Розділ «Тема 7. СТРАХОВІ ПОСЛУГИ У МАЙНОВОМУ СЕКТОРІ ДОМОГОСПОДАРСТВА»

зберегти пошкоджені предмети майна або наявні залишки від них та представити їх при складанні страхового акта.

За умовами договору страхування домашнього майна:

розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;

розмір збитку визначається окремо за кожним ризиком знищення або пошкодження домашнього майна. Знищеним домашнє майно вважається тоді, коли воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням. Пошкодженим вважається тоді, коли якість предмета погіршилася, але при цьому можливе його відновлення за допомогою ремонту та подальша експлуатація за призначенням.

Збиток при страхуванні домашнього майна визначається:

у разі знищення майна — у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є);

у разі пошкодження майна — різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення. Якщо майно підлягає ремонту, сума збитку визначатиметься вартістю ремонту;

у разі викрадення — це дійсна або первісна вартість майна.

При викраденні домашнього майна, взятого під охорону органами внутрішніх справ за допомогою засобів сигналізації, від суми страхового відшкодування віднімають суму, яку страхувальник отримав від органів внутрішніх справ. Також від суми, виплаченої органами внутрішніх справ, вираховується вартість викрадених предметів, що не були застраховані.

Страхова компанія виплачує страхове відшкодування на підставі отриманої заяви страхувальника про страховий випадок, переліку знищених, викрадених або пошкоджених предметів домашнього майна, акта про знищення (пошкодження) майна, довідки компетентних органів, яка підтверджує факт та обставини страхового випадку (якщо така є).

Страхова компанія зменшить розмір страхового відшкодування або взагалі відмовить у його виплаті, якщо страхувальник вніс до переліку знищеного (пошкодженого, викраденого) майна предмети, які фактично не були знищені (пошкоджені або викрадені).

Якщо збиток повністю компенсовано особою, відповідальною за заподіяний збиток, то страхувальник втрачає право на отримання від страхової компанії відшкодування. Якщо збиток не відшкодований винною особою, страховик виплачує страхувальнику відшкодування, а винній особі на суму виплаченого відшкодування подається регресний позов.

Таким чином, громадянин може забезпечити страховим захистом не лише будівлі, але й домашнє майно, що йому належить.

Короткі підсумки

До страхових послуг щодо захисту майна належать: страхування наземного транспорту; страхування майна; страхування вантажів та багажу; страхування кредитів; страхування фінансових ризиків; страхування залізничного транспорту; страхування інвестицій; страхування повітряного транспорту; страхування водного транспорту; страхування судових витрат. Основними принципами майнового страхування є такі принципи: страхового інтересу, добросовісності, відшкодування, суброгації, контрибуції, безпосередньої причини.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється у межах вартості майна за цінами, що діють на момент укладання договору, а страхове відшкодування виплачується страховиком у межах страхової суми і не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Залежно від розподілу відповідальності за ризик між страхувальником і страховиком розрізняють повне страхування та часткове страхування.

Повне страхування забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника. Для цього використовують дві системи страхування: за дійсною вартістю майна та відновленою вартістю майна. Часткове страхування обмежує відповідальність страховика, залишаючи частину ризику страхувальнику. До часткового страхування належать пропорційне страхування та непропорційне страхування. У пропорційному страхуванні страхове відшкодування так відноситься до збитку страхувальника, як страхова сума — до вартості застрахованого майна. Поширеними системами непропорційного страхування є система першого ризику, страхування з франшизою.

Особливостями страхових послуг щодо захисту майна громадян е: короткостроковий характер договорів страхування майна громадян; під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір страхування майна на строк, що залишився до кінця дії основного договору; страхові платежі можна сплачувати у готівковій чи безготівковій формах, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків. Страхувальниками можуть бути власники майна, а також особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються майном на законних підставах. Страхуванню підлягає як рухоме, так і нерухоме майно.

За умовами договору страхування будівель страхувальник може застрахувати: всі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці; окремі будівлі; окремі конструктивні елементи; будівлі, зведення яких не закінчено. За домовленістю страхувальника зі страховиком страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, і не може перевищувати її дійсної вартості на день укладення чи поновлення договору або відповідної ринкової ціни в цьому регіоні.

При здійсненні оцінки ступеня знищення або пошкодження будівлі розрізняють тотальний та частковий збиток. Розмір тотального збитку визначається: при повному знищенні будівлі без залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, як сума вартості будівлі з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будівлі; якщо при знищенні будівлі є залишки будівельних матеріалів, придатних для будівництва, — як різниця між сумою вартості будівлі (з урахуванням суми зносу) та витрат з ЇЇ рятування і сумою вартості залишків матеріалів (із сумою зносу) з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку. При частковому збитку основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуванням суми зносу та вартість залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів.