Розділ «5.6. Соціальна робота у сфері зайнятості»

Не поширюються згадані пільги і на працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території.

Якщо протягом двох років, які передують звільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи здійснюються за рахунок підприємства, організації, установи, з яких звільнено працівника. У разі необхідності Державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 % витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій на підставах, передбачених цією статтею. Гарантії, встановлені пунктом 1 цієї статті, поширюються також на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації.

Громадянам, зареєстрованим у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і безробітні, в період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога обсягом 75 % їх середньої заробітної плати за останнім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленої законодавством величини мінімальної заробітної плати. Громадянам, які звільнилися з підприємств, установ і організацій з інших причин або які вперше шукають роботу, або тривалий час (понад шість місяців) не працюють, або закінчили навчання у професійно-технічних і вищих закладах освіти чи звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, зареєстрованим у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, у період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога у розмірі допомоги з безробіття, передбаченої для цієї категорії громадян.

У Державній службі зайнятості громадяни реєструються на загальних підставах як такі, що шукають роботу. Право на допомогу з безробіття мають незайняті (непрацюючі) громадяни, визнані у встановленому порядку безробітними. Допомога з безробіття виплачується з восьмого дня після реєстрації громадянина у Державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років; для осіб передпенсійного віку (підпункт "г" пункту 1 ст. 5 цього закону) — до 720 календарних днів, а громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше шести місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога з безробіття виплачується не більше 180 календарних днів. У період пошуку роботи та безробіття громадянин зобов'язаний сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій працівників Державної служби зайнятості.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнаним у встановленому порядку безробітними та які мають право на одержання допомоги з безробіття, гарантується її виплата в обсязі: а) не менше 50 % середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством обсягу мінімальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював не менше 26 календарних тижнів; б) не нижче встановленої законодавством величини мінімальної заробітної плати — у всіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (понад шість місяців) перерви.

Громадянам, які закінчили навчання у професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах (очні форми навчання) і протягом місяця звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а також громадянам, звільненим з дійсної військової служби в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Прикордонних військах України, Службі безпеки України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативної (невійськової) служби, які протягом трьох місяців після звільнення звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, надається допомога з безробіття у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати.

Виплата допомоги з безробіття та матеріальної допомоги з безробіття припиняється у разі: працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням Державної служби зайнятості; призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію; отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто); закінчення строку їх виплати; одержання допомоги з безробіття або матеріальної допомоги з безробіття обманним шляхом; подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; подання до Державної служби зайнятості письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості; смерті безробітного.

Виплата допомоги з безробіття відкладається на строк до трьох місяців у разі: а) надання громадянину відповідно до діючого порядку вихідної допомоги та інших виплат при звільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми, та допомоги, виплачуваної з громадських фондів; 6) звільнення; в) порушення Закону; г) звільнення громадянина з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Відповідно до ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. №803-ХП виплата допомоги з безробіття та матеріальної допомоги з безробіття припиняється на строк до трьох місяців у разі: а) відмови громадянина від двох пропозицій підхожої роботи; б) приховування від Державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги з безробіття; в) порушення громадянином умов і строку його реєстрації та перереєстрації як безробітного; г) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше місяця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості; е) припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин. Строк, на який припиняється виплата допомоги з безробіття або матеріальної допомоги з безробіття, зараховується до загального періоду виплати допомог.

Безробітні після закінчення строку виплати допомоги з безробіття можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу з безробіття в обсязі до 75 % встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, членам сім'ї безробітного або особі, яка здійснювала поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі, встановленому законодавством. Кожному з членів сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився строк виплати допомоги з безробіття, матеріальної допомоги з безробіття, надається одноразова матеріальна допомога у розмірі 50 % установленої законодавством мінімальної заробітної плати.

Громадяни можуть укладати з органами державного страхування договір на випадок втрати роботи. Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством України. Громадяни, які уклали такі договори, не втрачають права на одержання допомоги з безробіття або матеріальної допомоги в період професійної підготовки і перепідготовки.

Законодавством України можуть передбачатися за рахунок бюджету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з підприємств, що підлягають ліквідації у зв'язку зі здійсненням заходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихійного лиха.

Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Працевлаштування молоді

Посилення кризових тенденцій на ринку праці одними з перших досліджували соціологи, які зазначали, що найбільший попит на працю має молодь. У колективній монографії "Молодь України у дзеркалі соціології" зосереджено увагу на економічній активності молоді, тенденціях на ринку праці, зокрема:

· на зростанні загального рівня економічної активності населення, зокрема за рахунок попиту на робочі місця та само-зайнятості у неформальній економіці;

· перевищенні у декілька разів рівня безробіття у порівнянні із зареєстрованим, включаючи показники прихованого безробіття;

· відмінності тендерної та вікової структур реального безробіття;

· чинниках конкурентоспроможності громадян на ринку праці;

· ієрархії причин, за якими значна частка громадян не зверталися за допомогою в державну службу зайнятості;