Суб’єктивна сторона розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, характеризується як умисною, так і необережною формою вини, а втрата документів або матеріалів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, предметів, відомості про які становлять державну таємницю, — тільки необережною формою вини. До настання тяжких наслідків суб’єкт ставиться необережно.
Тяжкість наслідків, передбачених ч. 3, встановлюється з огляду на конкретні обставини. До них можна віднести випадки, коли розголошене стало відоме іноземним розвідкам і використовується ними на шкоду інтересам України.
Суб’єктами цих злочинів можуть бути військовослужбовці рядового, сержантського складу, військовослужбовці за контрактом, прапорщики, мічмани і офіцери незалежно від їх службового становища[60]. За ст. 422 КК не може притягатися до відповідальності військовослужбовець у випадках втрати документів, предметів чи матеріалів, які містять державну таємницю військового характеру, якщо вони не були довірені йому по службі, а перебували у нього випадково.
Контрольні запитання1. Відмежування розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості, від державної зради та шпигунства.
2. Мотиви та мета розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, та їх значення для кваліфікації.
Розділ VIII. Військові злочини у сфері службової діяльності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» автора Карпенко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII. Злочини у сфері охорони державної таємниці“ на сторінці 2. Приємного читання.