Розділ «Частина ІІ Правові, організаційні і методичні основи вивчення особи в кримінальному судочинстві»

Виконані дослідження і досвід слідчої практики говорять про те, що сучасний стан науково-технічного прогресу в правоохоронних органах, зокрема в органах внутрішніх справ, уже сьогодні дає змогу вирішувати окремі питання криміналістичної акустики: ототожнення голосу людини за фізичними параметрами мовного сигналу; діагностику мовного середовища, яка так чи інакше пов’язана з подією злочину; здійснення експертного дослідження матеріалів звукозапису тощо. Перелічені завдання донедавна вирішувалися виключно за рахунок аудиторного аналізу та органолептичними методами. Однак бурхливий розвиток мікропроцесорної, цифрової вимірювальної і обчислювальної техніки допомагає сьогодні вирішувати експертні завдання на принципово новому якісному рівні.

Слід зазначити, що в процесі еволюції засобів вимірювальної, обчислювальної техніки і насамперед професійних персональних ЕОМ спостерігаються досить цікаві парадокси: щоразу, коли з’являються якісно нові ЕОМ, їхні можливості перекривають практичні потреби правоохоронних органів, однак через відносно короткий проміжок часу нові покоління завдань потребують сучасніших ЕОМ. І сьогодні практика вже ставить перед наукою досить складні і надзвичайно актуальні завдання експертних досліджень.

У Національній академії внутрішніх справ спочатку на кафедрі криміналістики, а нині на кафедрі технічних засобів попередження і розкриття злочинів Ю. Бутніком, М. Вертузаєвим, Л. Громовенко, Ю. Жаріковим, М. Салтевським, В. Хахановським, Ю. Ящуринським протягом 30 років здійснюються науково-дослідні і конструкторські роботи зі створення автоматизованої системи експертних досліджень у криміналістиці. Співробітниками академії за названою тематикою захищено дисертації, опубліковано понад сорок наукових праць, розроблено відповідні методики і реалізовано в окремій технології спеціальну автоматизовану систему експертних досліджень. Результати виконаних досліджень у концентрованому вигляді було викладено в науково-практичному посібнику “Судова акустика: теоретичні основи і експертна практика” та ряді інших праць.

Цікаві результати криміналістичного дослідження фонограм мови та ідентифікації особи, яка говорила, отримано в лабораторії судової експертизи Грузії та інституті систем керування АН Грузії. У відділі діалогових систем інституту систем керування за більш як 30 років досліджень накопичено певний досвід у галузі вивчення індивідуальних особливостей голосів і розробки систем автоматичної верифікації та ідентифікації людини, яка говорила, за її усною мовою. Цей досвід, а також результати досліджень у галузі криміналістичної експертизи фонограм мови, які здійснюють у Грузії, Росії, Україні, покладено в основу розробки нової, комплексної методики вивчення фонограми мови з метою встановлення за нею особи, яка говорила.

У ряді зарубіжних країн світу одним з перших методів, що його було застосовано для ототожнення голосу людини, яка говорила, був метод “войспринту” (метод “відбитків голосу”). Незважаючи на скептичні заперечення відомих вчених США в галузі дослідження мови стосовно його використання на практиці, метод “відбитків голосу” був прийнятий на озброєння багатьма штатами і федеральними правовими органами США. Цей метод застосовується також у Канаді, західноєвропейських країнах, а також в Ізраїлі, Японії та ПАР. Слід зазначити, що сьогодні в Україні, Польщі, Росії, Грузії та інших країнах активно здійснюються наукові дослідження, що стосуються проблем судово-фоноскопічної експертизи, її теоретичних і організаційних засад, практичних завдань автоматичної ідентифікації особи, яка говорила, лінгвістичного аналізу фонограм мови, ідентифікації засобів звуко- та відеозапису, а також питання розшифрування текстів, візуалізації сигналограм і організації автоматичного місця експерта та відповідних програмних засобів.

