Тема 2. Первісні форми релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії.
2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм.
3. Шаманізм.
Загальна характеристика первісних форм релігії
Говорячи про ранні форми релігії, ми спираємося на опосередковані свідчення археологічних розкопок та спостереження етнографів за сучасними примітивними суспільствами. Так, австрійський етнолог В. Шмідт та його послідовники висунули концепцію прамонотеїзму, згідно з якою всі сучасні релігії беруть свої витоки з так званого "первісного монотеїзму". Але ми можемо створювати лише реконструкції цих релігійних форм, не маючи можливості безпосередньо спостерігати їх.
Дані сучасної археології свідчать, що близько 40 тис. років тому зародилися найпростіші форми вірувань одночасно із завершенням трансформації первісних людей (неандертальців) у людей сучасного типу (homo sapiens). Щоправда, частина учених пов'язує появу первісних вірувань з більш пізнім часом - з добою кроманьйонця - викопного представника "готового" типу людини. Але ми надаємо перевагу першій точці зору.
Однією із найважливіших проблем того часу було визначення сутнісного та символічного значення смерті людини. Про це свідчать розкопані поховання, які несуть в собі залишки ритуалу: поряд з померлим клали прикраси, зброю, предмети домашнього вжитку, рештки їжі. Таким чином покійного готували до "життя" після смерті. Це свідчить про те, що у людей тієї епохи існувала віра в душу, у загробне життя. Поховальні обряди набувають особливого значення як своєрідний зв' язок між буттям живих та померлих. Вважалося, що у разі невиконання живими своїх обов' язків щодо померлих їхні духи можуть занапастити рід або ж "забрати" у небуття своїх одноплемінників.
Існування ранніх релігійних уявлень підтверджують також пам' ятки первісного живопису. Схематичність цих зображень дає підстави говорити про наявність вірувань у надприродні зв' язки між людиною та певними тваринами. Іноді люди були зображені у шкурах тварин, а іноді це були напівтварини-напівлюди. Відтворені на малюнках рухи свідчать про існування комплексу магічних дій, тобто з' являється постать чаклуна як посередника між світом, що сприймається на чуттєвому рівні, та надприродним світом. На підставі цих знахідок ученими був зроблений висновок, що в цей період історії релігія існувала.
Ранньоісторичні форми релігії та родоплемінні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм
До ранніх форм релігії належать: магія і фетишизм, тотемізм і анімізм, землеробський культ і шаманізм, які виникли в період формування і розвитку родового ладу (від 100 до 40 000 років тому). Цей родоплемінний лад пройшов три основні фази: ранній та пізній (розвинутий) матріархат і патріархат. Кожній фазі відповідала своя форма релігійних уявлень: ранньому матріархату - тотемізм, пізньому - землеробський культ, патріархату - шаманізм. Але всі ці форми вірувань супроводжувалися фетишизмом і магією, анімізмом і аніматизмом.
Встановлено, що у первісних людей дуже поширеним вшанування різних предметів, які відводили небезпеку і приносили удачу. Ця форма релігійних вірувань отримала назву фетишизм (від португ. feitico - амулет, магічна річ, або лат. factitius- магічно майстерний) - це віра в існування надприродних властивостей матеріальних об'єктів. Предмети поклоніння вперше були знайдені португальськими моряками в Західній Африці у XV ст., а потім численні аналоги фетишизму виявлені в релігіях майже всіх народів. Вперше феномен фетишизації описав французький дослідник Шарль де Брюс (1709-1777) у роботі "Культ богівфетишів". Він вважав, що фетиші - це предмети неживої природи, які привертали увагу людини якимись особливими рисами. Об' єктом поклоніння, або фетишем, міг стати будь-який предмет, що вразив уяву людини: каміння дивної форми, шматок дерева, зуб тварини тощо. Цьому предмету приписували не властиві йому функції (здатність лікувати, охороняти від ворогів, допомагати на полюванні). Так, у давніх германців наймогутнішим фетишем вважалася ялина. Взимку вони приходили до однієї з найвищих у лісі ялин, просили у неї допомоги і заступництва, співали і танцювали навколо неї, вішали на неї подарунки. А члени племені дакота в Північній Америці, коли знаходили камінець, схожий на людське обличчя, пестили його, розфарбовували і називали дідусем, приносили йому подарунки і просили захисту від небезпеки. Звичай поклоніння камінню існував у багатьох племен Північної Азії. Не обійшов він і країни Європи. Але декілька століть тому в Англії та Франції існувала заборона поклонятися камінню, що свідчить про тривале збереження фетишистських вірувань навіть за часів панування в Європі християнської релігії.
