Розділ «Частина ІІ Правові, організаційні і методичні основи вивчення особи в кримінальному судочинстві»

Розпізнання (діагностика, дослідження, прогнозування) профілю з метою отримання соціопсихофізіологічного портрета особи починається з оціночних шкал (Л-неправди, Ф-надійності, К-корекції), які дають можливість оцінити ставлення досліджуваного до тестування й вірогідність отриманих результатів.

Подальша інтерпретація профілю здійснюється за базисними шкалами (1 — надконтролю, 2 — депресії, 3 — емоційної лабільності, 4 — імпульсивності, 5 — мужності, жіночності, 6 — ригідності, 7 — тривоги, 8 — індивідуальності, 9 — оптимізму й активності, 0 — екстраінтроверсії). При цьому психофізіологічний профіль особи потрібно оцінювати як одне ціле, а не як сукупність незалежних шкал: найбільше значення при цьому — відношення рівня профілю на кожній шкалі до середнього рівня профілю — 50 Т (30-70 Т-діапазон норми) і особливо стосовно середніх шкал.

Досить цінну інформацію можна отримати за допомогою 200 додаткових шкал, які дають змогу виявити такі якості людини, як здатність до навчання, лідерство, залежність, ворожість (свідома і несвідома), інтелектуальний коефіцієнт, схильність до різних захворювань, злочинність, агресивність, алкоголізм, рецидивність, фарисейство тощо.

Побудова профілю й отримання портрета особи за допомогою автоматизованих систем значно розширить можливості застосування методу ММРІ. За цією методикою, крім загальних відомостей про темперамент, характерологічні особливості індивіда, соціальну спрямованість особи, адаптивні і компенсаторні можливості, що виявляються при стресі, можна встановити також особливості стану індивіда — напруженість захисних механізмів, близькість до зриву або, навпаки, компенсацію за рахунок власних ресурсів. Що стосується інтелектуальної сфери, то методика допомагає також виявити певні її особливості (наприклад, конкретність чи неконкретність мислення), контроль емоцій з боку інтелекту.

Методика дає можливість зробити висновки щодо таких проявів поведінки, як контроль своєї поведінки в різних ситуаціях діяльності, емоційна лабільність, імпульсивність, мужність, ригідність, тривога, індивідуальність, активність, інтровертивність. Результати дослідження допомагають аналізувати основні мотиви поведінки правопорушника. Побудований на основі відповідей досліджуваного, профіль особи дає змогу судити про такі якості, як ступінь самокритичності і самоконтролю, соціальної адаптації, агресивність, жорстокість, прояви антисоціальних тенденцій, підозрілість, ворожість, підвищена самооцінка, відчуження, інертність, пасивність позиції, незадоволеність собою, підвищена імпульсивність, здатність до ризику, конфліктність, мстивість. Знаючи обставини кримінальної справи і особисті якості підозрюваного, досвідчений слідчий може швидко прийти до правильної версії.

Знання особистих якостей людини може відіграти значну роль у виборі виховних засобів. Детальна конфігурація профілю людини допомагає визначити соціальну небезпеку правопорушника. Додаткові дані про вибір виховних заходів, наприклад, у колонії малолітніх злочинців, може дати інформація, отримана за допомогою ММРІ.

Автоматизована система всебічного дослідження людини повністю алгоритмізує показ запитань досліджуваному, аналізує його відповіді і видає експериментатору таку інформацію: кількісні показники за 13 шкалами в Т-балах, профіль особи (графічний дисплей); надруковані відповіді на кожне запитання із зазначенням часу, витраченого досліджуваним на відповідь, первинний психофізіологічний аналіз якостей людини.

Система (БАСВДЛ) створена на базі ПЕОМ стандартної конфігурації і являє собою автоматизоване робоче місце (АРМ). Вона полегшує роботу з тестом і обробку отриманих відповідей, значно скорочує час тестування, збільшує достовірність відповідей дослідження за рахунок усунення при машинній обробці відчуття тривоги, ліквідує суб’єктивні помилки, можливі при ручній обробці чималого за обсягом експериментального матеріалу. Доповнена фізіологічними і біохімічними показниками діяльності систем організму (сердцево-судинної, нервової), БАСВДЛ може вирішувати важливі завдання діагностики й керуванням функціональним станом людини.

