Цей метод був використаний, наприклад, в роботі О.Р. Лурія і Ф.Я. Юдович. Дослідники довгий час спостерігали двох близнюків, у яких було помічено значне відставання в розвитку мови. Результати дослідження показали, що одним з факторів, що заважає розвитку повноцінної мови, є те, що спілкування цих близнюків один з одним не створювало об'єктивної необхідності у розвитку правильної, цілісної мови. Іншим фактором була схильність до затримки мови.
Тоді дослідники провели спеціальний формуючий експеримент. Вони помістили близнюків в різні групи дитячого садка, створивши цим об'єктивну необхідність в спілкуванні з іншими дітьми, а також ввели в експеримент додаткову умову: з одним з близнюків (більш слабим) почали спеціальні мовні заняття з метою розвинути У дитини краще розрізнення звуків, виробити кращу вимову і т.д.
У результаті були одержані дані про розвиток мови і всього психічного розвитку близнюків під впливом необхідності в спілкуванні, виявлена різниця в їх мові і мисленні в зв'язку з тим, що один з них систематично навчався мови.
Залежно від того, що є завданням експерименту — якісна чи кількісна характеристика психічного явища чи одержання даних для характеристики певної особи (групи осіб), експеримент поділяється на дослідницький і випробувальний. Випробувальний експеримент називають тестом.
Тести — це короткі експериментальні прийоми, які застосовуються для виявлення рівня психічного розвитку особистості.
Вперше термін "тест" ввів американський психолог Ф. Гапьтоном, а одержав він широке розповсюдження завдяки дослідженням Д. Кеттела. Французький психолог А. Біне ввів новий вид експерименту —синтетичний експеримент, який став зразком тесту. В 1896 р. А. Біне надрукував свою першу серію тестів для вивчення особистості. Але ці дослідження були недостатніми, оскільки процеси вивчались ізольовано один від одного.
Окрім того тести мають ще ряд недоліків. Так, в них не обґрунтовується, чому для дослідження взяті саме ці якості, а не інші. Іншим їх недоліком є відсутність психологічного, якісного аналізу відповідей учнів.
Анкета — метод збору статистичного матеріалу шляхом прямого опитування піддослідних. Дитині пропонують дати відповідь на ряд запитань. Анкета може бути розрахована також на одержання матеріалу, що стосується інших осіб.
Цінність матеріалу, який отримують при анкетуванні, знаходиться в прямому зв'язку із ступенем природності умов, в яких відбувається опитування. Для успішної роботи необхідний інтерес і відсутність упередженості до дослідження, довір'я до дослідника.
При складанні анкети виникають особливі проблеми. За змістом анкета повинна охоплювати тільки певну область. Кожне питання обов'язково супроводжується додатковим питанням, що стосується мотивів висловлювання. Додаткові питання краще всього формулювати словами: "чому саме так?" Це необхідно для того, щоб при обробці даних можна було відповідати тільки "так" чи "ні", підкреслити чи викреслити те чи інше місце в анкеті. Такі дані не піддаються ніякій обробці, крім кількісної (такі питання називаються закритими).
При анкетуванні слід враховувати, що людська думка, висловлена у формі запитання, завжди має той чи інший навіювальний вплив на опитуваного, тому потрібно максимально відмежувати його від навіювання. Надзвичайно важливою у методичному відношенні е проблема формулювання запитання. Можна виділити декілька форм запитань. Більший навіювальний вплив мають запитання-припущення ("Які телевізійні передачі ти любиш дивитися?"), очікувальні запитання ("Чи не любиш ти дивитись телевізійні передачі?"), не зовсім розділові запитання ("Любиш ти дивитись телевізор чи кіно?"). Меншу міру навіювання мають повністю розділові запитання ("Любиш ти дивитись телевізор чи ні?"). Найбільш сприятливою формою запитання с визначальні запитання ("Чим ти любиш займатися у вільний час?").
Перед масовим анкетуванням необхідно провести пробні досліди з анкетами-проектами. Після цього анкети піддаються остаточній редакції.
Для визначення зв'язків і відносин дітей в групі використовуються соціометричні методи. Учням дається завдання: "Вкажи, з ким би ти хотів товаришувати, з ким би ти хотів сидіти за однією партою". Або: "Тебе вибирають в комісію з організації класного вечора. З ким би ти хотів працювати?". Як правило, на допомогу дітям розробляється запитальник, який допомагає конкретизувати свої ставлення. Запитання можуть мати такий вигляд:
1. мій найкращий товариш;
2. мої товариші;
3. не товариші, але хороші хлоп'ята.
Досліджуваному потрібно поставити відповідний ранг навпроти прізвища учня.
Результати соціометричного опитування оформляються у вигляді таблиці:
Таблиця 1.2.
| № | Піддослідні | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | К. | X | + | + | + | 0 |
| 2 | П. | + | X | 0 | + | + |
| 3 | Р. | 0 | + | X | 0 | 0 |
| 4 | С. | + | + | + | X | + |
| 5 | Т. | 0 | 0 | + | + | X |
Умовні позначки: (+) означає вибір, (0) байдужість. По вертикалі можна простежити, кого вибрав учень, а по горизонталі — хто вибрав його (наприклад, з табл. 1.2. піддослідного К.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова та педагогічна психологія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи вікової і педагогічної психології“ на сторінці 3. Приємного читання.
