– динамони - ВР, що складаються із аміачної селітри та пальних домішок (соснова кора, торф тощо);
– амонали - амоніти та динамони з домішкою порошкоподібного алюмінію.
Із усіх видів аміачноселітряних ВР на постачання військ надходять амоніти, що містять у собі 20-50 % тротилу (амоніти А-80 і А-50).
Фізико-хімічні властивості амонітів в основному визначаються властивостями аміачної селітри. Вони також гігроскопічні та мають здатність злежуватися, а вироби з них під час тривалого зберігання внаслідок неодноразової перекристалізації селітри можуть збільшуватися в об'ємі.
Зволожені та ті, що злежалися, амоніти мають знижену сприятливість до детонації а за вологості 3 % і вище можуть давати відмову. Зволожені амоніти перед застосуванням повинні просушуватися в тіні, ті що злежалися – попередньо подрібнюватись (розминатися руками або розбиватися за допомогою дерев'яних або мідних колотушок.
Окремі види амонітів, виготовлені з аміачної селітри, обробленої спеціальними речовинами, є відносно водостійкими. Вони зберігають вибухові властивості під час перебування у воді від 2 до 5 годин.
У разі запалення, амоніти (в тому числі й сухі) запалюються через силу; у разі видалення джерела вогню, горіння амоніта продовжується з шипінням і кіпоттю. До тертя та удару амоніти більш чутливі, ніж тротил, але під час поводження практично безпечні.
Основним видом амоніта, що надходить у війська, є амоніти А-80 у вигляді пресованих брикетів розмірами 125×125×60 мм і вагою 1,35 кг. Густина брикетованого амоніта близько 1,4; брикети покриваються гідроізоляційною оболонкою, яка зберігає їх від дії вологи.
Брикети амоніта можуть знаходитися у воді протягом декількох годин, не втрачаючи вибухових властивостей і сприятливості до детонації. Брикети вибухають проміжним детонатором у вигляді шашки тротилу вагою 200-400 г або заряду іншої бризантної ВР. Тому брикети не мають запальних гнізд.
Амоніти застосовуються, головним чином, під час здійснення підривних робіт у грунтах, а також для спорядження протитанкових мін і для облаштування різних фугасів.
Амонітові брикети зберігаються і перевозяться в дерев'яних ящиках, в кожний із яких укладається 24 брикети, зв'язаних в пачки, обгорнуті папером (по 6 брикетів у пачці).
Метальні вибухові речовини (пороха)
Метальними ВР (порохами) називаються такі речовини, основною формою вибухового перетворення яких є горіння.
Порохи розподіляються на димні та бездимні.
Димний порох застосовується для виготовлення вибивних зарядів в осколкових і в сигнальних мінах, а також для виготовлення вогнепровідного шнура і запальників реактивних зарядів. Він є механічною сумішшю калієвої селітри (75 %), деревного вугілля (15 %) і сірки (10 %). Залежно від зерен порох поділяється на дрібнозернистий і грубозернистий.
Димний порох дуже гігроскопічний, під дією вологи відволожується і за вологості вище 2 % стає непридатним для застосування. Висушений (після зволоження) порох має знижені якості. Під час зберігання і застосування димного пороху внаслідок високої здібності його до запалювання необхідно додержуватися особливих заходів безпеки.
Бездимні порохи застосовуються для виготовлення зарядів, що використовуються в різних реактивно-метальних установках, а також в артилерійських і стрілецьких боєприпасах.
За відсутності бризантних ВР порохи можуть застосовуватися (у вигляді внутрішніх зарядів) і для здійснення підривних робіт. Детонація порохових зарядів відбувається нормально тільки в тому випадку, якщо ініціювання їх здійснюється достатнім проміжним детонатором, а проміжки між зернами пороху заповнені рідиною (вода, розчин повареної або іншої солі).
У ході виконання ряду завдань підрозділи інженерних військ застосовують заряди вибухових речовин (ВР), здійснюють вибухи. Найбільш часто це буває у разі руйнування металевих, залізобетонних і дерев'яних мостів, пошкодженні покрить доріг, дамб, гідротехнічних та інших споруд, під час риття котлованів для споруд, облаштуванні спусків до переправ на водних перешкодах з крутими та бетонованими берегами тощо.
Для підривання частіше за все застосовується пресований тротил у шашках: розміром 50×50×100 мм, вагою 400 г і розміром 25×50×100 мм, вагою 200 г, а також бурових (циліндричних) діаметром 30 мм, вагою 75 г. Із цих шашок виготовляють заряди необхідної форми та величини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою» автора Стаховський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 53. Приємного читання.