Розділ «2.1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ»

2.1.1. Призначення систем кондиціювання

Робота сучасних підприємств багатьох галузей промисловості немислима без створення в їхніх приміщеннях строго заданої температури, вологості й швидкості руху повітря. Актуальне також застосування кондиційованного повітря в суспільних і житлових будинках, особливо в південних районах.

Кондиціювання повітря створює найкращі умови для самопочуття людини Й сприяє значному росту продуктивності праці, а також поліпшенню якості продукції, що випускається (приблизно на 30%).

Відмінною рисою систем кондиціювання повітря (КП> є автоматизація керування в забезпеченні заданого температурно-вологістного режиму в приміщенні. Розходження між установками кондиціювання повітря і опалювання полягає в тому, що за допомогою як тих так і інших установок з приладами уволоження повітря можна створювати в приміщеннях необхідну температуру, вологість і чистоту повітря. Але при цьому у опалювально-вентиляційних установках не може бути здійснена підтримка температури в приміщеннях шляхом охолодження зовнішнього повітря, тому що відсутні холодильні Установки.

Установки КП - складна область техніки, їхня будова базується на Різних галузях знання: гігієні, теплотехніки, аеродинаміці, холодильної техніки, автоматиці й ін. Вони складаються із пристроїв для нагрівання, зволоження, осушки й охолодження повітря, фільтрів для очищення повітря, вентиляції й електромоторів для переміщення повітря, мережі повітропроводів для розподілу повітря в приміщенні, генератора тепла для нагрівання теплоносія (пари або гарячої води); системи автоматичного регулювання температури й вологості повітря; холодильної установки для охолодження холодоносія - води, що подається в промивну камеру кондиціонера.

Особливо високі витрати в системах кондиціювання мають місце при одержанні штучного холоду. Тому КП варто застосовувати в тих випадках, коли неможливо забезпечити задані санітарно-технічні умови в приміщенні звичайними системами вентиляції й опалення. Системи КП у першу чергу доводиться влаштовувати в приміщеннях, де в літню пору необхідно підтримувати температуру повітря меншу температури зовнішнього повітря.

2.1.2. Класифікація систем кондиціювання повітря

2.1.3. Промислові типи кондиціонерів

Центральні кондиціонери

Кондиціонер - основна частина системи КП, у якій здійснюється його тепловологістна обробка, а також очищення від пилу.

Набір секцій кондиціонера визначається проектом. Типові секції центральних кондиціонерів діляться на робочі й допоміжні. У робочих секціях здійснюється підігрів, зволоження, охолодження, осушка, очищення, змішування, розподіл і переміщення повітря. Допоміжні секції призначені для зручності монтажу й експлуатації кондиціонерів.

Секції промивних форсуночних камер є частиною кондиціонера й призначені для контактного тепловологообміну повітря з водою (ще називаються камерами зрошення).

Промивні камери форсуночного типу одержали широке застосування в системах кондиціювання повітря. їхні достоїнства:

- теплотехнічна універсальність, тому що в них можна робити різну обробку повітря; - здатність робити часткове очищення повітря від пилу;

- малий аеродинамічний опір; - порівняно невеликі габаритні розміри;

- мала витрата кольорових металів; - невисока трудомісткість.

Однак вони мають і недоліки: - високі санітарні вимоги висуваті до якості води, що розпилюється; - значна площа для підживлюваних насосів і збірних баків для води; - витрата електроенергії на розпилювання й перекачування води.

Промивна камера являє собою простір, обмежений передньою, задньою стінками, стелею й піддоном (баком для води). Камера становить герметичний сталевий корпус, у якому є повітророзподільник на вході повітря, два або три колекторних ряди зі стояками, на яких у шаховому порядку розташовані форсунки для розпилювання води.

Залежно від кількості колекторних рядів промивні камери бувають дворядні й трирядні. Щільність розташування форсунок у колекторному ряді може бути 18 або 24 штук на І м .