Таким чином, можна констатувати, що в галузі криміналістичних знань достатньо повно розроблені наукові основи акустики, в яких сформульовано поняття предмета, системи судової акустики, розкрито її значення в розслідуванні злочинів. Викладено основні відомості про утворення і сприйняття мови, про акустичні параметри мовних сигналів, розглянуто сучасні підходи і типи завдань упізнання особи за усною мовою. Розкрито особливості криміналістичної експертизи сигналограм голосу особи, запропоновано новий підхід до ідентифікації людини, що говорить, за параметрами спектральних переходів мовного сигналу, висвітлено питання криміналістичної діагностики звукового спектра голосу.

Вчені-криміналісти Л. Громовенко, Ю. Жаріков, М. Салтевський розробили методичні й організаційно-технічні основи судової акустики. Були сформульовані вимоги до процедури цього експертного дослідження, розроблено методику криміналістичного середовища, дано рекомендації з підготовки матеріалу для здійснення судово-акустичної експертизи, експертизи матеріалів відео-, звукозапису, тобто ідентифікації людини за фізичними параметрами мови, створено автоматизовану систему експертних досліджень акустичної інформації, розкрито значення висновку судово-акустичної експертизи в системі доказів. Зокрема, було висвітлено проблеми стосовно понятійного апарату криміналістичної експертизи матеріалів відео-, звукозапису, систематизовано діагностичні та ідентифікаційні ознаки, розроблено методи експертного дослідження цих об’єктів, сформульовано методичну схему експертного дослідження матеріалів відео-, звукозапису.

Необхідно зазначити, що наукові дослідження в цій галузі криміналістичних знань поєднуються з широкою експертною практикою.

На сьогодні здійснено понад 100 експертиз за постановами правоохоронних органів і органів юстиції: прокуратури, слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, судових органів України, Росії, Грузії та інших країн. Усі висновки за виконаними експертизами визнані судами різних інстанцій як додаткові джерела доказів і сприяли встановленню істини в ході судових засідань.

Е. Криміналістична системологія. Розслідування злочинів — складний багатоплановий процес, що включає пізнання подій минулого. Розкриття злочину означає збирання інформації про злочин, яка відображена в матеріальних та ідеальних слідах. Збирання цих даних, дуже часто розрізнених, неповних, суперечливих, становить певну (особливо при скоєнні в умовах неочевидності) складність.

Криміналістика як наука про закономірності виникнення, виявлення, збирання, дослідження та використання доказової інформації присвячена розробці та впровадженню в практику (слідчу, експертну, судову) рекомендацій з розкриття злочинів. Ці рекомендації органічно поєднують положення теорії та узагальнені результати слідчої практики. Кожен вчинений злочин, як і довільне явище об’єктивного буття, індивідуальний і тому потребує врахування цієї обставини при організації його розслідування. Разом з тим практика засвідчує наявність типового у розслідуванні злочинів.

Сьогодні є чимало літературних джерел, які містять криміналістичні рекомендації та практику розслідування. Проте це не тільки благо, а й певний мінус, оскільки пошук конкретної необхідної інформації дуже часто ускладнюється через невиразність рекомендацій у тексті публікацій, відсутність вказівок щодо використання літератури та цільових тематичних збірників криміналістичних рекомендацій тощо.

Авторами спільно з В. Бахіним, В. Кузьмічовим, М. Курко було систематизовано криміналістичні рекомендації щодо збирання, дослідження, узагальнення та використання доказової інформації в процесі розслідування злочинів. Ця робота виконана на основі узагальнення зібраних і систематизованих криміналістичних рекомендацій з різних криміналістичних джерел та неопублікованих матеріалів практики. Важливо те, що вона містить поради, які перевірені часом. При відборі рекомендацій основна увага приділялася тим прийомам і методам роботи з доказами, які вирізняються специфікою та найчастіше не належать до загальновідомих, добре висвітлених у літературі. Ставились такі цілі: подати один із варіантів удосконалення інформування конкретних адресатів (слухачів юридичних навчальних закладів, практичних працівників правоохоронних органів) про прийоми встановлення істини при розслідуванні злочинів, які пропонуються наукою та практикою; надати можливість ознайомитися з конкретними засобами і методами вирішення питань, що виникають під час розслідування, на основі їх раціонального пошуку в єдиному систематизованому джерелі.

