• аеродинамічний модуль (ротор з лопатями або вітродвигун) відповідає за перетворення кінетичної енергії вітру в механічну;
• механічний модуль (гальмо, коробка передач, високошвидкісний і низькошвидкісний вали) відповідає за перетворення механічної енергії з вихідними параметрами в механічну енергію з параметрами, необхідними для роботи генератора;
• електричний модуль (генератор) – відповідає за перетворення механічної енергії в електричну;
• перетворювальний модуль відповідає за отримання електричної енергії з заданими параметрами;
• система управління (анемометр, контролер, флюгер, привод гондоли та привод лопатей) – відповідає за орієнтацію вітроустановки на вітер і максимальне використання енергії вітру.
Найбільш відповідальною частиною ВЕУ, що визначає в значному ступені активність її роботи, є лопаті вітроколеса, які в сучасних потужних горизонтально-осьових ВЕУ мають довжину 30-50 м. Цим лопатям вітродвигуна необхідно забезпечити стійкість від утомних напруг, оскільки вони піддаються впливу змінного моменту, під час одного обороту від мінімуму (нижнє положення лопаті) до максимуму (верхнє положення лопаті).
Основні труднощі в технології виготовлення лопаті складаються в необхідності забезпечення розрахункового профілю лопаті, що змінюється по довжині. Крім того в лопать необхідно "вмонтувати" провідник блискавковідводу, а також забезпечити проходження струму блискавки мимо підшипника. Лопать забезпечена механізмом повороту, що іноді діє на поворот всієї лопаті або її кінцевої частини. Для лопаті використовуються найсучасніші матеріали (пластик, вуглепластик), що забезпечують міцність і мінімально можливу вагу.
Іншим об'єктом використання високих технологій є система управління ВЕУ. Сучасна потужна вітроенергетична установка повністю автоматизована з використанням найсучаснішої елементної бази, комп'ютерної техніки та програм. Всі основні операції здійснюються без участі людини.
До базових функцій системи управління слід віднести:
• пуск і зупинка в нормальному режимі ВЕУ від датчика швидкості вітру;
• зупинка ВЕУ при аварійних режимах;
• зміна швидкості обертання (для ВЕУ з постійною або ступінчатою зміною швидкості обертання);
• включення в мережу і набір потужності;
• реєстрація та накопичення даних про швидкість вітру, потужності у виробленні електричної енергії в різних часових інтервалах: доба, місяць, рік;
• реєстрація та сигналізація про всі несправності;
• передача даних в центр управління енергосистеми, а в багатьох випадках і виробнику;
• установка (поворот) вітроколеса в задане положення по відношенню до напрямку вітру і розкручення кабелю.
Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з горизонтальною віссю обертання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОНСТРУКЦІЯ ВІТРОУСТАНОВОК“ на сторінці 2. Приємного читання.
