Розділ «IV. Гарантії для осіб, позбавлених волі»

112. У випадку, коли особа заарештована з метою екстрадиції, інформація може надаватись у ще меншому обсязі. (Kaboulov v. Ukraine (Кабулов проти України), § 144; Bordovskiy v. Russia (Бордовський проти Росії), § 56), оскільки арешт для таких цілей не вимагає наявності рішення по суті звинувачення (Bejaoui v. Greece (Бежауі проти Греції), рішення Комісії). Проте, таким особам необхідно надати достатню інформацію, щоб вони мали можливість звернутися до суду для розгляду правомірності їх затримання відповідно до статті 5 § 4 (Shamayev and Others v. Georgia and Russia (Шамаєв та інші проти Грузії і Росії), § 427).

7) Зрозумілою мовою

113. Коли ордер на арешт, у випадку його наявності, написаний мовою, яку заарештований не розуміє, вимоги статті 5 § 2 будуть дотримані під час подальшого допиту, в процесі якого йому повідомлять причини арешту, зрозумілою для нього мовою (Delcourt v. Belgium (Делькур проти Бельгії) (рішення Комісії від 7 лютого 1967 року, з посиланням на доповідь Комісії від 1 жовтня 1968 року)).

114. Однак, у ситуаціях, коли з цією метою залучають перекладача, влада повинна забезпечити, щоб прохання щодо перекладу було сформульовано ретельно і чітко (Shamayev and Others v. Georgia and Russia (Шамаєв та інші проти Грузії і Росії), § 425).

Б. Право негайно постати перед суддею (стаття 5 § 3)

«Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу...»

1) Мета положення

115. Стаття 5 § 3 Конвенції передбачає гарантії проти свавільного або необгрунтованого позбавлення волі заарештованих або затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (Aquilina v. Malta (Аквіліна проти Мальти) [ВП], § 47; Stephens v. Malta (Стівенс проти Мальти) (№ 2), § 52).

116. Судовий контроль за втручанням органу виконавчої влади в право людини на свободу є невід’ємним елементом гарантії, що міститься в статті 5 § 3 (Brogan and Others v. the United Kingdom (Броуган та інші проти Сполученого Королівства), § 58; Pantea v. Romania (Пантеа проти Румунії), § 236; Assenov and Others v. Bulgaria (Ассенов та інші проти Болгарії), § 146). Судовий контроль передбачений принципом верховенства права, «одним з основоположних принципів демократичного суспільства ..., про який прямо говориться у преамбулі до Конвенції» і «на якому ґрунтується вся Конвенція» (Brogan and Others v. the United Kingdom (Броуган та інші проти Сполученого Королівства), § 58).

117. Судовий контроль служить ефективною гарантією захисту від можливого неналежного поводження, ризик якого є максимальним на початковому етапі затримання, а також від зловживання повноваженнями, покладеними на співробітників правоохоронних органів або інших органів влади, які повинні здійснюватись суворо в обмежених цілях і виключно відповідно до встановленого порядку (Ladent v. Poland (Ладент проти Польщі), § 72).

2) Невідкладний та автоматичний судовий контроль

118. Вступна частина статті 5 § 3 має на меті забезпечення негайного і автоматичного судового контролю за затриманням, яке здійснюється поліцейським або адміністративним органом відповідно до положень пункту 1 (с) (De Jons, Baljet and Van den Brink v. the Netherlands (Де Йонг, Балже і Ван ден Брінк проти Нідерландів), § 51; Aquilina v. Malta (Аквіліна проти Мальти) [ВП], §§ 48-49).

119. Судовий контроль при першому доставленні заарештованої особи повинен перш за все бути негайним, щоб забезпечити виявлення будь-якого жорстокого поводження, а також звести до мінімуму будь-яке необґрунтоване втручання в свободу особистості. Суворі обмеження в часі, що накладаються цією вимогою, не передбачають широкого тлумачення , інакше це б призвело до серйозного послаблення процесуальних гарантій на шкоду особистості та до ризику пошкодження самої сутності права, захищеного в цьому положенні (McKay v. the United Kingdom (Маккей проти Сполученого Королівства) [ВП], § 33).

120. Стаття 5 § 3 не передбачає можливих винятків з вимоги, щоб особа негайно постала перед суддею чи іншою посадовою особою, наділеною судовою владою, після арешту чи взяття під варту, навіть якщо такі дії були проведені за участі судді (Bergmann v. Estonia (Бергманн проти Естонії), § 45).

121. Будь-який строк, що перевищує чотири дні, на перший погляд є надто довгим (Oral and Atabay v. Turkey (Орал і Атабай проти Туреччини), § 43; McKay v. the United Kingdom (Маккей проти Сполученого Королівства) [ВП], § 47; Nastase-Silivestru v. Romania (Настасе-Сілівестру проти Румунії), § 32). Більш короткі строки також можуть порушувати вимогу негайності, якщо немає особливих труднощів або виняткових обставин, які перешкоджають владі доставити заарештованого до судді раніше (Ipek and Others v. Turkey (Іпек та інші проти Туреччини), §§ 36-37; and Kandzhov v. Bulgaria (Канджов проти Болгарії), § 66).

122. Той факт, що заарештований мав доступ до судового органу, не є достатнім для дотримання вимог вступної частини статті 5 § 3 (De Jong, Baljet and Van den Brink v. the Netherlands (Де Йонг, Балже і Ван ден Брінк проти Нідерландів), § 51; Pantea v. Romania (Пантеа проти Румунії), § 231).

123. Судовий контроль за триманням під вартою повинен бути автоматичним і не може залежати від попередньої заяви затриманої особи (McKay v. the United Kingdom (Маккей проти Сполученого Королівства) [ВП], § 34; Varga v. Romania (Варга проти Румунії), § 52; Viorel Burzo v. Romania (Віорел Бурзо проти Румунії), § 107). Така вимога не тільки змінила б суть гарантії, яка передбачена статтею 5 § 3 і яка відрізняється від гарантії за статтею 5 § 4 Конвенції, що забезпечує право звернутися до суду для перевірки правомірності тримання під вартою. Крім того, втратила б сенс сама гарантія відповідно до статті 5 § 3, яка полягає в захисті особистості від свавільного затримання шляхом забезпечення незалежної та ретельної судової перевірки акту позбавлення волі (Aquilina v. Malta (Аквіліна проти Мальти), § 49; Niedbala v. Poland (Нєдбала проти Польщі), § 50).

124. Автоматичний характер контролю необхідний для досягнення мети цього положення, оскільки особа, яка була піддана жорстокому поводженню, може бути нездатна подати заяву до суду про перегляд правомірності її ув’язнення. Це так само стосується і інших вразливих категорій арештованих, наприклад, осіб з психічними розладами або осіб, які не володіють мовою, якою спілкується посадова особа, наділена судовою владою (McKay v. the United Kingdom (Маккей проти Сполученого Королівства) [ВП], § 34; Ladent v. Poland (Ладент проти Польщі), § 74).

3) Поняття посадової особи, наділеної судовою владою

125. Вираз «суддя або інша особа, уповноважена законом здійснювати судову владу» є синонімом слова «компетентний судовий орган» в статті 5 § 1 (с) (Schiesser v. Switzerland (Шиссер проти Швейцарії), § 29).