Разом з тим у Вебера розум (раціональність) і добро (етичне) не були тотожними поняттями. Поняття раціонального й етичного виявилися такими, що збігаються тільки в одному відношенні, і такими, що розрізняються в іншому. А саме, вони збігалися тільки в тому плані, що етична установка також вимагала опосередкування через свідомість індивіда, як і раціональна. В іншому ж відношенні вони розійшлися. Ця розбіжність виявляється в тому, що раціональна дія може бути і не орієнтовано етичною, тобто не спрямована до блага інших індивідів, і, навпаки, етична дія може виявитися і нераціональною.
У такий спосіб можна виділити три основних моменти чи "центри", навколо яких концентрувалася веберівська думка:
1) "етика братерської любові" ("добро", "чиста суть");
2) звільнений від усяких цінностей і чисто функціональний "розум", формальна раціональність;
3) стихійно-екстатичний початок, харизма, основа магічних релігій (ірраціональна сила, стихійна "міць").
Зрозуміло, що всі ці три начала — ідеальні типи, які в емпіричній реальності у чистому вигляді не виступають.
Примирення ворогуючих цінностей, за Вебером, неможливе. Він відзначає, що ніяке наукове мислення, ніякий філософський аналіз не зможуть знайти досить підстав для переваги однієї групи цінностей над іншою.
Звичайно, значення Вебера, як одного з найбільших соціологів XX століття, неможливо було б пояснити, якби ми зупинилися тільки на фіксації тієї обставини, шо він за духом своїм протестант. Тут, схоже, необхідно визнати, що той тип відношення до дійсності, що характерний для протестантизму, і та соціальна реальність, що цим типом діяльності формується, виявилися б для Європи більш універсальними, ніж можна було б припустити. Розвиток капіталізму зробив універсальною життєву установку протестантизму. Можна з упевненістю сказати, що величезне значення роботи Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму" полягає в тому, що він перший зафіксував універсальне значення протестантизму для капіталістичного розвитку Заходу.
План семінарського заняття
(2 год)
1. Методологія соціологічного пізнання М. Вебера. Теорія "соціальної дії".
2. Політична соціологія М. Вебера.
3. Релігія в соціологічній концепції М. Вебера.
Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. М. Вебер і веберівський Ренесанс.
2. Образ суспільства у М. Вебера.
3. Господарська етика світових релігій.
Додаткова література з теми
1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1993.
2. Вебер Ы. Избранные произведения. — М., 1990.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна соціологія» автора Примуш М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. ТЕОРІЯ "СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ" М. ВЕБЕРА“ на сторінці 6. Приємного читання.