Охорона здоров'я
Сучасний етап переходу до ринкових відносин вимагає усвідомлення суспільством здоров'я населення, економічної результативності інвестицій у галузь охорони здоров'я. Стан здоров'я громадян і сфери охорони здоров'я відображають рівень економічного розвитку країни, спрямованості її соціальної політики. Виступаючи якісною характеристикою трудоресурсного потенціалу України, стан здоров'я народу визначає рівень продуктивності праці в суспільстві та безпосередньо впливає на перспективи соціально-економічного розвитку України. Здорові та освічені люди здатні виробляти більше товарів і надавати більше послуг, а їх праця приносить вищі дивіденди. Можливості досягти сталого прогресу в усіх сферах своєї життєдіяльності спроможне тільки таке суспільство, що складається з фізично здорових людей. Безконтрольний розвиток негативних процесів, що визначають демографічну ситуацію в Україні (падіння народжуваності, висока смертність, поширення захворюваності, швидке зниження тривалості життя населення), може визначити майбутнє існування держави.
Стан здоров'я людини визначається спадковістю, іншими суто генетичними особливостями, а також великою кількістю різноспрямованих факторів, які відображають рівень та якість її життя. Здоров'я, захворюваність залежать, таким чином, від способу та умов життя, генетики, біології людини, зовнішнього середовища, природно-кліматичних умов, рівня та якості медичної допомоги. На стан здоров'я та захворюваності також впливають умови праці та рівень доходів людини, рівень інтелектуального розвитку та інші морально-психологічні аспекти. У зв'язку з цим рахують, що здоров'я людей являє собою не тільки суто медичну, але й соціальну категорію.
Стан здоров'я визначається кількістю здорових та хворих людей, а також таким показником, як "рівень захворюваності". Рівень захворюваності визначається як частка кількості хворих з уперше в житті встановленим діагнозом від середньорічної кількості постійного населення.
Рівень та якість медичного обслуговування залежить від стану сфери відтворення здоров'я, що здійснює амбулаторне та стаціонарне медичне обслуговування, санітарно-епідеміологічний контроль та інші функції санітарного захисту людей. Установи сфери відтворення здоров'я надають первинну і спеціалізовану, швидку і невідкладну медичну допомогу, оздоровчі послуги тощо.
Виявлення регіональних відмінностей у стані здоров'я громадян та рівня захворюваності людей на окремі види хвороб в залежності від природно-кліматичних, економічних та соціальних факторів—необхідна умова для визначення стратегічних напрямів поліпшення стану здоров'я людей та покращення діяльності установ сфери відтворення здоров'я.
Для визначення регіональних особливостей стану здоров'я населення використовують показники народжуваності та загальної смертності, середньої тривалості життя, стану та причин дитячої смертності, показник інвалідності тощо (розділ 2). Використовують також показник первинної захворюваності — кількість хворих з вперше встановленим діагнозом протягом року.
Стан захворювання людей на окремі хвороби
Аналіз стану захворювання людей свідчить, що протягом тривалого періоду визначились основні види хвороб, до яких належать туберкульоз, ВІЛ/СНІД, серцево-судинні та судинно-мозкові хвороби, діабет.
Протягом тривалого часу в Україні зберігається загрозлива тенденція зростання захворюваності населення на туберкульоз, яка щорічно збільшується майже на 10%. Кількість хворих на активний туберкульоз з діагнозом, що встановлений вперше в 2002 р., порівняно з 1990 р. збільшилась в 2,2 рази (табл. 5.4). За визначений період в Донбаському регіоні кількість вперше встановлених хворих на туберкульоз збільшилась в 2,8 рази в Степовому регіоні — в 2,5 рази. Стабільно зростає кількість населення на туберкульоз на територіях інших регіонів, в т. ч. в м. Києві — в 2 рази.
Таблиця 5.4
Кількість хворих на активний туберкульоз з діагнозом, що встановлений вперше (кількість осіб)
| Регіони | 1990 р. | 2002 р. | 2002 р.у%до 1990 р. |
| Поліський | 2898 | 5234 | 180,6 |
| Подільський | 2587 | 4180 | 161,6 |
| Степовий | 4355 | 10808 | 248,2 |
| Карпатський | 2115 | 4141 | 195,8 |
| Донбаський | 3370 | 9397 | 278,8 |
| Крим | 642 | 1504 | 172,6 |
| м. Київ | 498 | 984 | 197,8 |
| Усього по Україні | 16465 | 36471 | 221,5 |
Для об'єктивної оцінки стану захворюваності використовують такий показник, як "кількість хворих на активний туберкульоз на 100 000 населення" (табл. 5.5).
