Розділ «Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів»

• ряд великих банків використовує мафіозні структури у своїх інтересах з метою тиску на місцеві органи влади, правоохоронні органи, для вимагання під час здійснення низки свідомо невигідних для контрагентів дій;

• великі банки і підприємства використовують мафіозні структури з метою заміни легального цивільного й арбітражного провадження злочинними розбірками, санкціями за невиконання рішень яких найчастіше є смерть;

• в окремих регіонах керівниками адміністрації стають ставленики конкретних банків і фінансових груп, те саме можна сказати про багатьох колишніх членів уряду Росії, які виконували їхні доручення, особливо в зовнішньоекономічній діяльності. Це призвело до того, що відсутня вільна торгівля цілим переліком стратегічно важливих товарів;

• чимало великих корпорацій Заходу безпосередньо займаються підкупом посадових осіб з метою укладення свідомо вигідних для них угод і заволодіння найціннішими галузями національної промисловості. Так, останнім часом у російських засобах масової інформації часто з’являлися повідомлення про незаконні операції через підставні фірми між німецькою компанією “Сіменс” і керівництвом ФАПСІ Росії. Небезпека цього полягає ще й у тому, що аналогічні угоди відбувалися між “Сіменс” і МВС Росії при закупівлі інформаційних систем для Головного інформаційного центру МВС Росії. Це створює реальну небезпеку для інтегрованих баз даних правоохоронних органів країн СНД;

• злиття промислових корпорацій з організованою злочинністю завдає колосальних збитків економікам держав СНД. Як приклад можна навести цілу низку незаконних угод з транзиту товарів, здійснених в середині 90-х років ХХ ст. у Росії. Так, завезені в Росію із Західної Європи товари на суму понад 15 млрд дол. оформлялися як транзит до України, а реалізовувалися тільки в Росії через підставні фірми;

• в окремих випадках контрабанда маскується як внутрішні перевезення. Величезна кількість нафтопродуктів вивозилася з Росії як контрабанда так званим калінінградським транзитом. Через мережу контрольованих організованою злочинністю дрібних збутових фірм, за фіктивними угодами нафтопродукти спрямовувалися в Калінінград. Однак у Вільнюсі представники міжнародних злочинних угруповань з використанням корупційних зв’язків серед керівництва на транспорті на папері переадресовували склади у порти Прибалтики. Різниця між внутрішньоросійською і міжнародною ціною розподілялася між усіма учасниками злочинної угоди, потім за допомогою спеціальних кур’єрів з числа бандитських формувань частина виручки у валюті незаконно поверталася в Росію. Потрібно зазначити, що за такими кур’єрами постійно велося полювання з боку інших бандформувань.

7. Ухилення від сплати податків.

Ухилення від сплати податків у країнах СНД досягло величезних масштабів, що дуже негативно позначається на економіці і соціальному розвитку ряду країн. Масове ухилення від сплати податків здійснюється за участю міжнародних організованих злочинних структур, частина яких діє легально під виглядом комерційних організацій, з перекиданням коштів за кордон. Ці операції відбуваються разом з іншими видами економічних злочинів і не можуть бути виявлені без погодженої участі правоохоронних органів різних країн.

8. Протидія розслідуванню злочинів.

Проаналізувавши способи приховання злочинів міжнародними злочинними організаціями, можна зазначити, що їхні можливості набагато більші, ніж традиційних злочинних груп. Насамперед це пов’язано з прямою протидією розслідуванню таких злочинів. На стадії підготовки до здійснення злочинів заходи протидії полягають у проведенні таких дій, як виявлення умов, спостереження за об’єктами, проникнення на об’єкт, установлення контактів з потрібними людьми, підбір виконавців тощо, що дають змогу здійснити задум з мінімумом перешкод і зникнути з місця злочину. Протидія на етапі дізнання і слідства полягає в приховуванні злочинної діяльності та активному впливі на перебіг слідства з метою заведення його в глухий кут або спрямування за потрібним лідерам злочинного світу сценарієм. При цьому дедалі частіше спостерігаються спроби використання міжнародними злочинними структурами корупційних зв’язків, особливо серед працівників державних і правоохоронних органів, з такою метою:

• для забезпечення переправляння вантажів і цінностей через кордон;

• для протидії екстрадиції;

• для “відсікання” у процесі розслідування епізодів тяжких злочинів, вчинених за кордоном;

• для отримання конфіденційної інформації.

Зоною підвищеного інтересу організованих злочинних формувань є слідчі установи й органи кримінально-виконавчої системи. У разі засудження ключовим інтересом злочинців стає створення найсприятливіших умов відбування покарання, вирішення питання умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі[35].

Специфічною особливістю механізму вчинення злочинів транснаціональними злочинними співтовариствами є те, що вони використовують для цього наявні канали зв’язку. За цими каналами у різні країни світу найчастіше переміщають наркотики, фальшиві гроші, зброю, радіоактивні речовини, антикваріат, цінності, злочинців, які переховуються від слідства і суду. Саме наявність каналів злочинних зв’язків відкриває шляхи для широкого спектра операцій із предметами, забороненими до обігу, а саме:

• незаконний обіг і виробництво зброї та спеціальних вибухових пристроїв (наприклад, протягом тривалого часу вибухові пристрої для злочинних організацій у Росії вироблялися в Латвії);

• незаконне виробництво й обіг наркотиків і сильнодіючих речовин;

• незаконний обіг сильних отрут та отруйних і радіоактивних речовин;

• торгівля людьми (жінками, дітьми);