Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

1 Пророцтво. Слово Господнє про Ізраїля. Слово Господа, що розпростер небо й заснував землю й сотворив дух у чоловіці. 2 Ось я зроблю Єрусалим чашею заточування для усіх народів, що навколо; та й на Юдеї вона буде під час облоги Єрусалиму. 3 І станеться того дня: я зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх народів. Кожний, хто його буде піднімати, сильно надсадиться, й усі землі народи зберуться проти нього. 4 В той день, – слово Господнє, – я вдарю кожного коня сторопінням і його їздця божевіллям, а на дім Юди я відкрию мої очі. Я вдарю кожного коня народів сліпотою. 5 Старшини Юди скажуть у своїм серці: «Мешканці Єрусалиму – моя сила в Господі сил, їхньому Бозі.» 6 Того дня я зроблю старшин Юди, як казан розжеврений на дровах, або як смолоскип палаючий поміж снопами, і вони пожеруть усі народи навкруги праворуч і ліворуч, а Єрусалим буде заселений на своїм місці, таки в Єрусалимі ж. 7 Господь також урятує першими намети Юди, щоб слава дому Давида й слава мешканців Єрусалиму не була більшою від слави Юди. 8 Того дня Господь захистить мешканців Єрусалиму, і той, хто спотикається між ними, буде в той день, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними. 9 І станеться в той день: я візьмусь нищити всі народи, що вирушать проти Єрусалиму, 10 а на дім Давида й на мешканців Єрусалиму зіллю дух ласки та благання, і вони глядітимуть на мене, якого прокололи, і голоситимуть по ньому, як по синові одинакові, й будуть гірко плакати по ньому, як плачуть по первородному. 11 Того дня в Єрусалимі здійметься великий лемент, як лемент Гадад-Ріммону на Мегіддо-долині. 12 І ридатиме країна, кожна сім’я окремо. Сім’я дому Давида окремо й жінки їхні окремо. Сім’я дому Натана окремо й жінки їхні окремо. 13 Сім’я дому Леві окремо й жінки їхні окремо. Сім’я дому Шімеї окремо й жінки їхні окремо. 14 Всі сім’ї, що зостались, кожна сім’я окремо й жінки їхні окремо.

13. Джерело, яке обмиватиме гріхи та нечистоту 1-6; новий народ 7-9

1 Того дня буде відкрите джерело для дому Давида й для мешканців Єрусалиму, на змиття гріха й нечистоти. 2 І буде в день той, – слово Господа сил: Я викоріню імена бовванів із краю, і їх не будуть більше згадувати. Так само й пророків, і дух нечистоти я викину з краю. 3 І коли ще хтось наважиться пророкувати, то його батько та його мати, що його породили, йому скажуть: «Не жити тобі на світі, бо ти брехню говориш во ім’я Господнє.» І коли він пророкуватиме, його батько та його мати, що його породили, його проколять. 4 І буде в день той: пророки будуть соромитись – кожен свого видіння, коли буде пророкувати. Вони не будуть більше надягати волосяної гуні, щоб обманювати, 5 а кожний з них скаже: «Я – не пророк! Я – хлібороб, бо земля була моїм майном уже змалку.» 6 І коли хтось його спитає: «А що то у тебе за рани на руках?» – він відповість: «Це – мене поранено у домі моїх друзів.» 7 Ой мечу, встань проти мого пастуха, проти мужа, спільника мого – слово Господа сил. Я вдарю пастуха, і розбіжаться вівці. Я на малих поверну мою руку. 8 По всім краю, – слово Господнє, – дві третини будуть вигублені й вимруть, і лишиться третина в ньому. 9 І я введу в вогонь оту третину. Я їх розтоплю, як топлять срібло; я випробую їх, як випробовують золото. І вони будуть призивати моє ім’я, і я відповім їм. Я скажу: «Це народ мій», – вони ж казатимуть: «Господь і Бог мій.»

