Залізобетонна опора являє собою усічену конусну трубу, виготовлену або методом ковзної опалубки, або секційно. При її виготовленні для забезпечення необхідної міцності і жорсткості цей тип опори вимагає значного армування. Крім того, при установці залізобетонної башти пред'являються підвищені вимоги до фундаменту.
Конструкція цієї опори відрізняється високою матеріаломісткістю, значною трудомісткістю, великим обсягом бетонних робіт, залізо-бетонна опора більш схильна до руйнування внаслідок несприятливих атмосферних впливів і вібрацій.
Суцільна опора відображає приблизно 90% потужності вітрового потоку, що припадає на її площу та істотно впливає на її динамічні властивості, оскільки конструкція опори багато в чому визначає характер взаємодії виникаючих при цьому сил.
Для малопотужних ВЕУ найбільш ефективним є використання сталевої опори з тросовими розтяжками.
Опори для вертикально-осьових ВЕУ
Для ВЕУ малої потужності в якості опори можуть використовуватися:
• центральний трубчастий стовбур з тросовими розтяжками, який кріпиться до фундаменту за допомогою болтового з'єднання;
• обертовий решітчастий стовбур, виконаний у вигляді звареної конструкції з тросовими розтяжками.
Решітчастий стовбур в порівнянні з попередньою конструкцією має рівну їй міцність, має перевагу щодо маси, однак відрізняється великим діаметром, що призводить до збільшення зони аеродинамічної тіні.
Основними перевагами опорної конструкції з тросовими розтяжками є:
• легкість досягнення необхідної жорсткості конструкції;
• зменшення згинальних моментів, що діють на стовбур, простота конструкції;
• розташування маси стовбура, що обертається близько до осі обертання збільшує жорсткість конструкції і мінімізує динамічні напруги за рахунок обертання.
У вертикально-осьових ВЕУ великої потужності можуть використовуватися ті ж типи опор, що і для горизонтально-осьових ВЕУ.
Взагалі для ВЕУ с горизонтальною і вертикальною віссю при невеликих статичних і динамічних навантаженнях (вітроустановки малої потужності – до 20 кВт) застосовують опори з розтяжками.
При відносно невеликій вартості сталевих ферменних опор, вони вимагають застосування підвищених заходів безпеки при експлуатації та ремонті (наявність відкритої драбини). Трубчасті мають підвищені естетичні та енергодинамічні параметри (сходи або ліфт розташовується в середині опори), але вони коштовні.
Опори вітроустановок не повинні генерувати інфразвукові коливання (негативний вплив на біооб'єкти) та вібрацію. Залізобетонні опори добре гасять вібрацію, але вимагають розташування ротора в робочому стані в навітровому положенні. При підвітровому положенні розташування ротора, вібрація та інфразвук можуть виникнути і при використанні стальних опор.
Вібраційні характеристики та характеристики на міцність опори в цілому визначаються також і якістю виготовлення фундаменту. Глибина його закладення вибирається не менше глибини промерзання грунтів (в Україні вона складає не більше 1,1м). Фундаменти повинні задовольняти таким основним вимогам:
• мати достатню міцність до статичних та динамічних навантажень;
• не давати осіданню (щоб не викликати перекіс споруди, необхідно центр всієї маси вітроенергетичної установки та фундаменту розмішувати на одній вертикалі).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опори вітроенергетичних установок“ на сторінці 2. Приємного читання.
