Розділ 1. Основи теорії релігії та її історична ґенеза
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ
Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ
Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ
Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ
Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ
Тема 1. Основи теорії релігії
1. Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна. Теологічно-філософський, психологічний та соціологічний підходи до дослідження релігії.
2. Елементи та структура релігії.
3. Функції та роль релігії в суспільстві.
Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна. Теологічно-філософський, психологічний та соціологічний підходи до дослідження релігії
Є знання, необхідні спеціалістам для успішної діяльності у певній галузі, але є знання, без яких неможливе становлення людини як особистості, формування її духовної культури. Саме до таких належить релігієзнавство.
Релігієзнавство як комплексна та відносно самостійна галузь знання з'явилася у ХІХ ст., незважаючи на те, що відповідні знання накопичувалися протягом багатьох століть. Воно складалося на межі загальної та соціальної філософії, історії філософії, психології та інших наук. Релігієзнавство вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії, її структури та різні компоненти і феномени, як вони поставали в історії суспільства, взаємозв'язок і взаємодію релігії та інших галузей культури. Головним у ньому є філософський зміст, оскільки, по-перше, центральне місце займає розробка універсальних понять і теорій об'єкта, по-друге, дослідження релігії, як правило, спрямоване на філософсько-світоглядні питання про людину, світ, суспільство. В релігієзнавстві існує ціла низка підрозділів, основними з яких є філософія, соціологія, психологія тощо. Філософія розкриває глибинні, сутнісні властивості релігії. Соціологія, психологія, феноменологія, історія дозволяють побачити, яким чином вона виявляється на різних рівнях, як виражається в різних релігійних феноменах.
У релігієзнавстві розроблено кілька концепцій релігії: теологічна, філософська, соціологічна, психологічна, етнологічна тощо.
Філософські концепції релігії. Вагомий внесок у дослідження феномена релігії зроблений відомим німецьким класичним філософом XIX ст. Г. Гегелем. Одним із вихідних принципів нового осмислення релігії стало його положення про те, що всесвітня історія здійснюється в духовній сфері, в тому сенсі, що субстанціальним тут є "дух та процес його розвитку", а не матеріальна природа. Гегель відзначає, що субстанцією матерії є вага, а субстанцією духу - свобода. Поняття свободи він розкриває через визначення, яке дається її антиподу. Несвобода - це злиття людини з природою, її повна залежність від неї. Чим більше вона перебуває "в безпосередньому та некультурному стані", тим більше її визначають природні імпульси, тим менше вона вільна.
Розглядаючи далі всесвітню історію як прогрес в усвідомленні свободи, а свободу як субстанцію духу, Гегель в цьому саморозкритті духу бачить внутрішню кінцеву мету історії. Таким чином, шлях розвитку свідомості індивіда від несвободи до свободи (який, за Гегелем, безпосередньо пов'язаний з розвитком релігійної свідомості) виявляється внутрішньо необхідним для подоланням людиною своєї залежності від домінуючих над нею сил природи.
Релігія, за Гегелем, є однією з форм саморозкриття абсолютного духу, яка проходить такі стадії розвитку:
- безпосередня релігія (примітивна, нижча, несправжня форма релігії, проте елементи вірувань, які виникли тут, отримують подальший розвиток);
- субстанціальні релігії;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігієзнавство» автора Мозговий Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Основи теорії релігії та її історична ґенеза“ на сторінці 1. Приємного читання.