14. Есхатологічний бій; слава нового Єрусалиму

1 Ось надходить день Господній, коли ділитимуть твою здобич посеред тебе. 2 Бо я зберу усі народи на війну проти Єрусалиму. І місто буде здобуте, й розграбовані будуть будинки, і знечещене буде жіноцтво. І половина міста піде у полон, – решта ж народу не буде викорінена з міста. 3 І тоді виступить Господь і буде воювати проти тих народів так, як він воює під час бою. 4 І його ноги того дня стануть на горі Оливній, що проти Єрусалиму на схід сонця. І гора Оливна розколеться надвоє, на схід і на захід, так що долина буде превелика, і половина гори посунеться на північ, а друга половина на південь. 5 Ви втечете долиною моїх гір, бо долина між горами сягатиме аж до Ацалу. Ви утечете, як утікали від землетрусу за Осії, юдейського царя. І прийде Господь, Бог мій, й усі святі з ним. 6 І станеться в той день: і світла не буде, а буде мороз і холод. 7 То буде один день, відомий Господеві: ні день, ні ніч, – під вечір буде видно. 8 Того дня потечуть живі води з Єрусалиму; половина їх до східнього моря, а половина до західнього; так буде літом і зимою. 9 І Господь стане царем над усією землею. В той день Господь буде єдиний, і єдине його ім’я. 10 Увесь край стане, мов Арава, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, і він буде вивишений, і стоятиме на своїм місці, від брами Веніямина до місця Першої брами, до Наріжної брами і від башти Хананела до царських виноток. 11 І житимуть у ньому, й прокляття більш не буде, і Єрусалим стоятиме безпечно. 12 Ось яка буде кара, що нею Господь ударить усі народи, які воюватимуть проти Єрусалиму: тіло їхнє гнитиме, ще як вони стоятимуть на ногах, очі їхні гнитимуть в їхніх ямках, язик їхній гнитиме в їхньому роті. 13 Того дня між ними буде велике замішання від Господа: вони хапатимуть один одного за руку, і рука одного буде здійматися проти руки сусіда свого. 14 Юда теж воюватиме в Єрусалимі. І позбирають скарби всіх навкруги народів: золота, срібла та одежі буде велика сила. 15 І така сама кара поб’є коней, мулів, верблюдів, ослів та всяку скотину, що буде в тих таборах, – як оця кара. 16 Усі, що зостануться з усіх тих народів, які прийшли проти Єрусалиму, будуть сходити щороку, щоб поклонитися Цареві, Господеві сил, і будуть святкувати свято Кучок. 17 Коли ж якась із родин на землі не піде в Єрусалим, щоб поклонитись Цареві, Господеві сил, дощу на них не буде. 18 Коли єгипетська родина не зійде й не прийде, то на них упаде та кара, якою Господь поб’є народи, що не прийшли святкувати свято Кучок. 19 Така кара буде на Єгипет і на всі народи, що не прийдуть святкувати свято Кучок. 20 Того дня на дзвониках у коней буде написано: «Посвячене Господеві», і казани в Господньому домі будуть, мов чаші перед жертовником. 21 Кожен казан у Єрусалимі та в Юдеї буде посвячений Господеві сил. І прийдуть усі ті, що жертвуватимуть, візьмуть їх і варитимуть у них. Крамарів більш не буде в домі Господа сил – у той день.

Пророк Малахія

1. Любов Бога до Ізраїля

1 Пророцтво. Слово Господнє до Ізраїля через Малахію: 2 «Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас? Хіба Ісав не брат Якова? – слово Господнє. Однак полюбив Якова, 3 Ісав же знавіснів мені. Я гори його обернув у пустелю, його спадщину дав шакалам, що в пустині. 4 Якщо Едом казатиме: Нас зруйновано, та ми руїни знову відбудуєм! – то Господь сил так каже: Вони збудують, а я розвалю. І їх назвуть: Безбожности країна, народ, на який Господь розгнівався повіки. 5 Ви це побачите на власні очі й скажете: Господь і поза межами Ізраїля великий. 6 Син шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? – каже Господь сил до вас, священики, що моє ім’я зневажаєте й питаєте: Чим зневажаємо ми твоє ім’я? 7 Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий. А ще й питаєте: Чим ми його осквернили? Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати. 8 А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, – говорить Господь сил. 9 Тепер, отже, благайте ж Бога, щоб змилувавсь над вами; чи прийме він когось із вас ласкаво? – говорить Господь сил. 10 Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, – говорить Господь сил, – і не милі мені приноси з рук ваших. 11 Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике моє ім’я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й чиста жертва; бо моє ім’я між народами велике, – говорить Господь сил. 12 Ви ж його зневажаєте, кажучи: Господній стіл, – нечистий, і страва, що кладуть на нього, зневаги варта. 13 І кажете: Глядіть, яка морока! – і маловажите ним, – говорить Господь сил. Приносите грабоване кульгаве й хворе, таке приносите у жертву! Таке б мені приймати із рук ваших? – говорить Господь. 14 Проклят шахрай, що має в череді самця і ним обрікся, але приносить Господеві в жертву хирне; бо я – Великий Цар, говорить Господь сил, і моє ім’я страшне між народами.»

