Цей струм відстає від векторів і
на кут
, оскільки опір кола якоря
є індуктивним (рис. 7.5, б), створює розмагнічуючу реакцію якоря і результуючий магнітний потік СГ залишається незмінним. По відношенню до мережі даний зрівнювальний струм є ємнісним (що випереджає вектор
на кут
). Припустимо, що перезбуджений генератор для потужної мережі є ємнісним навантаженням, тобто віддає в мережу реактивну потужність. Подальше збільшення струму збудження
приведе до збільшення струму якоря, але зрушення фаз, показане на рисунку 7.6, б, не зміниться, а коефіцієнт потужності генератора залишиться рівним нулю
при
.
При зменшенні струму збудження (недозбудження генератора) , вектор
змінює фазу (рис. 7.5, в) і співпадає за напрямом з вектором напруги мережі
. Зрівняльний струм, відстаючи від вектору
на кут
, по відношенню до генератора тепер виявляється чисто ємнісним, а по відношенню до мережі – чисто індуктивним. У генераторі він створює реакцію якоря, що намагнічує, підтримує результуючий магнітний потік. В цьому випадку недозбуджений генератор споживає з мережі реактивну потужність, необхідну йому для підмагнічування, і виконує для мережі роль індуктивного навантаження. Відмітимо, що реактивний зрівнювальний струм не створює моменту, що обертає або гальмівного, тому активна потужність СГ при зміні струму збудження не виробляється і не споживається з мережі.
Процеси регулювання активної і реактивної потужностей СГ показані на векторних діаграмах рис. 7.6 і 7.7. Для того, щоб генератор, включений на паралельну роботу з мережею, віддавав активну потужність, необхідно збільшити момент його приводного двигуна, що обертає. Під дією цього моменту вісь полюсів ротора випереджає вісь полюсів магнітного поля статора, що обертається, на кут , в результаті вектор ЕРС
(рис 7.6) зрушується по відношенню до вектору
на той же кут
у бік випередження, у струмі статора
з'явиться активна складова, яка показує, що генератор віддає в мережу деяку активну потужність. Одночасно з цим генератор розвиває електромагнітний момент, який урівноважує збільшений момент приводного двигуна, що обертає.
При подальшому збільшенні обертального моменту приводного двигуна і при незмінному струмі збудження вектор ЕРС
., не змінюючись за величиною, буде повертатися по колу проти годинникової стрілки (у бік випередження
), кут
, величина
і струм
зростатимуть, збільшуватиметься вироблювана потужність. Одночасно з цим буде трохи збільшуватися і реактивна потужність, споживана генератором з мережі, тому для забезпечення необхідного режиму роботи СГ з мережею необхідно регулювати і струм збудження.
Рисунок 7.7 – Регулювання реактивної потужності синхронного генератора при паралельній роботі з мережею під навантаженням
Рисунок 7.6 – Регулювання активної потужності синхронного генератора при паралельній роботі з мережею
Потужність, що розвивається синхронного генератора, а отже, і електромагнітний момент тим більший, чим більше кут , тобто чим більший обертальний момент розвиває приводний двигун (у генератора). При зміні струму збудження під навантаженням мають місце ті ж явища, що і при холостому ході – змінюється лише реактивна потужність. Так, синхронний генератор в режимі, показаному на рис. 7.6, споживає з мережі підмагнічуючий реактивний струм
, тобто споживає реактивну потужність. Якщо дещо збільшити струм збудження, можна домогтися режиму при якому
(рис. 7.7, а). Такий режим називають режимом повного або нормального збудження.
Подальше збільшення струму збудження приведе до появи випереджального реактивного струму (рис. 7.7, б) і генератор стане джерелом реактивної потужності.
Робота синхронного генератора з мережею стійка, якщо позитивному (негативному) збільшенню кута відповідає позитивне (негативне) прирощення потужності
, тобто
(7.10)
Межа відношення
(7.11)
називається синхронізуючою потужністю, яка позначається .
Фізично синхронізуюча потужність визначає силу, яка утримує машину в синхронізмі з мережею, пружний електромагнітний зв'язок ротора з обертовим магнітним полем. Такий зв'язок може бути уподібнений дії пружних пружин, що пов'язують поле генератора і обертовий ротор. Якщо з якихось причин кутперевищить 90°, магнітний зв'язок порушиться, ротор випаде з синхронізму, що відповідатиме розриву пружин.
За аналогією з синхронізуючою потужністю величина
(7.12)
називається синхронізуючим моментом.
Під синхронізуючим моментом слід розуміти обертання, з якими ротор при його відхиленні від положення рівноваги прагне повернутися до цього положення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Робота вітроелектричних установок на енергосистему“ на сторінці 2. Приємного читання.
