'єднує історико-культурні й інші об'єкти, пов'язані з певними історичними подіями, з життєвим циклом видатних людей, учасниками історичних подій. Наприклад, "Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами, бойовими та культурними традиціями", охоплюють дуже широкий спектр історико-культурних об'єктів: від пам'ятних місць, що оцінюють балом, до групи пам'яток (меморіальні музеї, парки, споруди, пам'ятні таблиці та ін.), які справляють враження на глядачів завдяки художньо-естетичним якостям або оригінальністю зовнішніх форм й оцінюються найвищим балом у п'ятиступеневій системі оцінок пізнавальної значущості.
Третя підгрупа, що охоплює "Пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури", за логічною схемою оцінки дуже нагадує попередню підгрупу пам'яток історії та культури. Існує лише виняток: тут беруть до уваги пам'ятники учасникам історичних подій, діячам історії та культури. Найвищим балом оцінено показник групи пам'ятників з високою архітектурно-мистецькою цінністю.
Важлива складова ІКТР - пам'ятки архітектури та містобудування, які за типологічним розмаїттям якісно вирізняються з-поміж інших блоків. За підрахунком О. Бейдика, в Україні найбільшу кількість становлять пам'ятки громадської архітектури - 955. У згаданій групі виділяють Львівську область - понад 20 %, м. Київ - 11,8 %, Хмельниччину - 10,9 % і АР Крим - 8,4 %. За пам'ятками військової архітектури (в Україні налічується 145 таких об'єктів) виокремлюють АР Крим (40), Хмельницьку (ЗО), Львівську та Харківську області (по 12). Серед архітектурних монументів (13) вигідно вирізняється Львівщина - 6 і м. Київ - 238.
З-поміж архітектурних об'єктів загальновизнані пам'ятки оборонного будівництва, зокрема ті, що добре збереглися. Це замки, фортеці, монастирські комплекси, яких в Україні є понад 200зв. У полі зору туристичного сприймання можуть бути частково збережені елементи оборонних укріплень, що дуже поширені в Україні і вимагають спеціального дослідження. Дотримуючись цього, ми у нашій шкалі оцінок взяли до уваги такий вагомий показник цінності, як стан фізичного збереження пам'яток оборонного будівництва.
Не менш привабливими пам'ятками архітектури є сакральні споруди -церкви, костели, синагоги тощо. У загальній сукупності в Україні їх налічується 118940. Тут важливий показник цінностей не стільки вікова глибина пам'яток архітектури, скільки стильові ознаки, за якими враховується вік споруди, навіть мистецька цінність об'єкта41. Комплекси культових споруд розташовані переважно у великих містах.
Пам'ятки народної архітектури (до них належать житлово-господарські й церковні будівлі) часто використовують у туристичній справі. Оригінальністю, вишуканістю форм і надзвичайною привабливістю вони урізноманітнюють архітектурний ландшафт довкілля. Традиційно народне будівництво дійшло до нас у численних пам'ятках дерев'яної архітектури, що локалізується здебільшого у сільській місцевості.
Найпопулярніший вид народної архітектури - традиційне житло, зокрема хата. Це затишна, білена ззовні та всередині будівля, крита соломою. Вона є етнографічною ознакою українського народу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія туризму» автора Кузик С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Туристичні ресурси та їх оцінка“ на сторінці 7. Приємного читання.