2. Пересторога священикам 1-9; мішані подружжя й шлюбні розлуки 10-17

1 «Нині ж для вас, священики, ось яка осторога: 2 Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, – говорить Господь сил, – то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця. 3 Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, – покидьком святкових жертв ваших, – і викинуть вас разом із ним. 4 І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, – говорить Господь сил. 5 А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, – союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався. 6 Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня. 7 Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він – ангел Господа сил. 8 Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, – говорить Господь сил. 9 Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу. 10 Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших? 11 Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога. 12 Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, – того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить. 13 Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, – риданням та стогнанням, – бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших. 14 А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком міде тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка. 15 Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? – Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого. 16 Бо мені осоружний розвід, – говорить Господь, Бог Ізраїля, – і той, хто насильством покриває свою одіж, – говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо. 17 Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? – Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, – або: Де Бог правосуддя?

3. День Господній 1-5; десятина на храм 6-12; праведники за дня Господнього радітимуть 13-24

1 «Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил. 2 Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з’явиться? Таж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів. 3 Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо. 4 І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх. 5 Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що приходня позбавляють права і мене не бояться, – говорить Господь сил. 6 Тому, що я, Господь, не міняюсь, – ви, сини Якова, не вигублені. 7 З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, – говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись? 8 Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? – Десятинами й приносами! 9 Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, мене обкрадаєте. 10 Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, – говорить Господь сил, – чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру? 11 Для вас я погрожу сарані-ненажері, щоб не пустошила у вас земного плоду, та й щоб виноград не став у вас безплідним у полі, – говорить Господь сил. 12 Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, – говорить Господь сил. 13 Жорстокі ваші слова супроти мене, – каже Господь. А ви питаєте: І що ми говорили між собою проти тебе? 14 Ви кажете: То марна річ – служити Богові! Яка користь із того, що ми берегли його постанови, що ми сумні ходили перед Господом сил? 15 Тепер же називаємо щасливими зухвалих. Злочинцям теж живеться добре: вони випробовують самого Бога й живуть собі гарненько далі. 16 Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам’яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають його ім’я. 17 Вони будуть моїми, – говорить Господь сил, – в той день, що я готую, стануть моїм скарбом. Я їх помилую, як чоловік милує свого сина, що йому служить. 18 Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить. 19 Бо ось надходить день, неначе піч палає. Тоді всі горді й усі злочинці будуть – солома, і спалить їх той день, що прийде, – говорить Господь сил, – і не зоставить їм ні кореня ні вітки. 20 Для вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння. Ви вийдете вистрибом, немов на випасі телята, 21 і безбожників топтатимете, бо вони будуть, наче попіл, у вас під ногами того дня, що я готую, – говорить Господь сил. 22 Згадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови. 23 Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. 24 І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям.»

НОВИЙ ЗАВІТ

Євангелії:

Євангелія Г.Н.І. Христа від Матея

1. Родовід Ісуса Христа 1-17; надприродне народження Ісуса 18-25

1 Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. 2 Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. 3 Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, 4 Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, 5 Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, 6 Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. 7 Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, 8 Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, 9 Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, 10 Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, 11 Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення. 12 А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, 13 у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, 14 в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, 15 в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, 16 у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. 17 Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. 18 Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. 19 Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. 20 І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. 21 Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” 22 А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: 23 “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” 24 Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; 25 та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.

2. Відвідини мудреців із Сходу 1-12; втеча в Єгипет і вбивство немовлят 13-18; поворот з Єгипту до Назарету 19-23

1 Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу 2 і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” 3 Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4 Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. 5 Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: 6 І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” 7 Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, 8 і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.” 9 Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. 10 Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. 11 Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12 І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій.

13 Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.”