Наведені дані свідчать про складність ситуації на території практично усіх областей. В Поліському регіоні більше як вдвічі збільшилась кількість вперше встановлених хворих на туберкульоз з розрахунку на 100 000 населення на території Волинської, Рівненської, Чернігівської областей; в Степовому регіоні кількість хворих збільшилась на території Запорізької та Миколаївської областей в 3 рази. Дніпропетровської області — в 2,9 рази. Більше як втричі збільшилась кількість хворих на туберкульоз за вказаним показником в Харківській, Донецькій та Луганській областях. Високою залишається смертність від туберкульозу.
Таблиця 5.5
Кількість хворих на активний туберкульоз з діагнозом, що встановлений вперше (на 100 000 населення)
| Регіони та області | Кількість хворих на 100 000 чол. населення | 2002 р.у % до 1990 р. | ||
| 1990 р. | 2002 р. | |||
| Поліський регіон | 33,8 | 66,4 | 196 | |
| Області | Волинська | 29,0 | 59,8 | 206 |
| Рівненська | 34,6 | 70,4 | 204 | |
| Житомирська | 41,0 | 80,4 | 196 | |
| Чернігівська | 36,2 | 74,3 | 205 | |
| Сумська | 29,8 | 56,5 | 190 | |
| Київська (без м. Київ) | 32,4 | 57,2 | 177 | |
| Подільський регіон | 32,7 | 56,9 | 174 | |
| Області | Тернопільська | 32,4 | 57,1 | 176 |
| Хмельницька | 32,8 | 54,0 | 165 | |
| Вінницька | 38,0 | 66,1 | 174 | |
| Черкаська | 32,1 | 55,9 | 174 | |
| Полтавська | 28,2 | 51.6 | 183 | |
| Степовий регіон | 36,4 | 100,0 | 275 | |
| Області | Кіровоградська | 38,8 | 82,1 | 212 |
| Дніпропетровська | 28,8 | 84,3 | 293 | |
| Одеська | 41,7 | 81,2 | 195 | |
| Миколаївська | 33,9 | 100,9 | 298 | |
| Запорізька | 32,1 | 96,7 | 301 | |
| Херсонська | 43,4 | 154,6 | 356 |
Закінчення табл. 5.5
| Регіони та області | Кількість хворих на 100 000 чол. населення | 2002 р. у % до 1990 р. | ||
| 1990 р. | 2002 р. | |||
| Карпатський регіон | 32,6 | 64,3 | 197 | |
| Області | Закарпатська | 38,2 | 56,7 | 148 |
| Івано-Франківська | 35,0 | 66,4 | 190 | |
| Львівська | 31,8 | 75,8 | 238 | |
| Чернівецька | 28,3 | 58,1 | 205 | |
| Донбаський регіон | 30,1 | 93,2 | 310 | |
| Області | Харківська | 30,7 | 97,3 | 317 |
| Донецька | 28,1 | 88,0 | 313 | |
| Луганська | 31,4 | 94,4 | 301 | |
| Крим | 26,1 | 74,6 | 286 | |
| м. Київ | 19,1 | 38,3 | 200 | |
| Усього по Україні | 31,9 | 76,0 | 238 |
Загальна кількість хворих на туберкульоз становить близько 700 тис. осіб, що складає 1,4 % населення України. У світовій практиці рахується, що коли кількість хворих на туберкульоз в державі перевищує 1 % чисельності її населення, то кажуть про епідемію. За експертними оцінками фахівців Академії медичних наук України захворюваність на туберкульоз перевищує епідемічний поріг в 2,14 рази. За нинішніх темпів зростання захворюваності на туберкульоз прогнозується, що в найближчі 2-3 роки захворюваність на туберкульоз подвоїться.
До груп населення підвищеного ризику, які відіграють вирішальну роль у поширенні туберкульозу, відносяться мігранти, особи без певного місця проживання, хронічні хворі на алкоголізм, наркоманію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона здоров'я“ на сторінці 1. Приємного читання.
