Перетворення енергії вітру на вітроколесі

Основи вітроенергетики

4. Повна втрата швидкості повітряного потоку за вітроколесом в 2 рази більше втрати швидкості безпосередньо в площині вітроколеса.

Коефіцієнт використання енергії вітру у реальних вітродвигунів значно нижчий. Це пояснюється тим, що частина енергії вітру втрачається в процесі перетворення її на механічну роботу на лобовий опір лопатей, на закручування потоку в площині ротора і інші втрати. У кращих швидкохідних вітродвигунів значення доходить до 0,45. ..0,48, а у тихохідних .

Знаючи, що енергія вітру, яка діє на обмахувану поверхню, визначається за рівнянням (2.8), а кількість енергії, відібрана у вітру за допомогою ротора, пропорційна коефіцієнту , можна виразити потужність ротора рівнянням

(2.40)

Потужність, виражена рівнянням (2.40), отримується на лопатях ротора. При передачі її через трансмісію електричному генератору відбуваються механічні й електричні втрати, тому потужність вітроустановки буде менше потужності ротора на величину втрат, що враховуються механічним ККД та ККД генератора . Величина ККД коливається в межах від 0,7 до 0,85, а в межах від 0,90 до 0,98. Таким чином, потужність вітроустановки запишеться рівнянням:

(2.41)

Як приклад на рис. 2.8 наведено загальний вигляд і потужносні характеристики вітрогенераторної установки Е126 фірми Enercon (ФРН) номінальною потужністю 7,58 МВт. Установка має діаметр вітроколеса 126 м, висоту осі обертання 135 м, площа омиваної поверхні вітроколеса становить 12668 м2.

Загальний вигляд (а) і потужносні (б) характеристики установки Епегсоп Е126

Рисунок 2.8 – Загальний вигляд (а) і потужносні (б) характеристики установки Епегсоп Е126

Крива 1 на рис. 2.8 відповідає потужності потоку повітря перед вітроколесом Рв, розрахованою за формулою 2.8 при температурі +20 °С. Крива 2 характеризує потужність вітру в площині вітрового колеса, розрахована з урахуванням максимально можливого коефіцієнта перетворення енергії вітру ср за формулою 2.40. Крива 3 показує характер зміни електричної потужності, що виробляється установкою Е126 в залежності від швидкості вітру і крива 4 – характер зміни коефіцієнта використання енергії вітру безпосередньо установки Е126 [37].

При швидкості вітру 2.5...5 м/с відбувається рушення вітроколеса з місця і до швидкості 11 м/с вихідна потужність збільшується приблизно пропорційно кубу швидкості вітру. При цьому коефіцієнт використання енергії вітру установки в діапазоні швидкостей від 5 до 11 м/с змінюється незначно, від 0,423 до 0,47 (рис. 2.8). У діапазоні швидкостей вітру від 11 до 16 м/с швидкість наростання потужності вітроустановки поступово зменшується і при швидкості вітру 16 м/с установка практично досягає своєї номінальної потужності 7,58 МВт. При подальшому збільшенні швидкості вітру система регулювання поворотом лопатей поступово виводить їх з оптимального кута набігання потоку повітря. При цьому коефіцієнт використання енергії вітру установки в діапазоні швидкостей від 16 до 25 м/с змінюється орієнтовно за законом , що дає можливість незалежно від швидкості вітру підтримувати незмінною вихідну потужність вітрогенератора (рис. 2.8).

При швидкості вітру 28...34 м/с активується система захисту установки від штормового вітру. При цьому вітроколесо виводиться з під вітру і повністю гальмується за допомогою гальмівної системи установки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перетворення енергії вітру на вітроколесі“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • РОЗВИТОК ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток вітроенергетики у світі

  • Вітроенергетика в Україні

  • ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ ВІТРУ

  • Вітер, як носій (джерело) енергії

  • Перетворення енергії вітру на вітроколесі
  • Способи передачі вітрової потужності споживачу

  • Призначення і класифікація вітроенергетичних установок

  • ОСНОВИ ТЕОРІЇ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Перетворення енергії вітру за допомогою аеродинамічного профілю

  • Перетворення енергії вітру горизонтально- осьовими вітродвигунами

  • Перетворення енергії вітру вертикально-осьовими вітродвигунами

  • Швидкохідність

  • Характеристики вітродвигунів вітроенергетичної установки

  • Ефективність використання вітроколесом енергії вітру

  • Потужність та енергія, що виробляється вітроустановкою

  • КОНСТРУКЦІЯ ВІТРОУСТАНОВОК

  • Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з горизонтальною віссю обертання

  • Вітроенергетичні установки середньої і великої потужності

  • Вітроенергетичні установки малої потужності

  • Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з вертикальною віссю обертання

  • Полівітродвигунні установки

  • Опори вітроенергетичних установок

  • ГЕНЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У ВІТРОЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ

  • Синхронні генератори

  • Синхронні генератори з постійними магнітами

  • Асинхронні генератори

  • Генератори постійного струму

  • УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Способи регулювання потужності горизонтально- осьової вітроенергетичної установки

  • Регулювання параметрів вертикально-осьового вітродвигуна

  • Узгодження потужностей вітродвигуна і генератора при змінній частоті обертання ВЕУ

  • РЕЖИМИ РОБОТИ ТА СХЕМИ З'ЄДНАНЬ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Робота вітроелектричних установок на автономне навантаження

  • Робота вітроелектричних установок на енергосистему

  • Основні схеми включення ВЕУ

  • Схеми електричних з'єднань вітроелектростанцій

  • ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Негативні фактори впливу ВЕС на середовище проживання людини та їх оцінка

  • Екологічні переваги вітроенергетики

  • Завдання екологічної оцінки впливу ВЕС на навколишнє середовище

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Капітальні вкладення

  • Попередня оцінка терміну окупності ВЕС