Найпізнішим проявом фетишизму стала практика штучного виготовлення фетишів. Новий фетиш створювався завдяки єднанню природних компонентів (кора, листя, коріння) з предметами, що традиційно вважалися чудодійними (шматочки священних дерев, равлики, нарости на деревах, пісок з місця злиття двох річок, хвіст скорпіона тощо). Зрозуміло, що люди уявляли, як механічне з' єднання двох предметів приведе до багаторазового збільшення надприродних якостей тільки-но створеного об'єкта поклоніння.
Своєрідним кульмінаційним моментом фетишистських уявлень в Африці вважається виділення так званого "фетиша фетишів" - загальноприйнятої святині для великих об' єднань племен. Проте відомий дослідник Карл Мейнгоф вважає неправильним називати релігію народів Західної Африки "фетишизмом"; на його думку, її краще називати "демонізмом". Таким чином, з приводу західноафриканського "фетишизму" можна зробити два висновки, що не узгоджуються зі звичним уявленням про нього: по-перше, це порівняно пізня, а не початкова форма релігій народів Африки; по-друге, культ фетишів у цій країні і є переважно культом особистих заступників.
У період європейської колонізації Африки саме фетишистська практика залишалася чи не єдиною можливістю протидіяти європейським колонізаторам і місіонерам. Вона набувала різних форм - створювалися численні таємні товариства, які ставили за мету знайти засоби для протистояння "фетишам" білих. У фетишистський обіг вводилися предмети, запозичені у європейців (вогнепальна зброя, гроші, сірники, замки, порожні пляшки). Дехто з африканців навіть намагався потай охрестити власні фетиші, щоб посилити їх могутність.
У пізніших формах релігії фетишизм зберігся у формі поклоніння ідолам - наділеним таємничою силою впливу матеріальним предметам з рисами людини або тварини. У сучасних релігіях він існує у вигляді вшанування священних предметів (хрести, ікони, мощі), а як самостійний залишок - у вигляді віри в талісмани та амулети. Талісман, з точки зору марновірних людей, приносить щастя, амулет оберігає від нещастя (підкови, ладанки, кулони тощо).
Іншою ранньою формою релігійних поглядів можна вважати тотемізм (мовою індіанців-оджибве (журавля) ot-totem - його рід) - віра у надприродну спорідненість людських колективів (рід, плем' я) з певними видами тварин та рослин (рідше - явищами природи та неживими предметами). Термін тотемізм з'являється у науковій мові на початку XVIII ст. й закріплюється на межі ХIХ-ХХ ст. в працях видатного англійського етнографа Джеймса Фрейзера (1854-1941). Першою фундаментальною роботою з тотемізму стала його книга "Тотемізм і екзогамія", в якій він висунув гіпотезу про виникнення тотемізму з давніх уявлень про природу дітонародження: жінка вагітніє, коли в її утробу проникає дух рослини або тварини. Оскільки в такому випадку дитина є причетною до життя тварини або рослини, ця тварина або рослина наділяється особливим значенням.
На тотемів люди дивилися як на заступників роду і племені, захисників, помічників у розв' язанні всіх конфліктів, вони вважали їх братами і сестрами. Тому свої родові колективи первісні люди називали іменами тотемів. Наприклад, північноамериканські індіанці-оджибве у XVII ст. мали п'ять родових колективів, які носили назву журавля, сома, гагари, ведмедя, куниці. В Австралії наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. європейців дуже дивувала відповідь аборигенів на запитання "хто ти такий?" - "я - кенгуру", або "я - личинка комахи". Так через родовий тотем австралійці підкреслювали свою племінну приналежність.
Спочатку тотемом вважалася тільки справжня тварина, рослина, птах або комаха. Потім стало вистачати його більш-менш реалістичного зображення, кінець-кінцем люди стали задовольнятися будь-яким символом, словом або звуком, яким вони позначали власний тотем. Кожна людина перед сном і під час пробудження промовляла ім' я свого тотема, оскільки гадала, що завдяки його надприродній підтримці з нею нічого поганого не станеться, навпаки, і на полюванні, і в інших справах їй пощастить.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігієзнавство» автора Мозговий Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Первісні форми релігії“ на сторінці 1. Приємного читання.
