Підготовка кадрів для органів регіонального управління

Регіональна економіка

Підготовка кадрів для органів регіонального управління

Важливою умовою економічного зростання є забезпечення підготовки кадрів для органів регіонального управління та місцевого самоврядування, здійснення систематичного підвищення кваліфікації всіх спеціалістів. Кадрове забезпечення слід вважати однією із основних в складі напрямів реалізації адміністративної реформи в Україні.

Адміністративна реформа має забезпечити докорінні зміни у формуванні організації роботи виконавчої влади, створення нових організаційних структур управління на різних рівнях державного керівництва, впровадження економічних основ функціонування державних органів влади. Проведення адміністративної реформи в Україні передбачає вирішення таких завдань:

• формування ефективної організації виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях управління;

• формування більш досконалої системи місцевою самоврядування;

• впровадження нової ідеології діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, спрямування діяльності на забезпечення прав і свобод громадян;

• організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення раціональної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів. Статистичні дані свідчать, що в органах регіонального управління

задіяна значна кількість працівників. Тільки в системі місцевих органів влади на території Західного Полісся (Волинська, Рівненська та Житомирська області) працює понад 40 тисяч фахівців, в тому числі в складі депутатського корпусу місцевих рад — 30 тисяч чоловік. Депутати рад мають мати спеціальні знання з питань економіки, регіональної економіки та управління, від участі депутатів в прийнятті рішень, від того, яким чином будуть в рішеннях враховані інтереси громадян залежать результати економічного становища людей, соціальна захищеність людей в умовах формування ринкового середовища в Україні.

В період, коли в державі формуються нові засади економічних відносин, особливо гостро стоїть питання підготовки кваліфікованих працівників органів місцевого самоврядування, які б мали необхідну професійну підготовку для негайного розв'язання невідкладних питань регіонального розвитку. Такі фахівці мають мати відповідний рівень економічних знань, рівень культури, які б змогли теоретичні знання, накопичений вітчизняний та світовий досвід впровадити в практичне життя.

Протягом останніх років в Україні визначений склад установ з певними завданнями і обов'язками, що займаються підвищенням кваліфікації державних службовців і формують певні рівні підготовки. Це центральний рівень, регіональний рівень та рівень місцевого самоврядування. До центрального рівня підготовки відносяться Українська академія державного управління при Президентові України, Академія муніципального управління та провідні вищі навчальні заклади м. Києва. До регіонального рівня підготовки відносяться філіали Української Академії державного управління в містах Харкові, Львові, Одесі, Дніпропетровську, університети, що мають відповідну ліцензію. До рівня місцевого самоврядування відносяться курси, школи, центри підвищення кваліфікації, муніципальні освітні установи, які здійснюють навчання працівників органів місцевого самоврядування. До них належать короткотермінові курси, які не налаштовані на надання фахової спеціальної підготовки, а лише призначені для повідомлення про нову інформацію, що надходить до виконання.

Існуюча система спрямована, головним чином, на підвищення кваліфікації, а не на набуття спеціальної фахової освіти. Існуюча система має недоліки; вона не спроможна задовольнити підвищення загального професійного рівня працівників органів місцевого самоврядування.

Одночасно при здійсненні підготовки фахівців для органів місцевого самоврядування не повністю використовується науковий та інтелектуальний потенціал регіональних вищих навчальних закладів—університетів, які мають значний досвід навчальної, наукової, методичної роботи, мають відповідні зв'язки з установами та провідними фахівцями місцевого самоврядування, спроможні надавати сталу, ґрунтовну професійну підготовку.

При виконанні важливої роботи по становленню системи надання професійної освіти працівникам органів місцевого самоврядування варто використати позитивний досвід інших країн.

В країнах з розвинутою економікою (Європейські країни, США, Канада) існує чітка відпрацьована система навчальних закладів, які здійснюють підготовку та перепідготовку фахівців для органів державного управління та місцевого самоврядування. У Північній Америці

(США, Канада) більше 100 університетів, університетських шкіл та коледжів пропонують магістерські програми державного управління, а також сотні програм підготовки фахівців з державного управління на рівні бакалавра і навіть нижче. Як свідчить досвід США і Канади, основними і підготовці кадрів в галузі державного управління і відповідні магістерські програми підготовки кадрів для органів державного управління розраховані на 1-2-річний термін навчання. За своїм змістом ці програми інтегрують такі базові дисципліни як політологія, право, економіка, менеджмент, соціальна і гуманітарна політика, інформаційні технології. Вибіркові дисципліни формуються відповідно до спеціалізацій з концентрацією уваги на місцевих, регіональних та національній адміністративних системах, але мають міжнародний вимір. Здійснюється переорієнтація на менеджерський підхід з акцентами на професійну мотивацію і управлінську культуру працівників, етику поведінки, організаційні, комунікативні здібності тощо. У навчальних закладах застосовують форми і методи навчання, які допомагають, покращують розуміння суспільного оточення, ролі держави, пріоритетів державного курсу, розвивають здатність приймати ефективні рішення в умовах швидких змін у суспільстві. Активізації процесу навчання сприяє застосування ділових ігор, розгляд та аналіз конкретних ситуацій, презентація проектів щодо реальності програм з державного управління, наголос робиться на застосування знань при вирішенні конкретної ситуації, на інтеграцію теорії і практики.

