Перехід від ранньої до середньої дорослості характеризується кризою 37—40 років, яка має назву кризи середини життя. Вона полягає в остаточному переосмисленні планів життя, співставлені їх з реальністю і корегуванні особистісних рис.
Життя постійно вносить свої корективи у плани людини, час невпинно йде вперед і людині інколи здається, що все заплановане, задумане їй не вдасться здійснити, тому вона прагне перебудуватись.
Об'єктивні причини перебігу кризи середини життя і зумовлюють перебудову особистості з урахуванням зміни статусу людини у житті. Вже неадекватною вважатиметься надмірна емоційність, юнацький максималізм, жорсткість у поведінці, невміння пристосуватися до нових умов життя. Чоловіки знижують свої фізичні можливості, жінки стають менш привабливими, хоч дехто з них може бути неготовим до такої перебудови. Тільки адекватна переоцінка цінностей призведе до оновлення особистості, до її генеративності при входженні у період середньої дорослості.
Перед людиною постає ряд суттєвих завдань, які пов'язані, на думку А. Маслоу, з її самоактуалізацією. Вона прагне стати кращим батьком для своїх дітей, реалізуватися в суспільно-громадському житті, або досягти професійних висот, бути корисною для оточуючих, цікавою у спілкуванні. Такі прагнення потребують постійної роботи над собою, постійного удосконалення.
Якщо криза середини життя розвивається не конструктивно, спостерігається відхід на попередні вікові періоди.
Приблизно у 65 років у віці пізньої дорослості розпочинається криза, яку Е. Еріксон назвав кризою "Я — інтеграції".
Криза завершується успішно, якщо людина, аналізуючи своє життя, задоволена ним, вбачає в ньому сенс, приймає його таким, яким воно є. Але, якщо людина у віці пізньої дорослості вважає своє життя марною тратою сил та втрачених можливостей, інтеграція не відбувається. Стан такої людини можна назвати відчаєм, депресією, у неї спостерігається соціальна ізоляція, зростає тривожність, страх перед подальшим життям.
Література
Ананьев Б.Г Избранные психологические труды: В 2 т / Под ред. А.А. Бодалова, Б.Ф.Ломова.— М.. 1980.
Амосов Н.М. Преодоление старости.— М.. 1996.
Гамезо М.В.. Герасамова B.C.. Горелова Г.Г.. Орлова Л.M. Возрастная психология: личность от молодости до старости.— М., 1999.
Крайг Г. Психология развития. Пер. с англ.— СПб., 2000.
Психология / Под ред. А.А.Крылова.— М.. 1998.
Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т.М.Титаренко.— К., 1998.
Развитие психофизиологических функций взрослых людей / Под ред. Б.Г.Ананьева, Е.И.Степановой.— М.. 1972.
Франкл В. Человек в поисках смысла. Сборник: Пер. с англ. и нем.— М., 1990.
Эриксон З.Г. Идентичность": Юность и кризис. Пер. с англ.— М., 1996.
Эриксон З.Г. Детство и общество. Пер. с англ. 2-е изд.— СПб., 1996.
ПОНЯТТЯ ПРО УЧІННЯ. УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЯК ОДНА з ФОРМ УЧІННЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова та педагогічна психологія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кризи віку дорослості“ на сторінці 2. Приємного читання.
