РОЗДІЛ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 16.03.2006р. № 3570-IV, від 07.07.2010р. № 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)

1. Коментованою статтею передбачений порядок подання апеляційної скарги до апеляційного суду. Скарга подається через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення або постановив оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції лише акумулює усі апеляційні скарги щодо цієї справи. Суд першої інстанції не пізніш як на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги зобов’язаний надіслати всі апеляційні скарги у даній справі разом із самою справою до апеляційного суду. Враховуючи те, що строк подання апеляційної скарги не вважається пропущеним у випадку здачі такої заяви до відділення пошти до 24 години останньої доби строку для подання апеляційної скарги, апеляційні скарги, що надійшли наступного дня після закінчення строку на апеляційне оскарження, повинні бути направлені до апеляційного суду не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

2. Варто відзначити, що за чинним ЦПК суд першої інстанції не має жодних повноважень, що стосуються прийняття апеляційної скарги до розгляду. Він виконує лише організаційну функцію: долучає скарги до справи та направляє її апеляційному суду. Усі питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, про залишення апеляційної скарги без руху або її повернення вирішуються лише судом апеляційної інстанції.

Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду

1. Справа реєструється в апеляційному суді у порядку, встановленому частинами другою і третьою статті 11 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя- доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.

4. При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 16.03.2006р. № 3570-IV, від 07.07.2010р. № 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року, а щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах — з 1 січня 2011 року)

1. Всі процесуальні дії у зв’язку із прийняттям апеляційної скарги до розгляду, вирішення питання про залишення неналежно оформленої скарги без руху або її повернення вчиняються судом апеляційної інстанції, а не місцевим судом.

2. Отримана від місцевого суду справа із усіма поданими на неї апеляційними скаргами реєструється в канцелярії апеляційного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів. Але спершу справа передається судді-доповідачу, який зобов’язаний вчинити протягом 3 днів після надходження апеляційної скарги усі процесуальні дії, необхідні для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

3. Вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, суддя-доповідач повинен ретельно перевірити дотримання встановлених законом умов і порядку порушення апеляційного провадження, зокрема: чи має скаржник право апеляційного оскарження, чи не вступило оскаржуване рішення в законну силу і чи підлягає воно оскарженню в апеляційному порядку, чи не порушено строку подання апеляційної скарги, чи дотримано вимог до змісту та форми апеляційної скарги, чи оплачено судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду апеляційної скарги.

4. У випадку встановлення суддею-доповідачем вищезазначених порушень під час подання апеляційної скарги він постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення її без руху, про що повідомляє скаржника і надає строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен зазначити всі недоліки скарги. Після їх усунення скаржником суд не вправі залишати апеляційну скаргу без руху з інших підстав, які не були зазначені в попередній скарзі. Так, ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2003 р. В. зобов’язано в строк до 23 березня 2003 р. усунути наявні в апеляційній скарзі недоліки, а саме: викласти її зміст чітким машинописним текстом, зазначити повну й точну назву осіб, які беруть участь у справі, місце їх проживання або тимчасового перебування, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, а також надати квитанцію про сплату державного мита.

Визнаючи апеляційну скаргу неподаною, суд виходив з того, що В. у встановлений судом строк не усунув зазначених в ухвалі судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2003 р. недоліків скарги та на порушення вимог ч. 5 ст. 293 ЦПК не надав копії апеляційної скарги з додатковими матеріалами в кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.

Проте суд, залишаючи апеляційну скаргу В. без руху, надав йому строк для усунення наявних у скарзі недоліків, серед яких не було зазначено необхідності надання копій апеляційної скарги з додатковими матеріалами в кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи, у наданий судом строк В. усунув недоліки апеляційної скарги й надіслав її 23 березня 2003 р. на адресу Оболонського районного суду м. Києва.

За таких обставин ухвали суду підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу В. задовольнила.