Ці матеріали поділено на сім тематичних блоків, що відображають їхню змістовну належність стосовно джерел доказової інформації, усвідомлених питань, планування розслідування тощо. В першому розділі систематизовано інформацію про підозрюваного та обвинуваченого; в другому — інформацію про потерпілого; в третьому висвітлено проблеми висування та перевірки версій; четвертий розкриває питання встановлення обставин події; в п’ятому систематизовано всю інформацію про сліди злочину; в шостому проаналізовано практику здійснення експертизи при розслідуванні конкретних злочинів, і, нарешті, в сьомому розділі розкрито проблему викривання хитрощів злочинців. Таким чином, виконані дослідження дали змогу систематизувати узагальнений досвід практики і висвітлити проблеми, які стосуються джерел інформації (свідків, зв’язків потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, документів, знарядь, речей, слідів діяльності або занять), способу скоєння злочину; версій, моделювання (прогнозування) поведінки з метою встановлення особи, часу події; слідів рук, ніг, транспорту, інструментів, зброї, мікрочастинок, крові, волосся, зубів; експертиз (криміналістичних, судово-медичних, матеріалів, речей та виробів, автотехнічних тощо); ознак інсценування; поведінки і хитрощів злочинців; викриття неправдивих показань; забезпечення повноти розкриття злочинів тощо.

Безумовно, що, по-перше, зазначені матеріали становлять інформаційний масив, який може бути використаний для встановлення відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, подруге, ці узагальнення можуть бути покладені в основу створення нової галузі в криміналістичній науці — криміналістичної системології, по-третє, накопичені криміналістичні рекомендації покликані сприяти розвиткові творчого підходу до аналізу слідчих ситуацій, пошуку раціональних шляхів і способів їх вирішення.

Створення сучасних технологій здійснення наукових криміналістичних досліджень проблем людини неможливе без розробки численних методів оптимізації криміналістичної діяльності, розгляду питань, які стосуються концептуальних проблем інформатизації правоохоронних органів, а також розробки багатопроцесорних ЕОМ і їхнього математичного забезпечення.

Перші наукові дослідження з проблем статистичного аналізу і прийняття рішень були виконані під керівництвом російських учених A. Колмогорова і О. Вальда. Український науковець В. Михалевич у 1953-1956 рр. використав ідеї О. Вальда для вирішення важливих у прикладному значенні завдань.

Серйозний внесок у розвиток теорії послідовних статистичних рішень при вивченні досить широкого класу багатоваріантних завдань оптимізації і вибору оптимальних алгоритмів їх рішень зробили Л. Галустова, Г Донець, А. Кукса, В. Михалевич, А. Сибірко, В. Трубін, B. Шкурба, Н. Шор та інші дослідники.

Як зазначалося вище, в Київському політехнічному інституті і Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України розроблені пакети прикладних програм ПРІАМ і ДІСПРО для вирішення різних типів завдань дискретної оптимізації. Пакети таких програм мають надійне системне забезпечення, в тому числі засоби, які дають можливість користувачу брати активну участь в обчислювальному процесі (досліджувати моделі і методи, що вивчаються, здійснювати пошук рішень у режимі діалогу тощо).

Інтерес до пакета прикладних програм типу ПРІАМ і ДІСПРО пояснюється наявністю широкої сфери їх застосування при вирішенні прикладних завдань, адже ці пакети є ефективним засобом для користувачів при розробці нових і дослідженні реалізованих математичних методів і програмного забезпечення. Справді, вирішуючи певним методом у режимі діалогу завдання оптимізації, можна оперативно маніпулювати різними вихідними даними, коригувати окремі параметри методу. В процесі багаторазового практичного вирішення однотипних завдань можна отримати цінну інформацію: як вдосконалити метод, які параметри моделі необхідно уточнити, наскільки інформація, що накопичена в цьому процесі, корисна при дослідженні стабільності завдань, які потрібно вирішувати, тощо.