РОЗДІЛ VI АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

216.2. Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

216.3. Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

216.4. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках.

216.5. При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.

216.6. При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Стаття, що коментується, регламентує порядок визначення дати виникнення податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, який узгоджено з вимогами Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 про загальний режим акцизних зборів (даною Директивою також скасовано Директиву Ради 92/12/ЄЕС). Дата виникнення податкових зобов’язань прямо пов’язана з моментом виникнення податкового обов’язку (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), який виникає за наслідками того податкового періоду, в якому мала місце відповідна подія.

216.1. Датою виникнення податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку щодо підакцизних товарів, вироблених на митній території України, визначено дату реалізації таких товарів (продукції), за винятком випадків відтермінування сплати податку за податковим векселем на строк 90 або 180 днів (див. коментар до статей 225 та 229 Кодексу).

216.2. Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного або втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. Законодавець визначає, що втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого (якої) платник податку не може встановити.

216.3. Вартість або обсяг втраченого підакцизного товару (продукції) не підлягає включенню до бази оподаткування, а відповідно щодо таких товарів (продукції) не виникає податкового зобов’язання у разі, якщо такі втрати викликані об’єктивними (природні втрати) або форс-мажорними обставинами.

Відомості про події, пов’язані з пожежами, аваріями, повенями та іншими форс-мажорними ситуаціями, мають бути підтвердженні відповідними державними органами, а саме: органами МНС України, ДАІ МВС України, службами Гідрометцентру та іншими органами в межах відповідної компетенції. Обсяги втрат підакцизних товарів (сировини, продукції), які знаходились на зберіганні у складах або перевозилися, документуються при проведенні відповідної інвентаризації, результати якої фіксуються відповідними актами, які є документами первинного бухгалтерського обліку. Визначення втрат здійснюється із використанням Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69.

Втрати спирту при виробництві лікеро-горілчаної продукції — це виробничі втрати з моменту отримання спирту зі спиртосховища (складу) у виробництво до передачі готової продукції на склад, з урахуванням спиртовмісних залишків у виробництві та пробах, взятих на аналіз у лабораторію. Норми втрат є гранично допустимими й застосовуються тільки у разі фактичної нестачі спирту або лікеро-горілчаної продукції при транспортуванні, зберіганні та виробництві. Щодо порядку визначення втрат інших підакцизних товарів (продукції) див. додатково п. 214.7 Коментарю до ст. 214 Кодексу.

216.4. Нормою визначено, що датою виникнення податкового зобов’язання при імпорті підакцизних товарів (продукції) є дата подання митному органу вантажно-митної декларації для відповідного митного оформлення. Крім того, у разі встановлення порушень митних режимів, згідно з якими при митному оформленні податок не сплачувався, датою виникнення податкового зобов’язання є дата встановлення такого порушення. При цьому сума податку розраховується за ставками податку, які діяли на момент митного оформлення підакцизних товарів (продукції) у такому митному режимі без сплати податку.

216.5. Датою виникнення податкового зобов’язання при виробництві підакцизних товарів (продукції) з давальницької сировини є дата відвантаження такої продукції замовнику або, за його дорученням, — іншій особі. Особливості сплати податку за операціями з підакцизними товарами (продукцією), що виготовлені з давальницької сировини, подано в пунктах 212.1, 212.2 та 222.1 даного Коментарю.

216.6. Датою виникнення податкових зобов’язань з підакцизними товарами (продукцією), які були використані для власних виробничих потреб, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася передача зазначених товарів у використання у виробничому процесі. Виключенням з цієї норми є випадки, коли підакцизні товари (сировина, продукція) використовуються, як сировина для виробництва підакцизних товарів і відповідно до положень ст. 213 Кодексу не оподатковується (крім нафтопродуктів) (див. п. 213.3 Коментарю до ст. 213 Кодексу).

Стаття 217. Порядок обчислення податку з товарів, вироблених на митній території України

217.1. Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

217.2. Суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.

217.3. Податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.