Розділ «Частина ІІІ Теорія, методологія і практика розслідування злочинів»

• чоловіки;

• жінки;

• діти.

Чоловіки стають жертвами переважно через те, що шукають кращих умов праці, роботи, яка б добре оплачувалася.

На першому місці серед причин поширення торгівлі жінками стоїть практична неможливість отримати роботу в Україні. За статистичними даними, переважну більшість безробітних в Україні становлять жінки. Опинившись у скрутному матеріальному становищі, вони змушені шукати роботу за межами України за об’явами про працевлаштування за кордоном, які друкуються майже в усіх українських газетах. Проте, як було виявлено при проведенні аналізу, в кожному номері газет “РІО”, “Авізо”, “Робота для вас”, “Пропонуємо роботу” міститься в середньому від 5 до 20 “загадкових” об’яв із запрошенням для молодих жінок. А взагалі приблизно 80 % об’яв із пропозиціями роботи — для чоловіків (як у межах країни, так і за кордоном) і тільки 20 % — для жінок, причому переважна більшість пропозицій — офіціантки, хатні робітниці, швачки, секретарки.

Україна уклала державні угоди щодо працевлаштування з 10 країнами світу, але на практичному рівні всі вони стосуються чоловіків. Враховуючи те, що фірми, які займаються працевлаштуванням українських громадян за кордоном, зобов’язані отримати ліцензію Міністерства праці та соціальної політики України, що дуже важко зробити за умови існуючої бюрократії, то працевлаштуванням займаються окремі посередники та фіктивні фірми за своїми каналами, за спрощеною схемою, в стисліші строки. При цьому державним органам перевірити існування фірми-роботодавця або легальність її бізнесу майже неможливо, оскільки в нашій країні відсутні закони, які дозволяли б це зробити.

Інший спосіб працевлаштування — за посередництва своїх знайомих, які працюють за кордоном і мають можливість допомогти у влаштуванні на роботу в цій країні. На жаль, такими знайомими часто виявляються звідники та сутенери або жінки, які вперше потрапили до секс-бізнесу за кордоном обманним шляхом, але добре пристосувалися до нового життя.

Склалася така ситуація, що українські жінки не мають можливості реалізувати себе та прогодувати свою сім’ю. Якщо розглядати економічний бік справи, то видно, що зарплата жінок у державному секторі економіки становить 70 % від зарплати чоловіків. У приватному секторі ця різниця ще більша, тоді як робочий день жінок довший за рахунок домашньої праці. Водночас жінки втрачають роботу першими.

Що стосується дітей, то вони, на жаль, зовсім беззахисні, а тому є легкою здобиччю для торговців і посередників у торгівлі людьми. Крім того, чинне законодавство дуже недосконале, отже, питання про захист прав та інтересів дітей і досі залишається відкритим.

Існують і загальні причини торгівлі людьми:

• недостатнє інформування населення через засоби масової інформації про те, що насправді відбувається з людьми, які їдуть працювати за кордон. Особливо це стосується малих міст і районних центрів, внаслідок чого саме їхні жителі найчастіше стають жертвами неправдивих і фальшивих оголошень стосовно працевлаштування за кордоном;

• інтернаціоналізація тіньової економіки;

• прозорість кордонів;

• недостатня врегульованість законодавчої бази, що не дає змоги вирішувати такі питання;

• недостатня контрольованість діяльності туристичних фірм і допуск їх до оформлення виїзних документів;

• недосконалість зразка анкети для отримання закордонного паспорта, в якій не зазначається країна та мета виїзду;

• “сексоманія”, на яку хворіють усі столиці та великі міста Східної, Центральної та Західної Європи, йдеться про Афіни, Берлін, Будапешт, Відень, Гамбург, Москву, Прагу, Ригу, Київ, Цюріх. З огляду на те, що Україна славиться гарними жінками, недивно, що вона стала постачальником найдорожчого та якісного “товару” для зайняття проституцією.

Торговці людьми використовують різні шляхи та засоби для втягнення в свій бізнес українських громадян. Розглянемо їх докладніше.

1. Трудові угоди складають у такий спосіб, що умови найму і характер професії, а також обов’язки роботодавця сформульовано дуже розпливчасто, в результаті чого громадяни України отримують роботу, яка їх не влаштовує, обмежує їхні права, але при цьому умови угоди формально не порушено.

2. Організовують так звані шлюбні агентства, діяльність яких не підлягає перевірці та ліцензуванню. За допомогою “свах” укладають угоди з українськими дівчатами про шлюб із заможними іноземцями, проте насправді продають їх у рабство. Мають місце випадки, коли наречений пропонує своїй майбутній дружині здійснити обряд вінчання за кордоном (найчастіше в Константинополі — колишньому центрі християнства), сам займається оформленням усіх необхідних документів. А коли щаслива наречена виїжджає з “коханим” за межі України, то потрапляє в пастку: не маючи документів і грошей, наречена перетворюється на “товар”, який продають заздалегідь знайденому покупцеві. “Наречений” отримує кругленьку суму і через якийсь час починає шукати нову жертву.