У перспективі на основі розробленої методики можна буде здійснювати професійний відбір з різних юридичних спеціалізацій (КР, ДАІ, слідство тощо), вибирати оптимальні шляхи і засоби керування різними видами діяльності, визначати можливості психофізіологічної сумісності в колективі, розробляти найбільш ефективні й раціональні методи і засоби навчальної, науково-дослідної і виховної роботи.

Що стосується проблем боротьби зі злочинністю, то діапазон застосування автоматизованої системи всебічного дослідження людини (БАСВДЛ-1, БАСВДЛ-2) у криміналістиці досить широкий. Це питання вивчення (діагностика, дослідження, прогнозування) особи правопорушника, прогнозування індивідуальної поведінки з метою розробки профілактичних заходів, а також підвищення ефективності виховної роботи в органах виконання покарань тощо.

2. Використання інформаційних технологій для оцінювання функціонального стану людини при її взаємодії з навколишнім середовищем.

Ще одним напрямом наукових досліджень у галузі кримінально-процесуального і криміналістичного дослідження обвинуваченого є розробка і створення інформаційних технологій для оцінювання функціонального стану людини в конкретних ситуаціях. У зв’язку з цим слід зазначити, що математичне моделювання як метод вивчення фізіологічних систем існує поряд з методами експериментальної фізіології, доповнюючи їх. Моделювання увійшло в практику фундаментальних і прикладних досліджень фізіології людини. Перевагою моделювання є те, що з його допомогою можна імітувати ситуації, які методично неможливо створити з допомогою експериментів на людях. Зазначені обставини набувають особливого значення при вирішенні завдань, які пов’язані з людиною, що перебуває в ризикових екстремальних ситуаціях. Можливість розрахувати значення того чи іншого фізіологічного параметра, отримати кількісні оцінки функціонального стану людини, дослідити різні концепції і гіпотези не тільки підтверджує необхідність розробки математичних моделей фізіологічних систем людини, а й стимулює подальший розвиток цього напряму. Поширена в наукових дослідженнях методологія розробки програмних комплексів математичного моделювання фізіологічних систем людини складається з математичного опису процесів, вибору коефіцієнтів і параметрів моделей, програмної реалізації та встановлення адекватності моделей.

Досліджуючи цю проблему, В. Гриценко, І. Єрмакова, Є. Лябах зазначають, що фізіологічні системи людини вивчають з допомогою комп’ютерних моделей давно і досить успішно, хоча віднедавна спостерігається деяке зменшення активності як у розробці, так і в застосуванні моделей. Можливо, це пов’язано з тим, що ефективність використання моделі потребує участі автора-розробника, а це безумовно ускладнює роботу дослідника-фахівця з моделлю.

Здійснені дослідження, накопичені в цій галузі знання і досвід вирішення такого класу завдань створюють необхідні передумови для розробки технології, в якій будуть уніфіковані інформаційні зв’язки і взаємодії різних процесів. В Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України науковці В. Гриценко, І. Єрмакова, Є. Лябах спробували розробити інформаційну технологію моделювання фізіологічного стану людини та її технологічних блоків.

Відомо, що інформаційною технологією є сукупність технічного забезпечення для встановлення, фіксації, передачі, зберігання, обробки інформації, зв’язку з користувачем, а також програмного забезпечення, що призначене як для керування роботою технічного забезпечення, так і для підтримки інтелектуального інтерфейсу, який дає змогу використовувати досвід дослідника при вирішенні конкретних завдань.

Як стверджують фахівці, розробка інформаційної технології моделювання фізіологічних процесів людини потребувала подолання двох основних труднощів: забезпечення інформаційних зв’язків між програмами, базою даних і зображенням на дисплеї, а також підтримки мінімального набору операцій, які перебувають у певний момент у полі зору користувача, але належать різним процесорам.

Інформаційну технологію моделювання фізіологічних процесів людини наведено на рис. 2.

Рис. 2. Будова інформаційної технології

Як показано на рис. 2, інформаційна технологія складається з семи технологічних блоків, кожен з яких містить алгоритмічне забезпечення, обробку образів і графічних образів. Алгоритмічне забезпечення і обробка образів належать до нижнього рівня і є прихованою від користувача системою команд і логічних структур обробки запитів. Графічні образи є верхнім рівнем і слугують для візуалізації та підказування користувачу можливих варіантів дій у процесі моделювання.