Етнічне відродження другої половини XX ст.

Етнопсихологія

• 1) осмислення та узагальнення даних про чинники і джерела становлення національно-психологічних особливостей представників конкретних етнічних спільностей та виявлення на цій основі специфіки розвитку етносів;

• 2) вивчення специфіки мотиваційної сфери національної психології представників етнічних спільностей з метою аналізу своєрідності прояву дійсності, ініціативи, ступеню покладання зусиль та інших якостей, які визначають найвищі показники ефективної діяльності людей;

• 3) дослідження національних характеристик інтелектуально-пізнавальної активності представників конкретної національності, що виявляються в процесі праці, зокрема, їх логічного рівня, абстрагування, швидкості осмислення, організації ходу інтелектуальних процесів, глибини сприймання, концентрації та стійкості уваги тощо;

• 4) аналіз та виявлення закономірностей перебігу національних почуттів і специфічних виявів емоційної сфери;

• 5) вивчення особливостей впливу національних установок на вольову активність: виявлення стійких вольових процесів, своєрідності вольових процесів, своєрідності вольових зусиль, які притаманні представникам тих чи інших етносів;

• 6) дослідження специфіки комунікативної сфери етнопсихології (людей у процесі спільної взаємодії, спілкування людей у малих групах);

• 7) порівняльне вивчення національних психологічних особливостей різних народів світу з метою з'ясування закономірностей функціонування національної психології та складання психологічної характеристики, необхідної для взаємин у широкому плані;

• 8) виявлення специфічних традиційних рис і психологічних особливостей етносів, які пов'язані з релігійною специфікою; етнічних особливостей народів, які мають національні релігії;

• 9) вивчення політико-правової специфіки в життєдіяльності народів поліетнічних держав з метою узагальнення як негативних, так і позитивних сторін їх життєдіяльності та соціально-психологічного прогнозування їх подальшого розвитку тощо.

Дослідження в етнопсихології грунтуються на таких методологічних принципах: принцип об'єктивності, наукового підходу, системності, дидактичної взаємодії, історизму, діалектичному.

Основними функціями етнопсихології є:

• 1) гносеологічна, яка полягає в пізнанні закономірностей, що з'являються у психіці суб'єктів етнопсихології;

• 2) описова, яка виявляється у фіксації результатів вивчення етнічних груп і спільностей за допомогою певних систем позначень, що визначені в науці;

• 3) прогностична, яка полягає у практиці та теорії прогнозування, що здійснюється на базі етнопсихології;

• 4) культурологічна, яка пов'язана з вивченням етнопсихологією культурних процесів у конкретному етносі;

• 5) комунікативна, яка полягає у вивченні етнопсихологією процесів міжособистісного спілкування представників різних етносів та особливостей їх поведінки;

• 6) етно-політична, яка виявляється у детальному вивченні етнічних процесів в етнічних групах з метою напрацювання рекомендацій щодо безконфліктної політики держави стосовно етнічних груп, які її населяють;

• 7) виховна, яка полягає у вивченні психології представників етнічних груп для формування ефективнішої програми їх навчання з врахуванням виявлених психологічних особливостей.

Етнопсихологія використовує різноманітний методичний апарат залучаючи методи дослідження не лише загальної психології, але й методи етнографії (аналіз продуктів діяльності), соціології, мовознавства, соціальної психології тощо.

У етнопсихології розрізняють такі види досліджень:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етнопсихологія» автора Савицька О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етнічне відродження другої половини XX ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Сучасне розуміння предмету етнічної психології

  • Етнічне відродження другої половини XX ст.
  • Зв'язок етнопсихології з іншими науками

  • Тема 2. Історія розвитку наукових етнопсихологічних ідей в Європі та Америці

  • Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії

  • Тема 3. Основні напрямки етнопсихологічних досліджень

  • Мовознавчі дослідження етнічної самобутності

  • Становлення етнопсихологічних знань в Україні

  • Сучасний стан розвитку етнопсихології

  • Тема 4. Культура як основний чинник диференціації народів

  • Чинники розвитку культури. Функції культури

  • Змістовий модуль 2. Етнопсихологічні аспекти особистості

  • Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності

  • Проблема зміни етнічної ідентичності

  • Тема 6. Архетипічність. Ментальність. Національний характер

  • Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації

  • Поняття національного характеру

  • Тема 7. Етнічна свідомість та самосвідомість. національна свідомість і самосвідомість

  • Етнічна самосвідомість як структурний компонент самосвідомості особистості

  • Національна свідомість та її складові. Національна самосвідомість

  • Національні почуття

  • Тема 8. Етнокультурна варіативність соціалізації

  • Порівняльно-культурне вивчення соціалізації

  • Етнографія дитинства

  • Тема 9. Національно-культурна специфіка мовленнєвого спілкування

  • Класифікація національно-культурних чинників спілкування

  • Тема 10. Основи етнопсихолінгвістики

  • Методологічні засади психолінгвістики

  • Психолінгвістика як теорія мовленнєвої діяльності

  • Етнопсихологічні дослідження у фоносемантиці

  • Змістовий модуль 3. Психологія міжетнічних відносин

  • Основні типи та етапи розвитку міжетнічних відносин

  • Етноцентризм як механізм міжгрупового сприймання

  • Соціальна каузальна атрибуція

  • Тема 12. Етнічні конфлікти: чинники виникнення та шляхи врегулювання

  • Види і стадії етнічних конфліктів

  • Тема 13. Адаптація до нового культурного середовища

  • Чинники адаптації до нового культурного середовища

  • Наслідки міжкультурної взаємодії для індивіда та груп