Характерним для північноамериканської університетської моделі навчання фахівців для державної служби є його суттєва професійно-практична орієнтація. Навчальні програми базуються не тільки на теоретичних розробках, в них дедалі більше враховуються конкретні практичні потреби адміністративної системи. Разом з тим навчальні заклади діють випереджувально, пропонують програми не лише для задоволення поточних, а й перспективних потреб. Підготовка державних службовці в-керівників вищої, середньої і навіть нижчої ланки стає багатогранною, з орієнтацією на їх мобільність, можливість на переміщення на іншу роботу як в межах окремого державного округу, так і між відомствами, регіонами. Випускники навчальних закладів набувають здатності працювати у різноманітному й змінному соціальному середовищі.

Побудова громадського, демократичного, правового суспільства в Україні вимагає докорінних змін у формуванні системи підготовки фахівців для органів державного управління та місцевого самоврядування. Система державного та регіонального управління базується на досягненні стабільності в економічному розвитку, а це залежить від людського фактора, від наявності лідерів, здатних забезпечити таку стабільність, від їх освіченості та готовності об'єктивно, реально оцінювати складну ситуацію.

Працівники органів місцевого самоврядування практично не охоплені можливістю отримати повну професійну освіту, яка необхідна для роботи в представницьких та виконавчих органах міст, сіл, селищ. У створенні такої системи одним із важливих її елементів має стати система професійної підготовки фахівців для органів місцевого самоврядування. Формування такої системи є важливим і необхідним фактором зміцнення державності, підвищення ролі і значення регіонів у загальнодержавному економічному та соціальному зростанні, що позитивно вплине на всю систему державного управління.

Відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2001 р.) служба в органах місцевого самоврядування визначається як професійна на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка кадрів для органів регіонального управління“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ПЕРША. СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Предмет і завдання науки

  • Методологічні основи і методи науки

  • Системний метод

  • Сутність державної регіональної політики

  • Розділ 2. НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

  • Трудові ресурси регіону, зайнятість населення

  • Міграція населення як складний соціальний процес

  • Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

  • Водні ресурси: стан та використання

  • Використання водних ресурсів

  • Водний транспорт

  • Лісові ресурси: стан та використання

  • Загальнодержавні підходи до охорони природних ресурсів

  • Охорона земельних ресурсів

  • Охорона водних ресурсів

  • Охорона лісових ресурсів

  • Охорона атмосферного повітря

  • Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів

  • Розділ 4. ВИРОБНИЧА СФЕРА

  • Вплив організаційно-економічних факторів на розвиток виробничої сфери

  • Загальна оцінка стану та розвитку промисловості

  • Паливно-енергетичний комплекс

  • Нафтогазова промисловість

  • Електроенергетика

  • Альтернативні види палива та електроенергії

  • Енергозбереження

  • Гірничо-металургійний комплекс

  • Машинобудування, хімічна та деревообробна галузі економіки

  • Стан та розвиток агропромислового комплексу

  • Рослинництво

  • Тваринництво

  • Стан та розвиток транспорту та зв'язку

  • Залізничний транспорт

  • Промисловий залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Транспорт міст

  • Інноваційна та інвестиційна діяльність

  • Інвестиційна діяльність

  • Послуги. Мале підприємництво

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 5. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

  • Стан та розвиток освіти

  • Стан освіти

  • Охорона здоров'я

  • Оцінка стану закладів охорони здоров'я

  • Соціальний захист та соціальне забезпечення людей

  • Оплата праці як соціальна гарантія для забезпечення необхідних умов для життя, як фактор економічної стабільності

  • Соціальний захист пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, пенсійне забезпечення та пенсійне страхування

  • Соціальний захист дітей війни

  • Соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та одиноким особам

  • Соціальний захист дитинства та заходи щодо запобігання безпритульності

  • Культура і мистецтво

  • Музеї

  • Кіномистецтво

  • Охорона культурної спадщини

  • Туризм

  • Готельне господарство

  • Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування

  • Характеристика стану житлового фонду та його використання

  • Розділ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ: СТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Характеристика спеціальних економічних зон

  • Оцінка виробничої діяльності в умовах спеціальних економічних зон

  • Розділ 7. МАЛІ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Основні напрями соціально-економічного розвитку малих міст

  • ДРУГА. УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ І СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ

  • Склад та структура органів регіонального управління та місцевого самоврядування

  • Повноваження обласних та районних рад

  • Повноваження виконавчих органів влади

  • Повноваження щодо управління комунальною власністю

  • Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту

  • Підготовка кадрів для органів регіонального управління
  • Функція планування

  • Функція організаційна

  • Функція мотиваційна

  • Функція контрольна

  • Основні напрями вдосконалення системи регіонального управління

  • Розділ 9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ – ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів

  • Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

  • Розділ 10. ФІНАНСОВА ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Принципи формування місцевих бюджетів

  • Видатки місцевого бюджету

  • Норматив бюджетної забезпеченості. Міжбюджетні трансферти

  • Список літератури

  • Стислий термінологічний словник